- •Судові та правоохоронні органи України питання для підготовки до екзамену
- •Предмет та система курсу спо.
- •2 Взаємозвязок курсу « спо» з іншими суміжними юридичними дисциплінами
- •3 Поняття та види правоохоронної діяльності
- •4 Формально юридичні джерела права курсу спо
- •1. За юридичною силою:
- •2. За змістом ( предметом) правового регулювання:
- •5 Поняття і характеристика ознак судової влади
- •2.1. Загальні ознаки судової влади
- •2.2. Специфічні ознаки судової влади
- •6 Характеристика форм реалізації судової влади
- •7 Характеристика функціїй судової влади
- •8 Характеристика принципів судової влади
- •2.2. Інституціональні принципи судової влади
- •2.2.1. Принцип паритетності судової влади
- •2.2.2. Принцип справедливості судової влади
- •2.2.3. Принцип законності судової влади
- •2.2.4. Принцип здійснення судової влади тільки судом
- •2.2.5. Принцип доступності судової влади
- •2.2.6. Принцип незалежності судової влади
- •2.2.7. Принцип безсторонності судової влади
- •2.2.8. Принцип процедурності судової влади
- •2.3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •2.3.1. Єдність судової системи та статусу суддів
- •2.3.2. Принцип незалежності суддів
- •2.3.3. Принцип недоторканності суддів
- •2.3.4. Принцип незмінюваності суддів
- •2.3.5. Принцип професіоналізму суддів
- •Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •Судді Конституційного Суду України: вимоги до судді, вступ на посаду, припинення повноважень.
- •Завдання і повноваження ксу
- •14 Порядок призначення суддів Конституційного Суду України Верховною Радою України.
- •15 Порядок призначення суддів Конституційного Суду України з’їздом суддів України.
- •16 Вибори Голови Конституційного Суду України. Обрання заступників Голови Конституційного Суду України.
- •17. Форми звернення до Конституційного суду України
- •Глава 6. Звернення до конституційного суду україни
- •18. Система судів загальної юрисдикції
- •19. Утворення та ліквідація судів загальної юрисдикції
- •20. Місцеві суди : види, склад, повноваження
- •21. Апеляційні суди: види, склад, повноваження
- •22. Вищі спеціалізовані суди: види , склад, повноваження.
- •23. Верховний Суд України : склад і повноваження.
- •24. Народні засідателі та присяжні: правовий статус, затвердження списків, вимоги.
- •25. Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя , присяжного. Залучення народних засідателів, присяжних до виконання обов’язків у суді.
- •26. Поняття і характеристика правового статусу суддів.
- •Глава 2 Суддя
- •27. Вимоги до кандидатів на суддівські посади у судах загальної юрисдикції.
- •28. Порядок призначення та обрання суддів судів загальної юрисдикції.
- •29. Звільнення сіддів суду загальної юрисдикції з посади
- •30. Вища рада юстиції України: повноваження , склад, порядок утворення.
- •31. Гарантії незалежності суддів
- •32. Дисциплінарна відповідальність сіддів
- •33. Органи суддівського самоврядування в Україні
- •Глава 2 Збори суддів та конференції суддів
- •Глава 3 Вищі органи суддівського самоврядування
- •34. Правові основи діяльності прокуратури. Принципи організації і діяльності прокуратури.
- •35. Функції прокуратури.
- •36. Система органів прокуратури України
- •45 Повноваження Служби безпеки України
- •46 Система та організація діяльності Служби безпеки України
- •47 Кадри Служби безпеки України
- •48 Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки України.
- •49 Поняття державної таємниці, охорони державної таємниці, національної безпеки, національних інтересів, загроз національній безпеці. Об’єкти національної безпеки.
- •50 Характеристика загроз національним інтересам і національній безпеці України.
- •53 Повноваження Міністерства внутрішніх справ України.
- •54 Структура Міністерства внутрішніх справ України.
- •55 Напрямки діяльності міліції. Підрозділи міліції.
- •56 Поняття, завдання і принципи діяльності міліції.
- •57 Права та обов’язки міліції
- •58 Застосування заходів фізичного впливу працівниками міліції.
- •59 Застосування спеціальних засобів працівниками міліції.
- •60 Застосування вогнепальної зброї працівниками міліції.
- •62 Поняття оперативно-розшукової діяльності. Оперативні підрозділи.
- •63 Завдання та система органів юстиції.
- •64 Основні повноваження та завдання Міністерства юстиції України
- •65 Основні завдання та система державної виконавчої служби України.
- •66 Вимоги, що пред’являються до державних виконавців
- •68 Поняття і загальна характеристика нотаріату
- •69 Повноваження нотаріату.
- •70 Державні нотаріальні контори.
- •Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви
- •71 Державні нотаріальні архіви
- •72 Приватна нотаріальна діяльність
- •Глава 3. Приватна нотаріальна діяльність
- •2) Анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
- •73 Правовий статус нотаріуса. Суб’єкти, які вчиняють нотаріальні дії.
- •74 Помічник нотаріуса.
- •75 Анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю
- •76 Поняття адвокатури України, адвокатської діяльності, договору про надання правової допомоги, захисту, конфлікту інтересів, представництва, адвокатського запиту.
