1.3. Навантаження і дії на будівлі і споруди; будівельно-кліматичне районування

Під час зведення і експлуатації будівель, а також при виготов­ленні, транспортуванні і зберіганні будівельні конструкції сприймають різноманітні навантаження і дії (рис. 1.3.1).

Згідно з їхньою приро­дою навантаження і дії, що призводять до зменшення не- сівної здатності і погіршен­ня експлуатаційної придат­ності конструкцій, поділя­ють на механічні (наванта­ження) і немеханічні (дії).

Розрізняють зовнішні і внутрішні навантаження і дії на будівлі. Зовнішні мо­жуть бути кліматичними і гідрогеологічними, а також антропогенними.

Залежно від причини ви­никнення розрізняють осно­вні і епізодичні (тимчасові) навантаження і дії. З-за змінюваності в часі вони бувають постійні і перемінні по величині, а від тривалості безпе­рервної дії перемінні поділяють на довгочасні, короткочасні та епізо­дичні.

За характером прикладення до конструкцій навантаження і дії можуть бути зосереджені і розподілені.

За своїми сполученнями бувають двох типів: основні, що будівлі

19

сприймають звичайно, і аварійні.

За інженерним врахуванням можливі граничні величини наван­тажень і дій (відповідні екстремальній ситуації для будівлі), і характе­ристичні (встановлені нормами або нормативні).

Застосовують розрахункові значення навантажень умноженням характеристичних значень на коефіцієнти надійності за відповідальні­стю, за перенавантаженням і ін. При цьому враховують різні види роз­рахункових навантажень: граничні, експлуатаційні, циклічні і ін.

Навантаження і дії під час проектування сполучають в можли­вих невигідних комбінаціях, чим забезпечують задоволення технічних вимог до будівель щодо їх міцності, жорсткості та стійкості.

Багаторічними спостереженнями у кліматичних явищах та ана­лізом функціональних чи технологічних навантажень і дій отримані їхні статистичні величини, які застосовують під час проектування.

Рис. 1.3.2 - Будівельно-кліматичне районування території України

Для підвищення економічної ефективності проектування прове­дено будівельно-кліматичне районування, котрим територію країни розмічено на чотири кліматичних райони (І-ІУ), кожен з яких поділено на чотири підрайони (А, Б, В, Г) приблизно за однаковими геофізич­ними параметрами (рис. 1.3.2).

Україна містить три ра­йони і чотири підрайони за­лежно від температури повіт­ря, швидкості вітру, вологості повітря і ін. До III району від­носиться 8 областей, до ІІ - 17, до IV віднесена територія Південного берега Криму (від Севастополя до Феодосії). У гірських місцевостях вище по­значки 500 м кліматичні дані беруть за даними метеороло­гічних станцій.

Для Харківській області, зокрема: пануючі вітри по румбах - схід, південний схід; максимальна швидкість вітру 5,0 м/с; відносна вологість повітря взимку 81%, влітку 47%; кількість опадів за рік - 609 мм (суха зона); середньорічна температура +6,9° С, щонайбільша +39°С, щонайменша -36°С.

20

Запитання для самоконтролю

1. Яка різниця між навантаженнями і діями на будівлі і споруди?

2. Наведіть приклади навантажень і дій.

3. Яке призначення будівельно-кліматичного районування?