4. Охорона праці

4.1 Аналіз небезпечних факторів на підприємстві (об’єкті)

У процесі праці людина перебуває в контакті з предметом праці, знаряддями праці та іншими людьми. Крім цього, на людину діють різні фактори виробничого середовища, зокрема, температура, вологість та швидкість руху повітря, параметри котрих не відповідають нормативним значенням, надмірний шум, вібрація, шкідливі виділення, електромагнітне та радіоактивне випромінювання тощо. Усе це характеризує умови, в яких працює людина.

Таким чином, поняття умов праці складається з комплексу факторів, які впливають на діяльність людини. Усунути негативний вплив, тобто забезпечити нешкідливі та сприятливі умови праці, можна, виключаючи на робочих місцях шкідливі виробничі фактори, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, чи забезпечуючи оптимальні умови праці. Вирішувати ці задачі повинна виробнича санітарія.

Виробнича санітарія — це система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають або зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих.

Умови праці — це умови, що формуються в процесі праці людини, яка є головною продуктивною силою суспільства. Процес праці здійснюється лише при єднанні уречевлених продуктивних сил із робочою силою людини. Зміни у зречевлених елементах продуктивних сил (у засобах та знаряддях праці, в предметах праці та технології обробки) спричиняють зміни в умовах праці. У процесі праці формуються специфічні для кожного виду виробництва умови праці. Це залежить від особливостей вироблюваної продукції, сукупності застосованого обладнання, інструментів, пристосовувань, сировини та матеріалів, методики технології та організації виробництва. Ці чинники перебувають у тісному взаємозв'язку, впливають на процес формування умов праці. Отже, вирішення складного завдання формування сприятливих умов праці залежить, перш за все, від створення безпечної техніки, технології та належної організації виробництва.Умови праці визначаються двома основними показниками: характером виробничого процесу, пов'язаного з робочою позою, нервово-психічним станом, напругою м'язів робітника та ін., а також виробничими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Складовими виробничих обставин є:

• організаційні форми виробничих процесів;

• прийнятий регламент;

• темп і ритм роботи;

• режим праці та відпочинку;

• санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні та на робочому місці;

• умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю (організацію робочих місць, виробничий інструктаж та ін.);

• форми керування виробничим процесом;

• соціальний мікроклімат у виробничому колективі.

Несприятливі умови праці примушують організм людини витрачати енергію на переборювання впливу шкідливих факторів. Унаслідок цього зростає втома організму, що підвищує ймовірність нещасного випадку, оскільки зморений організм не може з необхідною ефективністю реагувати на зміни, що відбуваються навкруги, навіть якщо ці зміни, безпечні для нього. Дія несприятливих умов праці може бути також причиною захворювань робітників — професійних чи виробниче зумовлених.

4.2 Загальні положення з техніки безпеки при експлуатації обладнання На все основне обладнання в обов'язковому порядку повинні матися паспорта. В них повинні бути зазначені пристрій, призначення, технічна характеристика, вимоги безпеки при експлуатації та ремонті. Найважливішим вимогою промислової безпеки експлуатованого технологічного обладнання є його герметичність і міцність. Герметичність прийнято визначати по падінню тиску за 1 год в процентах від тиску випробування. Герметичність вважається задовільною, якщо падіння тиску не більше 0,1% для обладнання, що містить токсичні середовища, і не більше 0,2% для обладнання, що містить пожежо-і вривоопасние середовища. В повторно випробувальному обладнанні падіння тиску повинно бути не більше 0,5%. При випробуваннях падіння робочого тиску спостерігають протягом не менше 4 год при періодичній перевірці і не менше 24 год - для знову встановленого обладнання. Безпека проведення випробувань на герметичність повинна бути відображена в інструкції, затвердженої головним інженером підприємства. Обмеження тиску - головний фактор забезпечення безпеки і надійності експлуатованого технологічного обладнання, тому на апарати, що працюють під тиском понад 0,07 МПа, поширюються спеціальні правила, затверджені Ростехнадзором, які визначають вимоги до їх будови, виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації. Апарати, на які поширюються зазначені правила, до пуску в експлуатацію повинні реєструватися в органах Ростехнагляду. Правила встановлюють показники для деяких апаратів, що працюють під тиском, реєстрація яких в органах Ростехнагляду не потрібно. Апарати, реєстровані в органах Ростехнагляду, повинні бути встановлені на відкритих виробничих майданчиках або в окремих будівлях, за винятком випадків, обумовлених правилами. Ці апарати повинні бути стійкими і доступними для огляду, ремонту та очищення як з внутрішньої, так і з зовнішнього боку. Апарати, що працюють під тиском, повинні бути забезпечені приладами для вимірювання тиску і температури середовища, запобіжними пристроями і покажчиками рівня рідини. У необхідних випадках для контролю теплових потоків вимірюють температуру стінок апарату по його довжині. Між апаратом і запобіжним клапаном не можна встановлювати запірну арматуру. Якщо на апараті встановлено два клапана, то між ними і апаратом можна встановити триходовий кран. Апарати, що містять токсичні і вибухонебезпечні середовища, повинні бути забезпечені зворотними клапанами на підвідних лініях. Манометри встановлюють на штуцері корпусу апарату, на трубопроводі або пульті управління до запірної арматури. Між манометром і безперервно працюючим апаратом має бути встановлений триходовий кран або інший пристрій, що дозволяє відключити манометр для перевірки при одночасному підключенні іншого манометра. Найважливішим пристроєм забезпечення безпечної експлуатації апаратів є запобіжні клапани і мембрани. Їх конструкція, розміри і пропускна здатність повинні бути вибрані розрахунковим шляхом. Вони повинні запобігти тиску в апараті, що перевищує робочий на 0,05 МПа (при робочому тиску не вище 0,3 МПа), на 15% (при робочому тиску від 0,3 до 6 МПа) і на 10% (при робочому тиску понад 6 МПа. Правила Ростехнагляду встановлюють порядок розрахунку, вибору, установки і ревізії запобіжних клапанів. Кожен клапан повинен мати заводський паспорт з інструкцією по експлуатації. Запобіжні клапани повинні бути розміщені в місцях, доступних для огляду. Апарати, в яких можливе різке підвищення тиску або в яких міститься середу, здатна заклинити (прихопити) клапан, повинні бути забезпечені запобіжними мембранами (пластинами), що розриваються при тиску в апараті, що перевищує робоче не більше ніж на 25%.

