88. Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, порядок застосування).

Примусовими заходами медичного характеру є: надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільне небезпечних діянь (ст. 92 КК).

Підставами застосування до особи примусових заходів медичного характеру є:

1. вчинення нею суспільне небезпечного діяння, що містить ознаки злочину;

2. наявність у особи психічного захворювання;

3. визнання судом того, що особа є небезпечною для суспільства.

Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які (ст. 93 КК):

1) вчинили у стані неосудності суспільне небезпечні діяння. Такі особи не підлягають кримінальній відповідальності (ч. 2 ст. 19 КК);

2) вчинили у стані обмеженої осудності злочини. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності (ст. 20 КК);

3) вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановления вироку. Ці особи не підлягають покаранню. До них за призначенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання вони можуть підлягати покаранню (ч. З ст. 19 КК);

4) вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання.

89. Амністія. ( Поняття, порядок застосування ).

Стаття 86. Амністія

Амністія - це правовий акт, який, не скасовуючи і не змінюючи відповідного кримінального закону, передбачає повне або часткове звільнення індивідуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні певних злочинів, від кримінальної відповідальності та покарання. 1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. 2. Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання. 3. Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.

Стаття 3 закону встановлює перелік осіб, щодо яких забороняється застосування амністії:

1. особи, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і особи, яких засуджено до довічного позбавлення волі;

2. особи, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів;

3. особи, яких засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;

4. особи, яких засуджено за вчинення тяжкого злочину, крім зазначених у попередньому пункті, і які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання.

90. Помилування. ( Поняття, порядок застосування ).

Стаття 87. Помилування

Помилування - акт глави держави, за яким певна особа (чи група осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м’яке покарання, або знімається судимість. 1. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. 2. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.

Правом на клопотання про помилування має особа, яка:

1. засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;

2. засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україні без умови про незастосування помилування;

3. засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;

4. відбула покарання в Україні.