- •Поняття «збалансований розвиток». Збалансований розвиток як новий етап у стосунках людини і природи
- •Кризи у відносинах суспільства і природи у минулому
- •2 Тис. Років тому – криза землеробства (засолення та виснаження земель)
- •Сучасна глобальна криза взаємовідносин суспільства з природою та відмінності від попередніх
- •5. Дефіцит природних ресурсів розвитку суспільства.
- •6. Порушення природної рівноваги на планетарному та регіональному рівнях внаслідок надмірного антропогенного тиску.
- •7. Розвиток в. Вернадським вчення про ноосферу
- •8. Робота Дж. Форестера «Світова динаміка». Роботи представників «Римського клубу», роботи д. Медоуза. Доповідь комісії Гру Харлем Брунтланн.
- •10. «Порядок денний на ххі століття». Суть концепції збалансованого розвитку.
- •9. Конференція оон з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Ріо. Її основні рішення.
- •11. Історія походження терміну «sust. Development», його переклад та найбільш точне формулювання українською мовою.
- •12. Йоганнесбурзький саміт. Декларація саміту. План виконання рішень саміту.
- •13. Взаємозвязок економічних, соціальних та екологічних проблем забезпечення збалансованого розвитку. Екологічні пріоритети розвитку суспільства.
- •14. Неефективні моделі споживання і виробництва як перешкода збалансованого розвитку.
- •15. Подолання бідності як проблема переходу до збалансованого розвитку.
- •16. Проблема забезпечення належного стану здоров’я народонаселення Землі як завдання збалансованого розвитку.
- •17. Гендерні проблеми збалансованого розвитку
- •18. Проблема вибору цілей подальшого розвитку людства в контексті досягнення збалансованого розвитку.
- •19. Територіальний аспект вирішення проблем збалансованого розвитку. Збалансований розвиток території та його складові.
- •20. Система рівнів забезпечення збалансованого розвитку: глобальний, регіональні, локальні.
- •21. Показники – індикатори збалансованого розвитку. Групи показників. Системи показників.
- •22. Системи показників збалансованого розвитку , що застосовуються оон та окремими країнами.
- •23. Інтегральні індикатори збалансованого розвитку.
- •24. Феномен глобалізації на сучасному етапі розвитку суспільства. Вплив глобалізації на формування моделей споживання та характер і масштаби використання природних ресурсів і умов.
- •25. Історія економічного розвитку території України і формування особливостей природокористування в межах її території та їх вплив на формування сучасних проблем збалансованого розвитку країни.
- •26. Фактори, що зумовили проблеми збалансованого розвитку України.
- •27. Структура економіки України та її вплив на проблеми збалансованого розвитку
- •28. Низька еколого-економічна ефектівнисть економіки України та її значення на можлівості переходу до збалансованого розвитку
- •29. Проблеми збалансованого розвитку регіонів України. Порівняння рівнів збалансованості розвитку регіонів України
- •30. Поняття екологічної безпеки. Екологічна безпека в системі національної безпеки. Екологічна безпека як умова і чинники збалансованого розвитку
- •31. Екологічні проблеми сучасності в контексті проблематики збалансованого розвитку. Екологічні проблеми окремих країн, територій і регіонів світу.
- •32. Інтеграція економіки України до світового господарства в контексті проблем збалансованого розвитку. Основні проблеми інтеграції до світової економіки.
- •33. Ресурси забезпечення переходу України до збалансованого розвитку.
- •34. Раціональне використання потенціалу розвитку як головна умова переходу України до збалансованого розвитку
- •35. Еколого-економічні параметри та особливості туризму як виду економічної діяльності
- •36. Можливі позитивні економічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •37. Можливі позитивні екологічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •38. Можливі позитивні соціальні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •39. Можливі позитивні культурологічні (гуманітарні) наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •40.Туризм і його вплив на можливості збалансованого розвитку. Місце індустрії туризму в світовому ринку послуг та у світовому господарстві вцілому.
- •41. Міжнародний туризм і його вплив на збалансований розвиток суспільства і окремих країн
- •42. Природно-ресурсні чинники розвитку туризму. Історико-культурні чинники розвитку туризму.
- •43. Економічні чинники розвитку туризму. Вплив кризових явищ в економіці на розвиток туризму.
- •44. Соціальні чинники розвитку туризму. Якість життя і розвиток туризму. Рівень життя і розвиток туризму.
- •45. Екологічні чинники розвитку туризму.
- •46. Політичні чинники розвитку туризму. Вплив політичних конфліктів на розвиток туризму в окремих регіонах світу. Вплив вогнищ збройних конфліктів на розвиток туризму.
- •47. Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності. Суть, категорії.
- •49. Фактори розвитку дестинації. Загальна характеристика життєвих циклів дестинації
- •50. Місце дестинації у ієрархічній структурі взаємозалежних елементів системи туризму.
- •51. Класифікація дестинацій. Види (типи) дестинацій.
- •52. Розвиток туристичної дестинації в контекстрі сталого розвитку туризму.