4.3 Засоби і заходи з техніки безпеки при експлуатації обладнання

1.2 Увесь персонал, який залучається до виконання ремонтних і профілактичних робіт, до початку робіт повинен бути проінструктований про порядок, методи безпечного виконання робіт і пожежної безпеки.

1.3 Керівник робіт (інженер або майстер служби ГРС підрозділу, інженер або майстер ремонтно-технічної групи ЛЕС підрозділу, начальник служби ГРС або ЛЕС підрозділу тощо) зобов’язаний забезпечити виконання організаційних і технічних заходів для створення безпечних умов праці, інструктаж і навчання персоналу безпечним методам роботи, а також контроль за виконанням вимог правил та інструкцій з охорони праці.

1.4 Апарати і посудини, які працюють під тиском, водогрійні котли, електрообладнання, трубопроводи гарячої води повинні експлуатуватись згідно з чинними нормативними документами:

- “Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском”;

- “Правилами безпеки систем газопостачання України” ;

- “Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів із тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не більше 115ºС;

- “Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

1.5 Усі нещасні випадки, що трапились із працівниками на виробництві, підлягають розслідуванню і обліку згідно з чинним “Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

1.6 Кожний випадок порушення вимог Норм і Правил з охорони праці, а також кожний нещасний випадок повинен детально розслідуватись із виявленням причин їх виникнення і виконанням заходів з попередження подібних випадків у майбутньому.

1.7 На кожній ГРС повинна бути аптечка з набором медикаментів, інструментів і перев’язочних матеріалів для надання долікарської допомоги.

1.8 Арматура і обладнання ГРС повинні мати номери або металеві бірки з номерами, що відповідають позначенням на технологічній схемі.

1.9 У всіх приміщеннях ГРС на видних місцях і по периметру огорожі повинні бути вивішені відповідні плакати з техніки безпеки згідно з вимогами ПТЕ МГ, ПБЕ МГ і цих Правил.

1.10 Рівень шуму на робочих місцях ГРС не повинен перевищувати вимог чинних санітарних норм СН-245-71(ДНАОП 0.03-3.01-71). Для захисту працівників повинні застосовуватись відповідні засоби захисту органів слуху.

1.11 Оперативно–черговий і ремонтний персонал ГРС повинен бути забезпечений спецодягом і засобами індивідуального захисту згідно з чинними нормами і правилами.

1.12 Під час експлуатації і ремонтних робіт на ГРС повинен застосовуватись інструмент із матеріалу, що не викликає іскроутворення.

1.13 Забороняється перебування сторонніх осіб у приміщеннях і на території ГРС.

1.14 Дозвіл на вхід на територію ГРС мають право дати:

- стороннім особам – керівники підрозділу, начальники служб підрозділу (ГРС, ЛЕС, диспетчер тощо);

- особам, які працюють у даному підрозділі – оператор ГРС (за умови пред’явлення посвідчення).

8.1.15 Працівники філій, ДК “Укртрансгаз”, НАК “Нафтогаз України” та Мінпаливенерго України мають право на вхід на територію ГРС після пред’явлення посвідчення особи.

Працівники органів державного нагляду, пусконалагоджувальних підрядних організацій та інших організацій, що входять до структури ДК “Укртрансгаз”, можуть бути допущені на територію ГРС тільки у супроводі працівника підрозділу або з дозволу керівника підрозділу.

1.16 Ремонтні роботи в приміщенні (вузлі) редукування дозволяється розпочати тільки після перевірки загазованості, яка не повинна бути більшою 1%.

1.17 Під час проведення ремонтних робіт у приміщеннях (вузлах) ГРС необхідно постійно перевіряти стан загазованості. Результати вимірювань записуються в наряд-допуску чи в Журналі обліку газонебезпечних робіт, які виконуються без наряд-допуску в термін не рідше, ніж через 30 хвилин.

1.18 На кожній ГРС повинні бути інструкції з охорони праці і за видами робіт згідно з вимогами п.4.7.2 цих Правил.

1.19 У приміщенні операторної, на видному місці, повинна бути затверджена технологічна схема ГРС згідно з вимогами ПТЕ МГ і ПБЕ МГ.

1.20 Охоронна зона ГРС і газопроводу – підключення повинна відповідати чинним нормам проектування і “Правилам охорони магістральних трубопроводів”.

1.21 З метою виключення можливості доступу сторонніх осіб до обладнання і приладів ГРС її територія повинна бути загороджена згідно з проектом.