3. Кількість речовини

3.1. Позначення у системі SІ:

1) відносна атомна маса елемента А_r (Е), наприклад, заліза А_r (Fe)

(r – лат. relatio –відношення);

2) відносна молекулярна маса речовини, наприклад, Карбон (IV) оксиду M_r (CO₂);

3) Об’єм газу, наприклад, кисню V(О₂);

4) Молярний об’єм V_III [м³/моль] (V_μ), (V_M) у системі SІ.

3.2. Кількість речовини – це фізична величина, яка визначається числом структурних елементів. Кількість речовини не є синонімом маси. Одиницею кількости речовини є моль і його похідні кіломоль [кмоль], мілімоль [ммоль], мікромоль [мкмоль] тощо.

3.3 Моль – міра кількости речовини. Моль – кількість простої або складної речовини, яка містить таку кількість структурних елементів (атомів, молекул, йонів або електронів), яка дорівнює кількости атомів у

* тера від гр. “teras” – чудовисько

12г ізотопу вуглецю ¹²С, а саме N_A=6,022045(31)·10²³ з відносною похибкою 5,1477·10^-6 (за новітніми даними N_A= 6,0220978·10²³) [моль^-1].

Тому говорять про молі атомів, молі молекул, молі йонів, молі електронів, тощо. Наприклад, 1моль – це 6,022045·10²³ атомів Сульфуру або така ж кількість молекул етилового спирту або стільки ж йонів Купруму (ІІ), або 6,022045·10²³ електронів і таке інше.

А 0,6022045·10²³ структурних одиниць – це вже 0,1 моль тих же атомів, молекул, йонів, електронів тощо. Можна говорити про кількість молей елементів в 1 молі сполуки, наприклад, 1 моль Кальцій хлориду СаСl₂ містить 1 моль Кальцій – йонів (6,022045·10²³ окремих йонів) і 2 моля Хлорид – йонів (12,04409·10²³ окремих атомів).

Подібно цьому, 1 моль Натрій нітрату NaNO₃ містить 1 моль Натрій – йонів (6,022045·10²³ атомів), 1 моль атомів Нітрогену (6,022045·10²³ атомів) і 3 моля атомів Оксигену (18,066135·10²³ атомів).

3.4. Молярна маса (М або μ) – відношення маси до кількости речовини. Її розмірність в системі SІ: [кг/моль], [кг/кмоль], [г/моль], [мг/моль] тощо. Наприклад, молярна маса Карбон (ІV) оксиду CO₂ дорівнює 44 [г/моль] (а не 44г); молярна маса сульфатної кислоти H₂SO₄, дорівнює 98 [г/моль] (а не 98г).

Для реакції згоряння етилового спирту:

С₂Н₅ОН + 3О₂ = 2СО₂ + 3Н₂О

правдиво, що з 1 моля етилового спирту і 3 молів кисню утворюється 2 моля СО₂ і 3 моля Н₂О і що з 46 г/моль С₂Н₅ОН утворюється 2 · 44 = =88 г/моль СО₂ та 3·18 = 54 г/моль Н₂О.

4. Абсолютна температура Т [К]

4.1. Температура як параметр стану.

Температура є величина, яка характеризує потенціал (рушійну силу) в процесах термічної взаємодії між робочим тілом і зовнішнім середовищем.

4.2. Температура – міра інтенсивности теплового руху молекул, атомів, йонів, електронів; міра нагрітости тіла у стані рівноваги; міра середньої кінетичної енергії поступального руху молекул для одноатомних ґазів, близьких до властивостей ідеального ґазу у стані рівноваги.

4 .3. Внесення в систему SІ додаткової одиниці – абсолютної температури – привело до появи величини незвичної розмірности – константи Больцмана k [Дж/К]. Але обидві величини (Дж і К) в точному (строгому) смислі мають однакову розмірність – розмірність енергії [Дж].

Тому в системі одиниць, в якій основними одиницями вважають три величини – довжину, час і масу, стала Больцмана повинна рахуватися безрозмірною (подібно тому, як безрозмірним є коефіцієнт переведення морських миль у метри).

Е нергія і температура відрізняються на k.

Майєр і Джоуль відкрили зв’язок між теплом і енергією, а ще раніше Карно зрозумів, як відбувається перетворення тепла в роботу.

Після цього прийшов час зрозуміти, що є температура. Температура виявилася схожою на енергію: додаємо тепла – зростає температура тіла; тіло звершує роботу – його температура падає.

4.4. Так як реальні процеси, системи не є рівноваговими, то температура є характеристикою цих систем умовною, приблизною.

Тому розрізняють температури, які визначають за:

1) розподілом частинок системи за рівнем енергії (розподіл Больцмана) – Т_Б – температура збудження;

2) розподілом частинок за швидкостями руху (розподіл Максвела) – кінетична температура Т_М, яка характеризує рівноваговий стан і є мірою кінетичної енергії поступального руху молекул:

Е _кін. = , (2.3)

де - середня квадратична швидкість молекул;

m – маса молекул;

k – константа Больцмана;

kT – фактор Больцмана.

3) розподілом частинок за ступенем іонізації речовини (формула Саха) – Т_с – іонізаційна температура.