2.2. Аналіз собівартості продукції

Комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ «Сандора» протягом останніх 3 років здійснюється з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників.

Аналіз проводиться на підставі даних річних балансів підприємства. Витрати на виробництва охоплюють всі матеріальні, трудові і грошові витрати, необхідних виробничо-господарської діяльності підприємства.

При аналізі витрат на виробництво основним завданням аналізу є з'ясування структури цих витрат і рівень їх зміни у звітний рік порівняно з попередніми роками. Також важливим є вивчення співвідношення окремих елементів у сумі витрат, що має велике значення як під час вирішення питань розміщення, так і для виявлення тих ресурсів, на які припадає найбільша питома вага у витратах. Проаналізувавши елементи та їх питому вагу у витратах на виробництво товарів, підприємство має змогу оцінити на які витрати припадає найбільша сума грошових витрат. Це в подальшому дає змогу переоцінити економію або перерозподіл витрат за разними елементами. Для аналізу витрат з економічним елементам складена таблиця 2.1.

Таблиця 2.1

Структура витрат на виробництво соку

Елементи витрат	2011		2012		2013
Одиниці виміру	Грн..	Питома вага, %	Грн..	Питома вага, %	Грн..	Питома вага, %
Сировина	1 200 120	36,87	1 350 200	37,79	1 500 600	36,43
Комунальні послуги виробничого характеру	25300	0,78	26000	0,73	27500	0,67
Паливо на технологічні потреби	385650	11,85	433500	12,13	510230	12,39
Витрати на заробітну плату робітникам	1 458 200	44,79	1 568 475	43,89	1 865 245	45,28
Відрахування на соціальні потреби	30560	0,94	33658	0,94	35642	0,87
Витрати на утримання устаткування	36584	1,12	38564	1,08	46852	1,14
Амортизація основних засобів	70456	2,16	72598	2,03	78984	1,92
Комерційні витрати	48569	1,49	50265	1,41	54215	1,32
Повна собівартість:	3 255 439	100	3 573 260	100	4 119 268	100

З наведеної таблиці видно, що суми на різні витрати з кожним роком збільшувались. Це пояснюється економічною кризою, інфляцією тощо. Особливо події кінця 2013 року відіграли дуже важливу роль в економіці держави, а відтак вплинули на вартість послуг, палива, товарів, які імпортуються з закордону.

На рис.2.1 відображено витрати у відсотковому порівнянні за 2011-2013 роки на підприємстві «Сандора».

Рис. 2.1 – Структура витрат ТОВ «Сандора» за 2011- 2013 рр у відсоткову співвідношені.

З наведеної діаграми можна зробити наступний аналіз зміни витрат.

Найбільш вагому частку витрат, які включає в себе собівартість виготовлення соків займають витрати на заробітну плату робітникам. За аналізований період вони становили приблизно 44-45% від загальної суми собівартості продукції. З таблиці 2.1 бачимо, що витрати На ЗП протягом трьох років мали тенденцію до зростання. Це пояснюється перш за все підвищенням мінімальної заробітної плати, по друге збільшенням кількості робітників у зв’язку з розширенням виробництва та появою нових відділів. Проте, розглядаючи витрати у відсотковому співвідношені бачимо, що у 2012 році в порівнняні з 2011 роком відсоток витрат на заробітну плату від загальної суми витрат на собівартість зменшився на 0,9%, тоді як у 2013 році навпаки спостерігається тенденція до збільшення відсотку витрат на ЗП на 1,39%.

Другу за величиною частку витрат з усіх вище перерахованим займають витрати на сировину. За аналізований період (2011-2013 роки) вони становили приблизно 36% від загальної суми витрат. З таблиці 2.1. видно, що в грошовому виражені витрати на сировину зростали з кожним роком. Так, наприклад, витрати на сировину у порівнняні 2012 року з 2011 зросли на 150080грн, а в 2013 році в порівнянні з 2012 зросли на 150400 грн. Це пояснюється перш за все залужністю закупівлі сировини закордоном. Адже сировиною для виготовлення соків є цитрусові та екзотичні фрукти, які не вирощують на території України.

Витрати на комунальні послуги також мали тенденцію до зменшення, якщо розглядати їх у відсотковому відношені. Так у порівнняні 2012 року з 2011 вони були зменшені на 0,05 % від загальної суми всіх витрат. Якщо порівнювати 2013 рік з 2012, то спостерігалась тенденція до зменшення на 0,08 %.

