- •41 Функції контролю
- •50. Організація диференційованого навчання молодших школярів ( за кн..Логачевською с.О. « Дійти до кожного учня « )
- •44. Критерії та рівні навчальних дсягнень учнів початкових класів
- •45. Навчальна екскурсія
- •48. Особливості проведення уроків в клсі- комплекті
- •49. Особливості проведення індивідуальних занять ,організації навчальної роботи в групах продовженого дня, гурткової роботи з учнями.
- •49. Гурткова робота
- •2.Методологічна основа дидактики.
- •4.Викладання як діяльність учителя. Учіння як діяльність учнів.
- •3.Сутність процесу навчання.
- •5.Суперечності процесу навчання. Основна суперечність процесу навчання.
- •6.Закономірності навчального процесу.
- •7.Функції процесу навчання.
- •8.Навчально-розвивальний потенціал освітнього середовища.
- •9.Мотиви навчання молодших школярів.Шляхи формування пізнавального інтересу школярів.
- •1. За стійкістю пізнавального інтересу:
- •2. За спрямованістю пізнавального інтересу:
- •3. За рівнем дієвості інтересів:
- •4. За обсягом пізнавального інтересу:
- •10.Основні ланки процесу засвоєння знань.
- •16.Сутність і структура умінь вчителя.
- •17.Загальне поняття про зміст освіти.Теорія формальної і матеріальної освіти.
- •19.Державний стандарт початкової загальної освіти.
- •20.Види освіти.
- •21.Навчальний план школи ,його характеристика.
- •22.Навчальна програма:зміст ,поняття,структура ,принципи побудови ,вимоги до навчальних програм.
- •23.Шкільні підручники ,посібники ,їх характеристика,вимоги до підручників.
- •24.Шляхи реформування змісту початкової освіти.
- •25.Поняття про методи ,прийоми ,засоби навчання .Основні підходи класифікації методів навчання.
- •26.Характеристика словесних методів навчання.
- •27.Наочні методи навчання
- •30. Самостійна робота учнів як метод навчання
- •31. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •32.Проблемне навчання. Шляхи створення проблемних ситуацій у початкових класах
- •33.Поняття про форми організації навчальної діяльності та історія їх розвитку
- •34.Програмоване навчання
- •35.Урок – основна форма організації навчання. Типологія уроків
- •36. Дидактичні особливості інтегрованих уроків. Нестандартні уроки
- •37.Особливості уроків з шестирічними першокласниками.
- •38.Характеристика основних етапів комбінованого уроку
- •39.Підготовка вчителя до уроку.Загальні вимоги до уроку.
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •40.Суть і види контролю.
50. Організація диференційованого навчання молодших школярів ( за кн..Логачевською с.О. « Дійти до кожного учня « )
Технологію диференційованого навчання молодших школярів розробила С.О.Логачевська. Різноманітні способи й прийоми диференціації можна звести до таких: диференціація за ступенем складності завдань і диференціація за ступенем самостійності учнів.
1. Диференціація за ступенем складності Диференціація за ступенем складності - це добір різноманітних завдань, які можна класифікувати таким чином: - завдання, що вимагають різної глибини узагальнення і висновків; - завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування роботи, що виконується; - завдання репродуктивного і творчого характеру. Диференціація за ступенем складності використовується не лише як засіб систематичного і послідовного розвитку мислення учнів, особливо з низьким рівнем розвитку, а й для позитивного ставлення до навчання, бо розв'язання посильної задачі стимулює бажання до подальшої праці і підвищує самооцінку своїх можливостей. Для цього необхідно добирати завдання з нарощуванням ступеня складності.
2. Диференціація за ступенем самостійності У цьому випадку вчитель пропонує всім учням завдання однакової складності, надаючи необхідну допомогу різним групам школярів, зокрема кількість інформації про хід розв'язування дозується від найбільш повної до найменш повної. Інформація також варіюється за характером: конкретизація завдання; розв'язання допоміжних завдань, що приводять до розв'язання основного завдання; вказівка на прийом розв'язання; навідні запитання; наочне підкріплення. У завданнях для 1 групи учнів зазначається лише мета, а шляхи її досягнення вони шукають самі. Учням 2 групи до завдання дається підказка, на що слід звернути особливу увагу, працюючи над завданням.
З учнями 3 групи детально розбирається послідовність мислительних операцій, необхідних для пошуку розв'язання. Робота над такими завданнями дає можливість учням оволодівати раціональними прийомами розумової діяльності. Поступово кількість необхідної інформації для учнів 2 і З груп зменшується. Але зменшення залежить від сформованості в учнів певних навичок розв'язування пізнавальних завдань, тому значну увагу приділяю навчанню школярів прийомам аналізу ї синтезу, порівняння, абстрагування й узагальнення.
Ось три групи завдань, які використовують під час диференціації їх за ступенем самостійності. Інструкційні 3 елементами допомоги 3 елементами осмисленого застосування знань
До першої групи, яку можна назвати групою інструкційних завдань, належать завдання, в яких з допомогою різноманітних засобів розкривається порядок і спосіб виконання завдань. Це — завдання з вказівкою на зразок способу виконання дії, пам'ятки, теоретичні довідки. Такий спосіб застосування диференційованих завдань дає змогу після короткого пояснення запропонувати сильним учням відразу переходити до самостійних завдань (за варіантами); середнім — закріплювати знання з опорою на педагогічну підказку, а іншим - повторно послухати зміст теми і поміркувати з учителем.