10. Дипломна робота як етап науково-дослідної роботи майбутнього фахівця.

Дипломна робота - це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Передбачено, що вона сприяє систематизації, закріпленню, розширенню теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосуванню їх під час вирішення конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:

- актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

- вивчення і критичний аналіз монографічних та періодичних видань з теми;

- вивчення й характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

- чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

- узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Екзаменаційна (курсова, дипломна) робота як самостійне навчально-наукове дослідження має за мету виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Студенту надається право вибирати тему екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи з числа визначених викладачами випускаючих кафедр. Незалежно від обраної теми, структура екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи має бути такою: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ; кілька розділів (підрозділів), що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи; висновки; список використаної літератури; додатки.

Дипломна робота – це самостійне наукове дослідження студента, підсумковий творчий екзамен, що дозволяє судити про знання, одержані студентом, та уміння їх застосовувати в практичній роботі.

Написання й захист дипломної роботи завершує підготовку спеціаліста певної кваліфікації. Це складова частина державних екзаменів. Разом з тим дипломна робота – це важлива форма навчальної й наукової підготовки майбутнього фахівця. У процесі її виконання дипломник не лише закріплює, а й розширює знання, одержані під час навчання, поглиблено вивчає одну з тем загального курсу та одержує необхідні навички самостійної наукової роботи.

Переваги дипломної роботи перед державними екзаменами в тому, що підготовка до державного екзамену здійснюється інтенсивно протягом короткого часу, не носить навчального й творчого характеру. Виконання ж і захист дипломної роботи більш позитивно позначається на загальній підготовці майбутнього вчителя-словесника, забезпечуючи поглиблення і розширення теоретичних знань і практичних умінь, набуття навичок творчої діяльності, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, літературного оформлення результатів роботи. Підготовка дипломної роботи допомагає виконавцю – майбутньому філологу та вчителю-словеснику набути життєво необхідних навичок творчого підходу та розв’язання теоретичних проблем певної науки.

Метою дипломної роботи є:

1. Розширення й поглиблення теоретичних знань студентів з обраної проблеми, систематизація й аналіз сучасних наукових підходів до розв’язання теоретичних і практичних завдань.

2. Поглиблення знань студентів із суміжних дисциплін.

3. Удосконалення вмінь і навичок студентів самостійно вести наукові дослідження, користуватися сучасною методикою їх проведення.

4. Набуття навичок організаційної роботи в процесі постановки та проведення експерименту.

5. Розвиток умінь студентів застосовувати одержані знання при вирішенні конкретних наукових завдань.

6. Удосконалення навичок самостійної роботи з науковою літературою.

7. Формування готовності та здатності студентів до самоосвіти й саморозвитку, самостійної дослідницької роботи в майбутній професійній діяльності [14, с. 8].

Теми дипломних робіт обираються студентами на основі розробленого й затвердженого кафедрою переліку орієнтовних тем дипломних робіт, а також з урахування власних наукових інтересів і можливостей. Студент може й сам запропонувати тему дипломної роботи, достатньо аргументовано обґрунтувавши доцільність її розробки (Додаток В).

Матеріали дипломної роботи можуть бути використані для виголошення доповіді на студентських науково-практичних конференціях, написання статті, а також накопичення фактичного матеріалу для подальшої дослідницької роботи.

До дипломної роботи ставляться такі вимоги:

1. Тема дипломної роботи визначається науковим керівником і затверджується на засіданні кафедри та радою інституту (факультету), де навчається студент, за рік до закінчення університету.

2. Тема дипломної роботи повинна бути актуальна, відповідати рівневі розвитку конкретної галузі (мовознавчої чи лінгводидактичної) науки і розв’язанню практичних завдань навчання і виховання учнів у загальноосвітній школі.

3. Робота повинна мати обґрунтування актуальності обраної теми, визначення об’єкта, предмета і цілей дослідження.

4. Автор повинен дати чітку характеристику методів дослідження, опис і аналіз проведених ним експериментів.

5. У роботі необхідно розкрити суть проблеми на основі опрацьованої літератури. У ході дослідження здійснюється ґрунтовний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, використання сучасних методів аналізу й опису проведених методичних експериментів. Завершується робота обґрунтованими висновками та практичними рекомендаціями для використання здобутих автором результатів.

