1.8. Інженерне обладнання житлових і громадських будівель і споруд

Будівлі і споруди мають різноманітне інженерне обладнання, а саме: ліфти, ескалатори, пандуси, санітарно-технічні кабіни, вентиля­ційні канали, сміттєпроводи тощо.

Ліфти (рис. 1.8.1) - механічні пристрої для сполучення між поверхами. Їх застосовують у житлових будівлях вище 5 поверхів (у підрайонах ІА, ІБ, ІГ, IV - з 4 поверхів) і у громадських будівлях; вище 9 поверхів - два ліфти (пасажирський і вантажний).

Ліфтові шахти можуть бути розташовані у торці сходової клітки на одну ліфтову кабіну або на дві або посередині між сходовими мар­шами. Звичайно ліфти розташовують у сходовій клітці, утворюючи сходово-ліфтовий вузол (рис. 1.8.2).

47

Ліфти періодичної дії бувають пасажирські, вантажні і спеціа­льні; вони відрізняються розмірами кабін і вантажопідйомністю. Паса­жирські ліфти мають вантажопідйомність від 320 до 500 кг, вантажні - від 100 до 5000 кг. До спеціальних відносять, наприклад, лікувальні.

Рис. 1.8.1 - Пасажирський ліфт з верхнім розташуванням машинного

відділення: 1 - противага; 2 - кабіна ліфта; 3 - ліфтова шахта; 4 - машинне відділен­ня; 5 - електролебідка

48

Ліфтові шахти обгороджують з усіх боків на всю висоту, вико­нують з об' ємних збірних елементів чи з монолітного залізобетону уніфікованих габаритних розмірів з товщиною стінок 120 мм.

Рис. 1.8.2 - Схеми розташування ліфтових шахт: а - у торці сходової клітки на одну ліфтову кабіну; б - те саме, на дві; в - посередині між сходовими маршами

Ескалатори (рис. 1.8.3) - вертикальний транспорт безупинної дії у виді сходів, що рухаються; призначені для сполучення між повер­хами будівлі чи споруди, де необхідні підйом і спуск великої кількості людей з постійним та інтенсивним режимом переміщення (на станціях метрополітену, у великих торгових центрах, на залізничних вокзалах).

Рис. 1.8.3 - Схеми ескалаторів: а - з паралельно розташованими маршами; б - з послі­довним розташуванням; в - з перехресним

У будівлях ескалатори мають ширину смуги 0,63 м (по осях по­ручнів 0,84 м), швидкість руху 0,5 м/с, розташовані без огороджень стінами, при цьому їх дублюють сходи у сходових клітках.

В ескалаторах метрополітенів ширина смуги дорівнює 1 м (між осями поручнів 1,2 м) і розрахована на розміщення двох осіб на одно­му східці. Розміри: одного східця по ширині - 0,4 м, висота бар'єрів 0,9 м, ширина бар'єрів між суміжними смугами 1 м, крайніх 0,5—0,7 м. При швидкості руху ескалатора 0,75 м/с пропускна здатність однієї смуги 150 осіб/хв.; розміщення смуг - однобічне.

1 - опора; 2 - похила плита; 3 - поверхня чистої підлоги

а - план; б - поперечний розріз;

Рис. 1.8.4 - Схема пандусу:

Пандуси (рис. 1.8.4) - похилі площини з неслизькою підлогою для руху потоків людей.

Площа, займана пандусами, у 2—3 рази більше, ніж сходами. Конструкції пандусів менш індус­тріальні, чим сходів, і більш скла­дні, тому їх застосування обмеже­не. Пандуси за формою можуть бути: прямолінійні, двохмаршові, підковоподібні і ін.

Санітарно-технічні кабіни

(рис. 1.8.5) застосовують у багато­поверхових збірних будинках. Їх виготовляють на домобудівних комбінатах (ДБК) як збірні об'ємні блоки, цілком обладнані санітар­но-технічними приладами.

Рис. 1.8.5 - Санітарно-технічна кабіна: а - загальний вигляд об'ємного блока санвузла; б - план

49

Вентиляційні канали (рис. 1.8.6) забезпечують в приміщеннях нормальну чистоту і вологість повітря видаленням забрудненого і по-

Рис. 1.8.6 - Витяжна вентиляція у багатопо­верхових будинках:

а - з роздільним виводом каналів; б коробом, що об'єднує канали; 1 - решітка; 2 - покрит­тя будівлі; 3 - зонт; 4 - короб (шахта)

Вентиляція може бути: приро­дна, здійснювана через кватирки і чи вікна; витяжна, коли повітря з приміщень віддаляється через вен­тиляційні канали; припливно-витя­жна, при подачі повітря через при­пливну камеру, де воно підігріва­ється, охолоджується, воложиться, ся і очищається; має застосування у будівлях високого рівня вимог.

Витяжною вентиляцією у будинках обов'язково обладнають ку­хні, туалети, ванні (душові) чи об'єднані санвузли. У багатокімнатних квартирах (більше трьох кімнат) передбачають додаткові вентиляційні канали з житлових приміщень. Канали виконують роздільними від місця входу повітря в решітку до виходу його в атмосферу чи до об'єднуючого короба (борова) шахти на горищі. Борова виконують з подвійних гіпсошлакових чи з пінобетонних плит товщиною 40 мм.

Вентканали розміщають у внутрішніх стінах. Можуть бути при-

дачі свіжого повітря.

ставні вентиляційні блоки (рис. 1.8.7).

Рис. 1.8.7 - Конструкції вентиляційних каналів: а - вентиляційна стінова панель; б - приставний вен­тиляційний блок у зовніш­ньої стіни; в - те саме, у внутрішній; 1 - канал; 2 - монтажна петля; 3 - внутрі­шня стіна; 4 - зовнішня сті­на; 5 - повітряний прошарок; 6 - гіпсошлакові плити

Для функціонування вентблоку, приставленого до зовнішньої стіни будинку в зимовий період, між стіною і каналами передбачають додаткову стінку з прошарком 50 мм.

50

У випадку застосування в будівлях кондиціонерів повітря пода­ється по мережах повітроводів, улаштованих аналогічно вентканалам.

Рис. 1.8.8 - Сміттєпровід: а - вертикальний розріз; б - місце стовбура; в - приймальна камера;

1 - цегельна стіна; 2 - бункер; 3 - стовбур; 4 - клапани; 5 - стики труб; 6 - залізобетонна стіна

Сміттєпроводи (рис. 1.8.8) влаштовують у сходових клітках житлових будівель, що мають більше п'яти поверхів.

Стовбур сміттєпроводу розташо­вують таким чином, щоб не звужував площадку, зазвичай, у куту міжповер­хових площадок сходових кліток на кожному поверсі; монтують його з азбестоцементних труб. На цих же площадках розташовують клапани (приймальні люки) для сміття, а в ни­жній частині стовбура на позначці ганку розташовують приймальну ка­меру, де встановлюють контейнери, в які попадає сміття. У цих контейнерах сміття і вивозять. Приймальна камера

має бути ізольована від входу в будівлю глухою залізобетонною стін­кою. Угорі стовбура сміттєпроводу передбачають очисне пристосу­вання і вентиляцію стовбура.

Запитання до самоконтролю 1.8.1. Перелічить інженерне обладнання цивільних будівель.

1.8.2—1.8.7. Які призначення ліфтів ? ескалаторів?, пандусів?, сантехнічних кабін?, вентканалів?, сміттєпроводів?

1.9. Техніко-економічні показники

Економічну оцінку розробленого проекту будівлі надають порі­внянням його з альтернативними проектами. Для цього за правилами, що регламентують ДБН, проводять підрахунки певних показників.

Показники для житлових будівель наведені у Методичних ре­комендаціях до виконання РГР.

51

Показники для громадських будівель:

• загальна площа - сума площ усіх поверхів (включаючи технічні, мансардний, цокольний та підвальний). Площі вимірюють в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Включають площу антресолей, переходів до інших будівель, засклених веранд, галерей і балконів за­лів для глядачів і ін. Площу багатосвітлових приміщень включають в межах тільки одного поверху. Якщо зовнішні стіни мають нахил, пло­щу поверху вимірюють на рівні підлоги;

• корисна площа - сума площ усіх приміщень, а також балконів і антресолей в залах та фойє за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішній відкритих сходів і пандусів;

• розрахункова площа - сума площ усіх приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток, ліфтових шахт, внут­рішніх відкритих сходів, а також приміщень для інженерного облад­нання і мереж. Включають площу коридорів, як рекреаційні примі­щення в навчальних закладах, лікарень, санаторіїв, кінотеатрів, будин­ках відпочинку, культури і дозвілля і інших, призначених для відпочи­нку або очікування відвідувачів, а також радіовузлів, комутаційних, підсобних приміщень при естрадах і сценах, кіноапаратних, ніш за­ввишки не менше 1 м та завширшки 1,8 м і більше (окрім інженерних), а також вбудованих шаф (окрім інженерних). Площу горища (у т.ч. технічного), підвального простору, якщо висота від підлоги до низу конструкцій, що виступають менше 1,9 м, лоджій, тамбурів, зовнішніх балконів, портиків, ганків, зовнішніх відкритих сходів до загальної, корисної та розрахункової площі не включають;

• площа приміщень - визначають за їх розмірами, виміряними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без плінтусів). Площу мансардного приміщення враховують ту, що має висоту похилої стелі не менше 1,9 м;

• площа забудови будівлі - визначають на рівні цоколя, включаю­чи частини, що виступають. Площу під будівлею, розташованою на опорах, а також проїзди під будівлею включають до площі забудови;

• поверховість і будівельний об 'єм громадської будівлі визначають так само, як поверховість і будівельний об'єм житлового будинку.

52