- •41 Функції контролю
- •50. Організація диференційованого навчання молодших школярів ( за кн..Логачевською с.О. « Дійти до кожного учня « )
- •44. Критерії та рівні навчальних дсягнень учнів початкових класів
- •45. Навчальна екскурсія
- •48. Особливості проведення уроків в клсі- комплекті
- •49. Особливості проведення індивідуальних занять ,організації навчальної роботи в групах продовженого дня, гурткової роботи з учнями.
- •49. Гурткова робота
- •2.Методологічна основа дидактики.
- •4.Викладання як діяльність учителя. Учіння як діяльність учнів.
- •3.Сутність процесу навчання.
- •5.Суперечності процесу навчання. Основна суперечність процесу навчання.
- •6.Закономірності навчального процесу.
- •7.Функції процесу навчання.
- •8.Навчально-розвивальний потенціал освітнього середовища.
- •9.Мотиви навчання молодших школярів.Шляхи формування пізнавального інтересу школярів.
- •1. За стійкістю пізнавального інтересу:
- •2. За спрямованістю пізнавального інтересу:
- •3. За рівнем дієвості інтересів:
- •4. За обсягом пізнавального інтересу:
- •10.Основні ланки процесу засвоєння знань.
- •16.Сутність і структура умінь вчителя.
- •17.Загальне поняття про зміст освіти.Теорія формальної і матеріальної освіти.
- •19.Державний стандарт початкової загальної освіти.
- •20.Види освіти.
- •21.Навчальний план школи ,його характеристика.
- •22.Навчальна програма:зміст ,поняття,структура ,принципи побудови ,вимоги до навчальних програм.
- •23.Шкільні підручники ,посібники ,їх характеристика,вимоги до підручників.
- •24.Шляхи реформування змісту початкової освіти.
- •25.Поняття про методи ,прийоми ,засоби навчання .Основні підходи класифікації методів навчання.
- •26.Характеристика словесних методів навчання.
- •27.Наочні методи навчання
- •30. Самостійна робота учнів як метод навчання
- •31. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •32.Проблемне навчання. Шляхи створення проблемних ситуацій у початкових класах
- •33.Поняття про форми організації навчальної діяльності та історія їх розвитку
- •34.Програмоване навчання
- •35.Урок – основна форма організації навчання. Типологія уроків
- •36. Дидактичні особливості інтегрованих уроків. Нестандартні уроки
- •37.Особливості уроків з шестирічними першокласниками.
- •38.Характеристика основних етапів комбінованого уроку
- •39.Підготовка вчителя до уроку.Загальні вимоги до уроку.
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •40.Суть і види контролю.
45. Навчальна екскурсія
Особливою формою організації" навчання виступає навчальна екскурсія. Вона може проводитися в усіх класах у процесі вивчення різних навчальних предметів. Тематика навчальних екскурсій, місце їх проведення, кількість та зміст не обираються вчителем довільно, а регламентуються навчальною програмою предмета. Саме тому вони передбачаються у календарному плануванні й проводяться за розкладом уроків, а іноді - У позаурочний час.
Навчальна екскурсія – це форма організації навчання в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів і явищ дійсності. Характерна ознака заняття — вивчення об'єктів пов'язане з пересуванням учнів.
Задачі екскурсії — розвиток здібностей учнів діяти з пізнавальних позицій у оточуючому їх навколишньому світі; безпосередньо сприймати і вивчати життєві явища і процеси. Екскурсії допомагають формувати емоційну сферу учнів: почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисними людям.
Кожна екскурсія пов'язана з навчальним матеріалом різних предметів. Екскурсії допомагають учням охопити зміст навчання всебічно, побачити взаємозв'язок досліджуваних у різних курсах явищ і законів, набути навички їхнього універсального застосування.
Особливістю навчальних екскурсій у допоміжній школі є те, що вони проводяться з метою розширення, доповнення знань учнів про факти і явища, засвоєні раніше на уроках. Формування нових знань під час екскурсії не планується, оскільки увага дітей на таких заходах є досить розсіяною, учні емоційно збуджуються під впливом нових вражень, що негативно відбивається на засвоєнні матеріалу. Лише окремі види екскурсій можуть плануватись як пропедевтичні. Це, зокрема, збір* природного матеріалу перед виготовленням відповідних виробів на уроці трудового навчання, ознайомлення з працею людей на окремому підприємстві перед роботою у майстернях тощо.
Навчальні екскурсії набувають вагомого корекційного значення, оскільки жодне майстерне слово чи найяскравіша наочність не замінять живого споглядання. Результати спостережень і одержані на екскурсіях відомості заповнюють можливі прогалини у знаннях учнів, пов'язані з вадами сприймання та уявлення; враження, отримані під час екскурсій, стимулюють учнів до свідомого засвоєння матеріалу, пробуджують їхню допитливість і активність.
Проте досягнення і навчальної, і корекційної мети можливе за умови правильної організації навчальної екскурсії, дотримання певних вимог. Охарактеризуємо їх.
Учитель має чітко визначити навчальну, корекційну і виховну мету екскурсії відповідно до програми предмета, рівня засвоєння матеріалу учнями конкретного класу та їхніх можливостей. Варто узгодити місце проведення екскурсії, передбачене програмою, з місцевими умовами; правильним буде відвідання його вчителем заздалегідь. Також педагог має визначити, чи він сам проводитиме екскурсію, чи це зробить екскурсовод. Оскільки в цій ролі виступатиме не фахівець-дефектолог (екскурсовод музею, майстер на будівництві, бригадир на фабриці та ін.), то його потрібно підготувати до зустрічі з дітьми, конкретизувавши, що саме він має розповідати, у якому обсязі й темпі; можливо краще домовитися, що вчитель буде задавати конкретні запитання.
Заздалегідь має передбачити учитель маршрут, місця відпочинку (якщ0 це буде необхідно), домовитися про зміни в розкладі - якщо екскурсія займе не один урок. Проте власне екскурсія має тривати, як і урок, 45 хвилин-інший час може бути витрачений на дорогу.
Необхідно підготувати учнів до проведення екскурсії: повідомити її мету, місце проведення, повторити правила дорожнього руху, техніки безпеки і поведінки у громадських місцях.