Проте витрати на паливо з кожним роком збільшувались. Це пояснюється нестійкою ціною на паливо. Особливо це стосується 2013 року, коли вартість палива сягнула досить високої ціни у порівнняні з попереднім роком. Діаграма 2.1 є наявним підтвердженням цього. Якщо в порівнняі 2012 року з 2011 витрати на паиво збільшились на 0,28 % від загальної суми витрат, то порівнюючи 2013 рік із 2012 спостерігається збільшення витрат на 0,26 %, що є суттєвим в грошовому виразі (76730 грн). Проте збільшення витрат на паливо пов’язано також вз розширенням місць збуту товару: поява нових клієнтів, торгових мереж тощо.

Витрати на соціальні потреби у грошовому виразі мали тенденцію до зростання. Проте проаналізувавши їх у відсотковому співвідношені від загальної суми собівартості отримали зниження витрат. Так порівнюючи 2012 рік із 2011 відсоток витрат був однаковим, а порівнюючи вже 2013 рік із 2012 бачимо зменшення вже на 0,07% від загальної суми витрат.

Помітно зросли витрати на устаткування у 2013 році в порівнняні з 2012 (8288 грн). Це пояснюється тим, що компанія використовує переважно закордонне устаткування. Виходячи з цього, обладнання для його утримання закуповується також переважно закордоном. Враховуючи зростання курсу валют через нестабільний стан економіки в країні, значно підвищились ціни на обладнання. Збільшення витрат становило 0,06% у порівнняні 2013 року із 2012, коли порівнюючи 2012 рік із 2011 бачимо зменшення на 0,13%.

Витрати на амортизацію основних фондів зросли, якщо порівнювати у грошовому виразі. Так у порівнянні 2012 року з 2011 спостерігається незначне збільшення витрат (2142 грн). Проте у порівння 2013 року із 2012 бачимо збільшення на 6386 грн. Але у відсотковому відношенні від загльної суми витрат витрати на амортизацію основни фондів зменшувались. Це означає, що підприємство має преглянути витрати на інші елементи і запропонувати економію в інших витратах задля можливості збільшення амортизаційних відрахувань.

Комерційні витрати у відсотковому співвідношенні мали тенденцію до зменшення. Так у порівнняні 2012 року з 2011 спостерігаємо зменшення на 0,08% від загальної вартості витрат, а у порівння 2013 року з 2012 зменшення на 0,09%.

На рис.2.2. забражена діаграма порівнняя вартості повної собівартості продукції за 2011 – 2013 роки на підприємстві «Сандора». Діаграма побудована за даними табл.2.1.

Рис. 2.2. Вартість повної собівартості продукції на підприємстві «Сандора» за 2011- 2013 роки.

З рис.2.2 видно, що вартість собівартості продукції з кожном роком збільшується. В першу чергу це пояснюється нестабільною економічною ситуацією в країні. Криза, нестабільний курс валют, інфляція все це стає причинами підвищення цін на послуги, сировину тощо.

Найбільшу частку у загальних витратах на собівартість продукції займають витрати на сировину 66,57% та паливо 22,64%.

Слід зазначити, що частка імпортованої сировини і комплектуючих досить велика. У загальних витратах виробництва вона становить 36% - за 9 місяців 2023 року. До неї відносяться:

• цитрусові та інші фрукти, завезенні з закордону;

• устаткування та комплектуючі до них, тощо.

Досить велика частка витрат припадає на паливо майже 23 % від загальної суми витрат. Це пояснюється залежністю нашої країни від імпорту палива. Нестабільна ситуація на валютному ринку призводить до підвищення вартості палива.

Підводячи підсумок проведеного аналізу, слід зазначити, що аналіз витрат, що включаються до собівартості виготовлення продукції (в даному випадку соків торгової марки «Сандора»), є важливою ділянкою аналітичної діяльності в організації. Він націлений на виявлення комплексу внутрішньогосподарських резервів їх зниження, причин та факторів, що впливають на відхилення від базових значень. У ході аналізу важливо не тільки встановити величину відхилень, але і виявити міру відповідальності підрозділів за виникнення перевитрати. Все це сприяє підвищенню ефективності господарювання, досягнення більш високих темпів приросту прибутку та рентабельності.

Тому треба розробити певних заходів щодо зниження собівартості продукції, що описано в наступному розділі.

РОЗДІЛ 3. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНІ ЗАХОДИ СТОСОВНО ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