- •53. Кон'юнктура – визначення та суть поняття. Конкурентоспроможність турпродукту в контексті сталого розвитку.
- •55. Фактори конкурентоспроможності. Визначення конкурентоспроможність держави, галузі, підприємсва. Фактори що впливають на кон’юктуру ринків туристичних послуг.
- •56. Чинники, які впливають на конкурентні позиції України на туристських ринках в контексті сталого розвитку держави та національної індустрії туризму.
- •57. Цілі розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Завдання розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Напрями розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •58. Роль держави у забезпеченні розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •59. Міжнародні організації, які регулюють розвиток індустрії туризму. Міжнародна нормативно-правова база, яка регулює розвиток індустрії туризму.
- •60. Документи Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму. Завдання Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму.
- •61. Природні, рекреаційні, культурно-історичні ресурси України та їх використання в контексті розвитку туризму та забезпечення збалансованого розвитку.
- •62. Економічні передумови сталого розвитку туризму в Україні в контексті сталого розвитку країни.
- •63. Соціальні передумови сталого розвитку туризму в Україні.
- •64. Екологічні передумови сталого розвитку України
- •65. Нормативно-правова база розвитку туризму в Україні. Стратегія сталого розвитку туризму та курортів в Україні.
- •66. Пріорітетні напрямки розвитку туризму в Україні для вирішення завдань збалансованого розвитку.
- •67. Регіональна політика розвитку туризму
- •68. Розвиток міжнародного туризму в контексті сталого розвитку України
5. Дефіцит природних ресурсів розвитку суспільства.
Високі темпи приросту споживання природних ресурсів за останні роки і прогресуюче забруднення навколишнього природного середовища породили різні теорії щодо майбутнього забезпечення ними людей на Землі. Найпоширеніша на Заході теорія вичерпання природних ресурсів і настання природного голоду. Особливо це стосується невідновлюваних природних ресурсів — мінеральної сировини і палива. Для оцінки наростаючих диспропорцій між розвитком суспільства і природними ресурсами рядом дослідників наводяться дані про виснаження запасів мінеральної сировини, скорочення земель, що обробляються, і інших сільськогосподарських угідь, вирубку лісів, зростаючий дефіцит прісної води.
Широко відомі в цьому напрямі теорії, розроблені з ініціативи Римського клубу (неурядововий аналітичний центр, створений у 1970 р.), який ставить на меті розробку і обговорення перспективних проблем світового розвитку. За даними Д.Медоуза, відомі нині запаси корисних копалин будуть вичерпані протягом найближчих десятиріч.
За даними авторитетного міжнародного аналітичного центру, так званого «Римського клубу» (дослідження 2001 р.), поклади алюмінієвих руд будуть вичерпані за наступні 55 років, хрому — за 154, вугілля — за 150, міді — за 49, заліза — за 173, свинцю — за 64, нафти — за 50, природного газу — за 49 років. Причому термін вичерпання ресурсів був обчислений виходячи з припущення, що протягом наступних десятиліть розвідані ресурси зростуть в 5 разів у порівнянні з сучасними даними. Тобто будуть розвідані нові поклади, відкриті нові родовища, але, незважаючи, на це, час, коли вичерпаються запаси руд металів і паливно-енергетичних ресурсів, дуже близький — він співвимірний зміні від 2-3 до 5-6 поколінь.
Це змушує шукати нові ареали, об'єкти і способи видобутку й переробки копалин для отримання життєво важливих для людства сировинних та енергетичних ресурсів. З іншого боку — очікується відмова від соціальної філософії «суспільства споживання» й значне скорочення необов'язкових витрат, що спроможне на декілька поколінь продовжити термін користування мінеральними ресурсами землі. Нові ареали — це, перш за все, води Світового океану, корисні копалини його дна, поховані води і розсоли земних надр, а також сьогоднішні відходи переробки мінеральної сировини — терикони, хвостосховища, мулонакопичувачі, інші відвали тощо. З точки зору підземних споруд особливо цікавими є гірничі виробки під дном океанів та морів (сьогодні такі вже є), а також виробки в зоні впливу підземних водойм.
Ці та інші варіанти світових моделей показують, що внаслідок вичерпання природних ресурсів і зростаючого забруднення в середині XXI ст. почнеться криза, зростання населення зміниться його скороченням, станеться світова катастрофа. Кращим варіантом є модель стабілізації економіки населення: капітал прямує в сільське господарство і сферу послуг, а в промисловість — тільки для відшкодування зносу. У цьому випадку світова економічна система буде існувати за межами XXI ст. Який би сценарій розвитку не обрало людство, варто врахувати, що криза, повязана з вичерпанням природних ресурсів, є неминучою.
Результати досліджень вчених різних країн світу, проведені за завданням ООН, оптимістичніші. Вони прогнозують прогрес світової економіки на тривалий період.
У роботі американського вченого В. Д. Нордхауза «Ресурси як обмежувач зростання» показується, що кінцеві мінеральні ресурси (які можуть бути вилучені) у багато разів перевершують відомі, і якщо вийти з сучасного річного споживання, то їх вистачить на тривалі терміни використання
