30. Вища рада юстиції України: повноваження , склад, порядок утворення.

Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції

Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України і цим Законом.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

{Положення частини другої статті 1, за яким Вища рада юстиції є органом, відповідальним за прийняття "у межах своєї компетенції" рішень про дисциплінарну відповідальність прокурорів визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 9-рп/2002 від 21.05.2002}

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.

Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.

{Положення частини четвертої статті 1, згідно з яким "Вища рада юстиції є юридичною особою" визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002}

Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції

Вища рада юстиції:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

{Пункт 1-¹ частини першої статті 3 виключено на підставі Закону № 769-VII від 23.02.2014}

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Рішення з питань, віднесених до компетенції Вищої ради юстиції, приймаються за наявності попередніх висновків відповідного комітету Верховної Ради України, які є обов’язковими.

{Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом № 769-VII від 23.02.2014}

Стаття 5. Склад Вищої ради юстиції

Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.

Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Верховною Радою України

Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями.

{Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами і фракціями.

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Стаття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Президентом України

Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Президентом України, повинні бути суддями.

{Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010}

Стаття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України

Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції визначаються з числа суддів з'їздом суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення з'їздом суддів України шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі.

{Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів.

За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

Порядок скликання з'їзду суддів України визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

{Частина четверта статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4418-VI від 21.02.2012}

Стаття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України

З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

{Статтю 11 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.

{Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Порядок скликання і проведення з’їзду адвокатів України визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

{Частина третя статті 11 в редакції Закону № 5076-VI від 05.07.2012}

{Частину четверту статті 11 виключено на підставі Закону № 5076-VI від 05.07.2012}

Стаття 12. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ

З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

{Статтю 12 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону,крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.

{Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Делегати на з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих закладів та установ.

Від вищих навчальних юридичних закладів, факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з'їзд по п'ять делегатів.

Стаття 13. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури

Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

{Статтю 13 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюються в порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.

{Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону№ 2453-VI від 07.07.2010}

Порядок скликання всеукраїнської конференції працівників прокуратури визначаєтьсяЗаконом України "Про прокуратуру".

{Частина третя статті 13 в редакції Закону № 1697-VII від 14.10.2014}

У разі якщо на конференції було висунено на посаду членів Вищої ради юстиції більш як два кандидати і ніхто з них не був обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі більше голосів делегатів конференції, ніж інші.

У разі якщо при повторному голосуванні не було обрано в межах квоти необхідної кількості членів Вищої ради юстиції, то нове голосування проводиться з висуненням інших кандидатів на вільні посади членів Вищої ради юстиції у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

У разі якщо на конференції було висунено не більше двох кандидатів і ніхто з них не отримав необхідної більшості голосів, то для заміщення вільних посад членів Вищої ради юстиції проводиться нове голосування з висуванням інших кандидатів.

Стаття 14. Строки скликання з'їздів, конференцій для призначення членів Вищої ради юстиції

З'їзди суддів, адвокатів, працівників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції.

Стаття 15. Бюлетень для голосування на з'їзді та конференції

Форма бюлетенів, порядок голосування і підрахунку результатів голосування встановлюються відповідно з'їздами суддів, адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ та всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

Голосування проводиться одним бюлетенем, до якого заносяться в алфавітному порядку прізвища всіх кандидатів, яких було запропоновано на відповідному з'їзді або конференції.

Голосування "за" відбувається шляхом залишення напроти прізвища кандидата у бюлетені слова "за" і викреслення слова "проти". Голосування "проти" відбувається шляхом викреслення напроти прізвища кандидата слова "за".

Бюлетень, у якому залишилося прізвищ кандидатів більше, ніж визначено до обрання відповідним з'їздом або конференцією працівників прокуратури, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними.

Стаття 16. Повноважність Вищої ради юстиції

Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як трьох четвертих від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.

Перше засідання Вищої ради юстиції скликається через тиждень після складення присяги всіма її членами.

Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстиції

Член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.

{Частина перша статті 17 в редакції Закону № 1516-VI від 11.06.2009}

Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції.

Стаття 18. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції

Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;

3) втрати ним громадянства України;

4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

5) наявності підстав, визначених у статті 7 цього Закону;

6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;

7) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку.

{Офіційне тлумачення положень частини першої статті 18 див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2008 від 17.04.2008}

У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;

{Положення абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18 визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002}

9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

10) його смерті;

11) у випадках, передбачених законом.

{Частину першу статті 18 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 1188-VII від 08.04.2014}

Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9 частини першої цієї статті, приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених пунктами 5 і 8 частини першої цієї статті, таке рішення приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.

{Офіційне тлумачення положень частини другої статті 18 див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2008 від 17.04.2008}

Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Призначення нового члена Вищої ради юстиції замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття рішень, передбачених частиною другою цієї статті.