27. Лексикологія як розділ мовознавства

Розділ науки про мову, який вивчає лексику (словниковий склад мови). Вивчає двосторонні одиниці, які мають план вираження і план змісту. Розрізняють: загальну – загальні закономірності будови і розвитку, конкретну – словниковий склад мови, історичну – зміни словникового складу, зіставну – подібність і відмінність словникового складу, прикладну – укладання словнику, перекладу. лексикологію. До неї належать – власне лексикологія, семасіологія – значення слів, ономасіологія – процеси найменування, етимологія – походження слів, фразеологія, ономастика – власні імена.

28. Слово як одиниця мови.

Двостороння одиниця, має план вираження і план змісту. Слово — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленованим окремим елементом дійсності і основною функцією якого є позначення, репрезентація елемента — його називання, вказування або його вираження. Слово — це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності. Зазвичай слово складається із основної морфеми — кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови — фрази та речення. 4 типи слів: повнозначні, вказівні, службові, вигукові.

29.Лексичне значення.

Історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності., продукт мисленнєвої діяльності людини, пов’язане з редукцією інф. люд. свідомістю, з порівнянням, класифікацією, узагальненням. Ядро – концептуальне значення – мисленнєве відображення явища дійсності. Конотативне значення – емоції. Слово вступає у 3 типи відношень:предметне слово предмет – загальна і конкретна віднесеність( кінь позначає будь якого коня), поняттєве слово поняття – узагальнення і виділення предметів , лінгвальне відношення слово слово - існування у співвідношенні за значенням. Прямі і переносні значення слова. Вільні і зв’язні значення.

30.Слово і лексема

Слово є конкретною одиницею. Лексема – слово-тип, абстрактна одиниця мови, інваріант, у якому абстрагуються від його форми., це слово в сукупності його форм і можливих значень у всіх його вживаннях і реалізаціях. Лексема варіюється в плані вираження и змісту. Різні значення багатозначного слова – лексико-семантичні варіанти. ( співати – співать, сміятися – сміятись).

31.Поняття полісемії.

Наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів. Деякі слова мають більше 20 значень. Слова з двома і більше значень – багатозначні, полісемічні. Окремі лексичні значення слова – лексико-семантичні варіанти. ( семантична спільність). Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Три типи перенесення: за подібністю – метафоричне, приховане порівняння, за функцією – речі різні, виконують однакові функції, за суміжністю – метонімічне, перенесення назви з цілого на частину і навпаки - синекдоха.