100. Наруга над державними символами (ст. 338 кку)

Об'єкт злочину - авторитет державної влади України в частині захисту державних символів України та іноземних держав.

Предмет злочину - державні символи України та офіційно встановлені або підняті прапори та герби іноземних держав.

Об'єктивна сторона злочину- активні дії, тобто публічна наруга над державними символами України -Державними Прапором, Гербом та Гімном (ч. 1 ст. 338 КК) чи офіційно встановленими або піднятими прапором чи гербом інозем­них держав (ч. 2 ст. 338 КК): глумління, збиткування, осквернення, паплюження тощо. Конкретні прояви наруги можуть мати різноманітний характер: знищення (спалювання, розривання тощо) або пошкодження Державних Прапора чи Герба, їх зривання, топтання ногами, вчинення непристойних надписів, малюнків, зухвале перекручення тексту Гімну тощо.

Суб'єкт злочинів - загальний - фізична осудна особа, незалежно від громадянства, якій виповнилося 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел. При цьому винний має усвідомлювати, що він зійснює надругу саме над державними символами, що мають відповідний правовий статус.

Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.

101. Об’єктивна сторона злочинів щодо працівника правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування (ст.Ст. 342-352 кку)

Об’єкти погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу

Основним безпосереднім об'єктом злочину є правосуддя в частині забезпечення законного затримання, приводу, арешту або тримання під вартою, а також конституційне право людини на свободу і особисту недоторканність. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати честь та гідність особи, її життя і здоров'я, майнові блага.

Потерпілим від цього злочину можуть бути підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок і потерпілий[23].

Об’єктивна сторона погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу

Об’єктивна сторона складу злочину є сукупністю об’єктивних ознак, що містяться у диспозиції певної окремо визначеної кримінально-правової норми. В той же час об’єктивна сторона злочину характеризує сукупність об’єктивних ознак, притаманних виключно для конкретного суспільно небезпечного діяння, вчиненого певною особою, у визначений час в конкретному місці. Визначення поняття об’єктивної сторони складу злочину є надзвичайно важливим. Воно відіграє визначальну роль при встановленні переліку та змісту ознак об’єктивної сторони конкретного складу злочину.

З об’єктивної сторони злочин може проявлятися у незаконному:

1) затриманні;

2) приводі (ч. 1 ст. 371);

3) арешті;

4) триманні під вартою (ч. 2 ст. 371)