1. Автор повинен виявити хороші знання джерел і критичної літератури, вміння самостійно аналізувати їх, проводити спостереження, узагальнення.

2. Робота повинна мати певні елементи наукового дослідження: нові факти, що доводять відомі положення, або нове висвітлення вже відомих фактів, узагальнення й систематизацію матеріалів у світлі поставленої в роботі наукової проблеми.

3. Дипломна робота має виявити вміння студента методологічно правильно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати й класифікувати одержані результати.

4. Випускна робота виконується за відповідною структурою з виділенням окремих її частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, цитат, списку використаної літератури.

Виконання дипломної роботи становить тривалий процес, що включає кілька етапів:

Вибір теми дослідження

Студентові варто пам’ятати, що успіх будь-якого дослідження великою мірою залежить від теми, її актуальності, важливості, наукової новизни й практичного спрямування.

Варто обирати тему цікаву, пов’язану з життям, практикою школи, майбутньою професією, тобто таку, що має важливе теоретичне та практичне значення. Від правильного вибору теми залежить успіх усього дослідження. Необхідно враховувати наукову й практичну актуальність теми, наявність необхідних матеріалів для її виконання, відповідність теми здібностям і можливостям автора.

Досить плідною є ситуація, коли студент починає працювати над обраною темою на ІІ-ІІІ курсах, коли вона є подальшим розвитком тематики курсових робіт, виконаних студентом у попередні роки.

Визначення мети та завдань роботи

Під час першої консультації з керівником студент одержує завдання й приступає до роботи над дипломною темою. Враховуючи наведений у завданні перелік основних питань, що підлягають розробці, на основі попереднього знайомства з літературними джерелами та їх аналізу дипломник формулює тему й завдання роботи, складає календарний план її виконання. Це дисциплінує виконавця.

Складання попереднього плану

Обравши тему, студент разом з керівником намічає основні пункти орієнтовного плану. Перший варіант плану не є завершальним, у подальшому він може частково змінюватися, окремі розділи його можуть бути розширені, конкретизовані, уточнені й доповнені, викладені в нових формулюваннях. Робочий план слід складати якнайдетальніше.

Тільки в процесі роботи над матеріалами дослідження студент зможе остаточно відредагувати план дипломної роботи.

Визначення методів дослідження

Поряд з характеристикою змісту роботи раціонально визначити методи дослідження, за допомогою яких буде розв’язуватися поставлена проблема.

До найважливіших методів дослідження, якими користуються студенти при виконанні дипломних робіт, належать: аналіз наукової літератури, спостереження, експеримент, описовий метод, метод лексико-семантичного аналізу, статистичний метод, історико-порівняльний, структурно-типологічний, метод соціометрії тощо. Найбільш продуктивне комплексне використання цих методів, хоча слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть мати перевагу (Див.с.17-18 та с.48-56).

Складання бібліографії

Дипломна робота виконується на основі глибокого вивчення літератури з обраної проблеми. Для складання бібліографії з теми дипломної роботи студент використовує в бібліотеках систематичні каталоги, бібліографічні довідники, посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках. При доборі періодичної літератури слід звертатися до вказівок статей, опублікованих протягом календарного року, вміщених у кінці останнього номера журналу за кожний рік видання.

Керуючись укладеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. Початковий етап роботи з літературою – загальне знайомство зі змістом книг і статей з теми. Попередньо з метою уявлення й оцінки сучасного стану проблеми слід лише в загальних рисах ознайомитися зі змістом основних літературних джерел. Починають зі знайомства з роботами більш загального характеру, а потім переходять до джерел, у яких висвітлюються часткові проблеми. Деякі джерела студентові практично знайомі. Це ті, що він використовував при підготовці до практичних, лабораторних чи семінарських занять, заліків, модульних атестацій, екзаменів, інші – при проходженні педагогічної практики, треті – в роботі в наукових гуртках, проблемних групах, під час написання рефератів та виконання курсових робіт.

Список наукової літератури, що підлягає опрацюванню, складається в такий спосіб:

• На окремих картках записуються найважливіші праці, рекомендовані керівником під час першої консультації;

• З картотеки та каталогу бібліотеки записуються на картки назви праць відповідної тематики;

• Виписуються на картки назви робіт, на які посилаються автори книг, статей з теми дипломної роботи (Див.с.21).