- •77 Набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
- •78 Принципи і організаційні форми діяльності адвокатури
- •79 Завдання та види адвокатської діяльності.
- •80 Принципи адвокатської етики
- •81 Права та обов’язки адвоката. Розділ II. Основні принципи адвокатської етики Стаття 6. Незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності
- •82 Стажист і помічник адвоката.
- •83 Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •84 Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
- •85 Припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •86 Мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Правовий статус Уповноваженого
- •87 Права та обов’язки Уповноваженого Верховною Радою з прав людини
- •89 Припинення повноважень та звільнення з посади Уповноваженого Верховною Радою з прав людини.
- •Акти реагування Уповноваженого Верховною Радою з прав людини.
86 Мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Правовий статус Уповноваженого
Стаття 3. Мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є: 1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; 2) додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону; 3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; 4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі; 5) поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина; 6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод; 7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу. Стаття 4. Правовий статус Уповноваженого Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ), іншими законами України. { Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5207-VI ( 5207-17 ) від 06.09.2012 } Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях. Уповноважений має печатку із зображенням малого Державного Герба України та своїм найменуванням. Місцезнаходженням Уповноваженого є столиця України - місто Київ.
87 Права та обов’язки Уповноваженого Верховною Радою з прав людини
Стаття 13. Права Уповноваженого Уповноважений має право: 1) невідкладного прийому Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовими та службовими особами; 2) бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів; 3) звертатися до Конституційного Суду України з поданням: про відповідність Конституції України ( 254к/96-ВР ) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина; про офіційне тлумачення Конституції України та законів України; 3-1) вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина; { Статтю 13 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом N 5409-VI ( 5409-17 ) від 02.10.2012 } 4) безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях; 5) на ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах. Доступ до інформації з обмеженим доступом здійснюється в порядку, встановленому законом; { Пункт 5 статті 13 в редакції Закону N 5409-VI ( 5409-17 ) від 02.10.2012 } 6) вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків; 7) запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі; 8) відвідувати без попереднього повідомлення про час і мету відвідування такі місця: місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчі ізолятори, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти органів внутрішніх справ, спеціалізовані автомобілі (у тому числі спеціалізовані автомобілі з конвоєм), приміщення (кімнати) для тримання підсудних (засуджених) у судах, заклади примусового лікування; психіатричні заклади; пункти тимчасового розміщення біженців; приміщення для транзитних пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон; будинки дитини, дитячі будинки-інтернати, притулки для дітей, дитячі будинки, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центри соціально-психологічної реабілітації дітей; психоневрологічні інтернати; геріатричні пансіонати, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів; пансіонати для ветеранів війни і праці; соціально-реабілітаційні центри. Наведений перелік не є вичерпним; { Пункт 8 статті 13 в редакції Закону N 5409-VI ( 5409-17 ) від 02.10.2012 } 8-1) опитувати осіб, які перебувають у місцях, зазначених у пункті 8 цієї статті, та отримувати інформацію стосовно поводження з цими особами і умов їх тримання; { Статтю 13 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом N 5409-VI ( 5409-17 ) від 02.10.2012 } 9) бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим; 10) з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку: звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями); вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду; ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень; { Пункт 10 статті 13 в редакції Закону N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 } 11) направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів; 12) перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері; { Пункт 12 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5409-VI ( 5409-17 ) від 02.10.2012, N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 } 13) здійснювати контроль за забезпеченням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; { Статтю 13 доповнено пунктом 13 згідно із Законом N 274-VI ( 274-17 ) від 15.04.2008 } 14) здійснювати інші повноваження, визначені законом. { Статтю 13 доповнено пунктом 14 згідно із Законом N 1262-VII ( 1262-18 ) від 13.05.2014 } Стаття 14. Обов'язки Уповноваженого Уповноважений зобов'язаний додержуватися Конституції України і законів України, інших правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, забезпечувати виконання покладених на нього функцій та повною мірою використовувати надані йому права. Уповноважений зобов'язаний зберігати конфіденційну інформацію. Це зобов'язання діє і після припинення його повноважень. У разі розголошення таких відомостей Уповноважений несе відповідальність у встановленому законодавством порядку. Уповноважений не має права розголошувати отримані відомості про особисте життя заявника та інших причетних до заяви осіб без їхньої згоди. Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням права на доступ до публічної інформації. { Статтю 14 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014 } Секретаріат Уповноваженого з прав людини за дорученням Уповноваженого забезпечує оприлюднення та надання інформації за запитами, адресованими Уповноваженому з прав людини, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" ( 2939-17 ). { Статтю 14 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1170-VII ( 1170-18 ) від 27.03.2014 }
88 Призначення на посаду Уповноваженого Верховною Радою з прав людини Стаття 5. Вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого та призначення на посаду Уповноваженого Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п’яти років проживає в Україні. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади Уповноваженого, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ). Особи, які претендують на зайняття посади Уповноваженого, до призначення на відповідну посаду подають до органу, який здійснює призначення, декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Не може бути призначено Уповноваженим особу, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення. Уповноважений призначається строком на п’ять років, який починається з дня складення ним присяги на пленарному засіданні Верховної Ради України. На Уповноваженого поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17 ). { Стаття 5 в редакції Закону N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }
