- •1. Мовознавство як наука.
- •2. Зв'язок мовознавства з іншими дисциплінами.
- •3. Методи лінгвістичних досліджень.
- •4.Природа і сутність мови.
- •5. Основні функції мови.
- •6. Мова і суспільство.
- •7. Знаковий характер мови.
- •8. Мова і мислення
- •9. Мова і мовлення.
- •10. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.
- •11. Походження мови. Гіпотези про походження мови.
- •12. Літературна мова, її виникнення й основні ознаки.
- •13. Загальна характеристика мов світу.
- •14.Типологічна класифікація мов.
- •15. Генеалогічна класифікація мов.
- •16.Споріднені мови. Мовна сім`я, група, підгрупа. Мовні союзи.
- •17. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків.
- •18. Голосні та приголосні звуки.
- •19. Членування мовленнєвого потоку.
- •20. Склад. Основні теорії складу.
- •21. Просодичні засоби мовлення. Наголос і інтонація.
- •22. Поняття фонеми. Фонологічна система.
- •23.Позиційні фонетичні зміни
- •24. Комбінаторні фонетичні зміни.
- •25. Мова і письмо. Етапи розвитку письма.
- •26.Графіка. Орфографія. Основні принципи правопису.
- •27. Лексикологія як розділ мовознавства
- •28. Слово як одиниця мови.
- •29.Лексичне значення.
- •30.Слово і лексема
- •31.Поняття полісемії.
- •32. Типи перенесень значення. Метафора і метонімія.
- •33. Омоніми. Суміжні з омонімією явища.
- •34. Синоніми. Класифікація синонімів.
- •35.Антоніми. Класифікація антонімів.
- •36.Гіперо-гіпонімія.
- •37. Лексико-семантична система мови.
- •38.Парадигматичні та синтагматичні відношення у лексикології.
- •39. Лексико-семантичне поле.
- •40.Типи слів за сферою вживання. Активна і пасивна лексика.
- •41. Соціальна диференціація лексики.
- •42.Стилістично забарвлена лексика.
- •43.Архаїзми, історизми, неологізми.
- •44. Запозичення. Різновиди запозичень.
- •45. Термін і його ознаки.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Фразеологія як розділ лексикології.
- •48. Поняття фразеологізму. Типи фразеологічних одиниць.
- •49. Граматика. Граматичні рівні мови.
- •50. Розділи граматики.
- •51. Граматичне значення.
- •52. Граматична категорія.
- •53.Поняття морфеми. Види морфем.
- •54.Синтетичні способи вираження граматичних значень.
- •55. Аналітичні способи вираження граматичних значень.
- •56. Частини мови. Критерії виділення частин мов.
- •57. Словосполучення. Типи словосполучень.
- •58. Синтаксичні зв’язки слів.
- •59. Речення та його ознаки.
- •60. Актуальне членування речення.
27. Лексикологія як розділ мовознавства
Розділ науки про мову, який вивчає лексику (словниковий склад мови). Вивчає двосторонні одиниці, які мають план вираження і план змісту. Розрізняють: загальну – загальні закономірності будови і розвитку, конкретну – словниковий склад мови, історичну – зміни словникового складу, зіставну – подібність і відмінність словникового складу, прикладну – укладання словнику, перекладу. лексикологію. До неї належать – власне лексикологія, семасіологія – значення слів, ономасіологія – процеси найменування, етимологія – походження слів, фразеологія, ономастика – власні імена.
28. Слово як одиниця мови.
Двостороння одиниця, має план вираження і план змісту. Слово — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленованим окремим елементом дійсності і основною функцією якого є позначення, репрезентація елемента — його називання, вказування або його вираження. Слово — це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності. Зазвичай слово складається із основної морфеми — кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови — фрази та речення. 4 типи слів: повнозначні, вказівні, службові, вигукові.
29.Лексичне значення.
Історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності., продукт мисленнєвої діяльності людини, пов’язане з редукцією інф. люд. свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням. Ядро – концептуальне значення – мисленнєве відображення явища дійсності. Конотативне значення – емоції. Слово вступає у 3 типи відношень:предметне слово предмет – загальна і конкретна віднесеність( кінь позначає будь якого коня), поняттєве слово поняття – узагальнення і виділення предметів , лінгвальне відношення слово слово - існування у співвідношенні за значенням. Прямі і переносні значення слова. Вільні і зв’язні значення.
30.Слово і лексема
Слово є конкретною одиницею. Лексема – слово-тип, абстрактна одиниця мови, інваріант, у якому абстрагуються від його форми., це слово в сукупності його форм і можливих значень у всіх його вживаннях і реалізаціях. Лексема варіюється в плані вираження и змісту. Різні значення багатозначного слова – лексико-семантичні варіанти. ( співати – співать, сміятися – сміятись).
31.Поняття полісемії.
Наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів. Деякі слова мають більше 20 значень. Слова з двома і більше значень – багатозначні, полісемічні. Окремі лексичні значення слова – лексико-семантичні варіанти. ( семантична спільність). Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Три типи перенесення: за подібністю – метафоричне, приховане порівняння, за функцією – речі різні, виконують однакові функції, за суміжністю – метонімічне, перенесення назви з цілого на частину і навпаки - синекдоха.