Виписувати назви наукових розвідок необхідно правильно, повністю, як у каталозі, картотеках та інших бібліографічних джерелах. Кожна назва записується на окремій картці. Ці картки студент складає за алфавітом і робить список використаної літератури.

Опрацювання наукової літератури

Після ознайомлення з науковими джерелами і складання бібліографічної картотеки з теми студент приступає до більш глибокого вивчення їх на основі повторного читання. Якщо в першому читанні наукової літератури студент звертає увагу на наведені в ній рекомендаційні списки літератури та відбирає в першу чергу те, що характеризує найновіші досягнення науки в даній галузі й передовий досвід, то в другому – виділяється головна думка й основні положення книги чи статті, проводиться їх аналіз та осмислення.

Щоб полегшити роботу над науковим дослідженням, необхідно робити певні замітки чи виписки, записи у вигляді плану, а також конспектування тексту, що робиться на окремих аркушах чи картках.

Збір фактичного матеріалу

Опрацьовуючи наукову літературу варто пам’ятати, що виконання роботи вимагає від студента, як правило, самостійного аналізу матеріалу, умінь критично оцінювати навчальний процес.

Знаючи основне спрямування роботи й опрацювавши відповідну літературу, слід ознайомитися з текстом, проаналізувати його, а потім виписати окремі відповідні мовні явища (слова, словосполучення, речення тощо), указуючи сторінки. Якщо текстів два або більше, то скорочено чи певним умовним знаком слід позначити кожний з прикладів (якого розряду слово чи словосполучення). Для більш глибокого аналізу зручніше виписувати слово чи словосполучення в контексті (реченні).

Залежно від теми дипломної роботи збір фактичного матеріалу може бути кабінетний і польовий. Кабінетний пов’язаний з аналізом текстів художніх творів, з роботою зі словниками, довідниками, періодикою, історичною літературою. Зібраний матеріал класифікується за тематичними чи лексико-семантичними групами, можливі також етимологічні дослідження; здійснюється структурний аналіз лексем, термінів, синонімів, неологізмів, тобто дипломник з різних аспектів вивчає та аналізує певний мовний матеріал. Основною метою таких студій є не тільки глибокий і всебічний аналіз лексичних одиниць, а й визначення їх функцій у текстах різних стилів і жанрів української мови.

Польовий збір матеріалу залежно від теми роботи пов’язаний із живим мовленням респондентів, інтерв’юванням, анкетуванням, спостереженням за навчальним процесом, вивченням шкільної документації, планів і розробок уроків, передового педагогічного досвіду вчителів під час педагогічної практики, проведенням спеціального педагогічного експерименту тощо.

Зібраний матеріал аналізується, фіксується на окремих картках із вказівкою питання, яке він ілюструє. Наслідки педагогічних експериментів опрацьовуються статистично і, як правило, узагальнюються в таблицях, схемах, діаграмах.

Робота над темою не повинна носити абстрактний характер. Роздуми дипломника, його узагальнення й висновки повинні будуватися на конкретному аналізі фактичного матеріалу й містити власні аргументи, трактування досліджуваної проблеми.

У написанні дипломної роботи варто дотримуватися її чіткої структури, уважно ставитися до заголовків частин, прагнути, щоб вони якнайкраще відбивали зміст. Дипломна робота має таку структуру:

Титульна сторінка

План (заголовок подається словом Зміст

Вступ (передбачає обґрунтування актуальності проблеми, визначення об’єкта, предмета, методів дослідження, мети, завдань, зв’язку дослідження з науковою темою кафедри, повідомлення про апробацію, структуру роботи).

Основна частина (складається з двох-трьох розділів, підрозділів, в одному з яких представлено методичні розробки чи аналіз лінгвістичного матеріалу):

Розділ 1 …

1.1.

1.2;

Висновки з розділу1

Розділ 2 …

2.1.

2.2;

Висновки з розділу 2

Загальні висновки. Список використаної літератури (бібліографія подається за алфавітним порядком). У списку літератури варто подати не менше 50 джерел.

Додатки (з потреби) До них належать таблиці, схеми, графіки, методичні матеріали.

40