Висновок

Як і наука, філософія шукає істину, виявляє закономірності, висловлює результат дослідження системою понять, категорій. Однак у філософії об'єкт дослідження розглядається через призму відносини людини до світу, у ній існує антропний принцип, всякий оціночний момент містить елемент суб'єктивності. Науки немає без філософії, а філософії - без науки.

Філософія у вигляді, у якому вона є тепер, б не була можлива без зовнішніх стосовно людини, її джерелу, умов. Тільки те, що зараз людина спить у досить комфортних умовах, добре харчується, звісно, року достатньо виробництва у філософській думці, але це є доброю підмогою. І навпаки, наука (справжня наука) без філософії неможлива подвійно, оскільки наукові відкриття (та й суто наукову працю) потрібно усвідомлювати, осмислювати, переживати, інакше це будуть не відкриття, а проста механічна робота з добування, віднімання у Природи нових, мертвих знань. Мертве ж знання неспроможне дати людині нічого. Саме тому справжній вчений повинен бути передусім, філософом, а лише потім натуралістом, експериментатором, теоретиком. Істина наукова являє собою об'єктивне знання. Вона робить людей багатшими у матеріальному плані, сильніше та здоровіше.

Список літератури

1. Баженов Л.Б., Басенец В.Л. та інших Філософія. Сучасні проблеми світу і як людини: навчальних посібників – М., 1995 р – 143 з

2.Бучило Н.Ф., Чушаков О.Н. Філософія: навчальних посібників – М: ПЕРСЭ,

2003 р – 447 з

3. Скачков Ю.В. Полифункциональность науки // “Питання філософії”. 1995. №11

4. Філософський енциклопедичний словник

5. Франк З. М. Поняття Філософії. Взаимоотношение філософії та.- М. 1996. – 360 з