- •Предмет соціологічної наукн
- •Структура і функції соціології
- •Розвиток соціологічних знань Стародавнього світу та епохи Середньовіччя
- •Розвиток соціологічних знань в епоху Відродження та в Новий час
- •Зв'язок соціології з іншими науками
- •О. Конт як засновник соціології
- •Еволюційний підхід до аналізу суспільства у г. Спенсера
- •Конфліктний підхід до аналізу суспільства у к. Маркса
- •Соціологічні теорії м. Вебера
- •Розвиток соціологічних знань в Україні від княжої доби до 19 ст.
- •Поняття людини та суспільства в соціології
- •Цивілізаційний підхід до типізації суспільства
- •Суспільний прогрес:критерії та тенденції
- •Соціальна дія та соціальна взаємодія
- •Соціальні норми як регулятори соціальної взаємодії
- •18.Соціальний конфлікт.Типи та функції соціальних конфліктів
- •19.Поняття та сутність соціальних змін.
- •20.Теоретичні підходи до пояснення соціальних змін
- •21.Поняття соціальних рухів та типологія соціальних рухів
- •22.Поняття соціальних процесів та їх види
- •23.Суть і функції соціальних інститутів
- •24.Види та характеристика соціальних інститутів.Типологія соціальних інститутів
- •25.Соціальні організації.Види соціальних організацій
- •26.Поняття соціальної структури суспільства
- •27. Соціальна спільність та соціальна група
- •28. Види соціальних спільностей
- •29. Соціально-класова структура суспільства
- •30. Етносоціальна структура суспільства
- •31. Понятгя соціальної стратифікації
- •32. Історичні системи стратифікації
- •33. Методологічні підходи до аналізу стратифікації
- •34. Теорія соціальної стратифікації п. Сорокіна
- •35. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •36. Поняття особи в соціології. Статус та соціальні ролі особистості
- •37. Соціологічна типологія особистості
- •38. Соціалізація особистості
- •39. Форми соціалізації особистості. Агенти соціалізації
- •40. Понятгя девіантної поведінки
- •41. Біологічні теорії пояснення причин девіації
- •42. Психологічні теорії пояснення причин девіації
- •43. Соціальні теорії пояснення причин девіації
- •44. Понятгя культури. Види культури
- •45. Основні елементи культури. Функції культури
- •46. Структура політики як соціального інституту. Функції політики
- •47. Способи функціонування політики
- •48. Соціологічне дослідження та його види
- •49. Методи збирання соціологічної інформації
- •50.Вибірковий метод в соціології
- •50. Вибірковий метод в соціології
- •51. Сутність соціальної девіації. Види.
- •52. Теорія культурного перенесення
- •53. Біологічний підхід
- •54. Психологічний підхід
- •55. Теорії контролю
- •56. Теорії аномії
- •57. Теорії ярликів
- •53. Сутність злочинності. Структура напруги: аномії як причина злочиююсті
- •59. Помста як вид девіації та неформальний соціальний іисппут
- •60. Злочинність у гендерному вимірі.
- •61. Соціологія права як специфічна галузь соціології
- •62. Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції. Структура та причини конфлікту
- •63. Управління соціальними конфліктами
- •64. Девіантна поведінка: норми і санкції
- •65. Протиправні дії та новий лівий реалізм
- •66. Злочинність та зміни в методах покарання (Джонатан Ейтол)
- •67. Стереотип та стереотипізація як проекційний механізм формування поведінки
- •68. Авторитарна особистість як форма асоціальної поведінки (т. Адорно)
- •69. Етноцеитризм та групова замкненість
- •70. Виникнення існування расизму як соціального явища
- •71. Соціологічна концепція "суспільства ризику": еволюція, типології та ознаки ризиків
- •72. Структура ризиків елективний ризик та його формуванні
- •73. Характеристика соціальних основ девіаитиосп за Джоиом Масіонком
- •74. Види девівнтиоі поведінки (с. Фролов. Р. Мсргоном)
- •75. Соціальний контроль. Його види та функції
25.Соціальні організації.Види соціальних організацій
Соціальні організації об'єднують діяльність людей в суспільстві. Взаємодія людей через соціалізацію створює умови і передумови для вдосконалення суспільних та виробничих відносин.
Під поняттям "соціальна організація" можна розуміти штучне об'єднання інституційного характеру, призначене для виконання певної функції. У цьому сенсі соціальна організація має свій соціальний статус, виступає як цільовий об'єкт, цільова спільність, в якій досягнення загальної мети визнається за можливе тільки через досягнення індивідуальної мети, і навпаки, досягнення індивідуальної мети стає можливим тільки через висунення та досягнення загальної мети.
Соціальна організація має соціальні властивості, до яких належать: організаційні цілі і функції, ефективність результатів, мотивація і стимулювання персоналу. Організація формується як соціальне середовище, що включає соціальні групи, статуси, норми, відносини лідерства. Соціальна організація є одним із найбільш розвинених видів соціальної системи.
Види соціальних організацій |
Цілі |
Соціально-економічні |
Головна ціль: одержання максимального прибутку на користь засновників |
Соціально-культурні |
Головна ціль: реалізація естетичних установок; вторинна ціль: одержання максимального прибутку |
Соціально-освітні |
Головна ціль: задоволення потреб клієнтів в інформації та знаннях; вторинна ціль: одержання прибутку |
Формальніорганізації - це юр. або неюр. особи, зареєстровані у встановленому порядку.
Формальніорганізації утворюються цілеспрямовано для досягнення конкретної мети. Це, наприклад, установа, школа, підприємство тощо.
Неформальні– це незареєстрованіорганізації.
Неформальніорганізації виникають спонтанно, як результат тривалої спільної діяльності. Вони поєднують людей, близьких за поглядами, інтересами та можуть утворюватись як у складі формальних організацій, так і поза їх межами.
26.Поняття соціальної структури суспільства
Соціальна структура суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.
Отже, соціальна структура суспільства являє собою будову цієї соціальної системи, визначає характер взаємозв'язків і взаємовідносин між її складовими частинами.
Сутність соціальної структури суспільства найбільш повно виражається у її загальних рисах, до яких можна віднести:
• багатоманітність соціальних елементів, що утворюють соціальну структуру суспільства (соціальний інститут, соціальна група, соціальна спільність тощо);
• різний ступінь впливу кожного складового елемента соціальної структури суспільства на соціальні процеси і явища, відмінність їхніх соціальних ролей;
• наявність відносно стабільних зв'язків між складовими елементами соціальної структури суспільства, взаємозалежність останніх. Це означає, що жоден елемент соціальної структури не може існувати в суспільстві автономно. В будь-якому випадку він поєднаний соціальним зв'язком з іншими структурними підрозділами суспільства.
• взаємопроникність елементів, що забезпечує цілісність соціальної структури, тобто одні й ті ж соціальні суб'єкти можуть бути частинами різних складових одиниць суспільства. Наприклад, одна і та ж особистість може бути включена до різних соціальних груп та спільностей;
• багатофункціональність і стабільність — кожен елемент соціальної структури суспільства виконує свої специфічні функції, які є відмінними від ролей інших соціальних елементів, що й передбачає значну кількість соціальних функцій суспільства.
