1. Економічна сутність природної монополії. Механізм регулювання галузей природних монополій.

Ринок чистої монополії — це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія — це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.

Головними ознаками ринку чистої монополії є:

— відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста;

— неможливість входження на ринок інших фірм;

— велика кількість покупців на ринку;

— досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Суб'єкт господарювання займає монопольне (панівне, домінуюче) становище на ринку товарів, якщо:

— на цьому ринку немає жодного конкурента;

— немає значної конкуренції внаслідок обмеженої можливості доступу інших підприємств на ринок;

— частка підприємства на ринку продукції перевищує 35 % і суб'єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції.

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її основі — особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива або небажана, бо при входженні в галузь інших фірм, витрати на виготовлені продукції зростуть. Причиною є економія від маштабу — чим більше вироблено продукції, тим менша її вартість. Прикладом можуть служити енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт і т. д. У цих галузях існує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому, природньо, вони посідають монопольне становище на ринку. Ліквідація чи розукрупнення таких монополій економічно недоцільні. Найвища ефективність функціонування галузі забезпечується лише за умови наявності одного виробника чи дистриб’ютора (розподільника).

Україні підпадають під регулювання такі сфери діяльності суб’єктів природних монополій

• транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

транспортування природного нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

•транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

•передача та розподіл електроенергії;

•користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;

•управління повітряним рухом;

•централізоване водопостачання таводовідведення;

•централізоване постачання теплоенергії;

•спеціалізовані послуги транспортних терміналів, портів, аеропортів (за переліком, який визначає Кабінет Міністрів).

Інструменти регулювання

Регулювання ціни

Регулювання фізичних обсягів виробництва

Контроль входження на ринок і виходу з нього

Регулювання діяльності суб´єктів природних монополій здійснюється національними комісіями регулювання при­родних монополій, які утворюються і функціонують відпо­відно до Закону про природні монополії.

У випадках, встановлених законом, регулювання діяль­ності суб´єктів природних монополій може здійснюватися органами виконавчої влади і органами місцевого самовря­дування. Прикладом може слугувати діяльність тепломе­реж по наданню послуг централізованого постачання теп­лової енергії або водоканалів по централізованому водопос­тачанню і водовідведенню, яка регулюється нормативними актами облдержадміністрацій, міських рад і їх виконкомів, райдержадміністраціями.

Державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства в сферах природних монополій здійснюєть­ся АМКУ відповідно до його компетенції.

Громадський контроль за діяльністю суб´єктів природ­них монополій здійснюють об´єднання споживачів у поряд­ку, встановленому законодавством. Органи, що регулюють діяльність суб´єктів природних монополій, сприяють здійсненню об´єднаннями споживачів громадського конт­ролю за діяльністю суб´єктів природних монополій.

Діяльність суб´єктів природних монополій, а також діяльність суб´єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню.

Предметом регулювання діяльності суб´єктів природних монополій є:

—ціни (тарифи) на товари, які виробляються суб´єкта­ми природних монополій;

—доступ споживачів до товарів, які виробляються (реа­лізуються) суб´єктами природних монополій;

—інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством.

Регулювання діяльності суб´єктів природних монополій здійснюється на основі принципів гласності і відвертості процедур регулювання, адресності регулювання, його спря­мованості на конкретний суб´єкт природної монополії, са­моокупності суб´єктів природних монополій, стимулюван­ня підвищення якості товарів і задоволення попиту на них, забезпечення захисту прав споживачів.

При регулюванні цін (тарифів) на товари суб´єктів при­родних монополій відповідними органами враховуються витрати, які згідно з законами про оподаткування відно­сяться на валові витрати виробництва і обігу; податки і збори (обов´язкові платежі) до бюджетів і до державних цільо­вих фондів; вартість основних виробничих фондів, аморти­заційні відрахування; потреби в інвестиціях, необхідних для відтворення основних виробничих фондів; очікуваний прибуток від можливої реалізації товарів за різними ціна­ми (тарифами); віддаленість різних груп споживачів від місця виробництва товарів; відповідність якості товарів, які виробляються (реалізуються), потребам споживачів та інші чинники.

Суб´єкти природних монополій у своїй діяльності зобо­в´язані керуватися наступним:

1.Дотримуватися встановленого порядку ціноутворен­ня, стандартів і показників безпеки і якості товару, а також інших умов і правил здійснення підприємницької діяль­ності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємниць­кої діяльності в сферах природних монополій і на суміж­них ринках.

2.Вести окремий бухгалтерський облік по кожному виду діяльності, який підлягає ліцензуванню.

3.Забезпечувати на недискримінаційних умовах реалі­зацію вироблених ними товарів споживачам, а також не створювати перешкод для реалізації угод між виробника­ми, які здійснюють діяльність на суміжних ринках, і спо­живачами.

4.Надавати органам, які регулюють їх діяльність, до­кументи і інформацію, необхідні для виконання цими орга­нами своїх повноважень, в обсягах і в терміни, встановлені відповідними органами.

5.Забезпечувати посадовцям органів, які регулюють їх діяльність, доступ до документів і інформації, що необхідні для здійснення цими органами своїх повноважень, а також до об´єктів, устаткування і земельних ділянок, які знахо­дяться в їх власності або в користуванні.

6.Суб´єкти природних монополій не можуть чинити дії, які призводять або можуть призвести до неможливості ви­робництва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюється ре­гулювання, або до заміни їх іншими товарами, не однако­вими за споживчими характеристиками.

Останнє пояснюється відсутністю конкуренції на відпо­відному товарному ринку.