56. Світовий лізинговий ринок.

Лізинг – це складна торгово-фінансова операція, при якій лізингова фірма відповідно до вимог і бажань орендатора купує у фірми-виробника певне майно, яке передає орендатору за платню на певний строк.

Досить розповсюджений лізинг у Європі. Штаб квартира Європейського об’єднання лізингових фірм знаходиться у австрійському місті Лінці. Розвиток і розповсюдження лізингу в багатьох країнах світу привів до міцного якісного стрибка у господарських відносинах між країнами на світовому ринку.

Щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності лізингових фірм можна визначити декілька принципових схем лізингових операцій:

1. Експортний лізинг (лізингова фірма знаходиться в країні виробника);

2. Імпортний лізинг (лізингова фірма знаходиться в країні орендатора);

3. Транзитний лізинг ( всі учасники знаходяться в різних країнах);

4. Зворотний лізинг (лізингова фірма купує у виробника устаткування, а потім здає це устаткування йому в оренду);

5. Лізинг постачальника ( те ж саме, що і в попередньому випадку, лише потім виробник орендатор здає устаткування ще раз в суборенду, при цьому суборенда тор знаходиться в іншій країні);

6. Складний лізинг ( у лізинговій операції беруть участь декілька лізингових фірм, розташованих у різних країнах).

Світова фінансова криза позначилась на результатах лізингової діяльності у Японії, що займає друге після США  місце за обсягом лізингових операцій, які становлять  1/6  загальносвітового лізингового ринку. 

Протягом післякризового періоду основними тенденціями розвитку європейського лізингового ринку є зниження питомої ваги «лідерів» (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, частка яких на ринку у середньому складає 71 %) за рахунок країн Центральної та Східної Європи, збільшення питомої ваги тривалих операцій (від  5  до  10  років, і більше  10  років), збільшення міжнародного лізингу устаткування, виробничого обладнання, морських суден, літаків тощо.

За світової фінансової кризи ринок лізингу скоротився, але у більш драматичних розмірах у країнах Східної Європи. Скорочення сягало у середньому 30% ( у Республіці Білорусь — 34 %, у Російській Федерації –50%, в Україні –75%.