- •Г.О.Сіренко, о.В.Кузишин, л.В.Базюк
- •Затверджено
- •Кузишин Ольга Василівна
- •Чому хемія, а не хімія?
- •Лекція 1 Фізична хемія як наука і предмет. Хемічна термодинаміка
- •1.1. Зв’язок та обумовленість фізичних та хемічних процесів
- •1.5. Фізична хемія розв’язує низку наукових проблем,
- •1.6. Фізична хемія розв’язує низку технічних проблем,
- •1.7. Основні розділи фізичної хемії як предмета
- •1.8. Методи фізичної хемії
- •Частина і. Хемічна термодинаміка
- •1. Науковий фундамент термодинаміки
- •2. Головними завданнями для хемічної термодинаміки
- •Лекція 2
- •. Термодинамічні системи та їх класифікація
- •2.2. Ґаз і па́ра. Ідеальний, неідеальний та реальний ґази
- •3. Ідеальний та неідеальний ґази
- •Параметри і функції термодинамічного стану
- •2.3.1.Загальні означення
- •Термодинамічні параметри стану та їх розмірности
- •2. Об’єм. Питомий об’єм
- •3. Кількість речовини
- •Внутрішня енергія
- •2.3.4. Ентальпія
- •2.3.5. Ентропія
- •4. Абсолютне значення ентропії
- •6. Для необоротніх процесів
- •2.3.6. Класифікація параметрів термодинамічного стану
- •Лекція 3
- •3.1. Термодинамічний процес і параметри термодинамічного процесу
- •3.1.1. Термодинамічний процес
- •3.1.1.1. Загальні означення
- •3.1.1.2. Види термодинамічних процесів
- •4. Графічне зображення політропних процесів
- •3.1.2. Параметри термодинамічних процесів
- •3.1.2.1. Робота як форма енергії
- •2. Робота. Означення і розмірність
- •Робота переміщення дорівнює термодинамічній роботі за вирахуванням зміни потенціяльної енергії тиску (p2v2 – p1v1):
- •3.1.2.2. Тепло як форма енергії
- •3.1.3. Загальні зауваги
- •3.2. Перше начало термодинаміки
- •3.2.1. Нульове начало термодинаміки (постулат)
- •3.2.2. Перше начало термодинаміки і форми запису
- •3.2.2.1. Формулювання першого начала
- •Або в диференціяльній формі:
- •Після диференціювання (3.59), будемо мати
- •3.3. Рівняння термодинамічного стану ґазів
- •3.3.1. Рівняння термодинамічного стану ідеальних ґазів
- •3.3.2. Рівняння термодинамічного стану реальних ґазів
- •Лекція 4
- •4.1. Теплоємність. Означення
- •4.1.1. Методи обчислення кількости тепла
- •1) Внутрішньої енергії
- •2) Ентальпії
- •3) Ентропії
- •4.1.2. Загальне означення теплоємности. Істинна і питома теплоємности
- •4.1.3. Обчислення кількости тепла за істинною і середньою теплоємностями
- •4.2. Ізобарна та ізохорна теплоємности. Рівняння Майєра
- •4.2.1. Зв’язок ізобарної та ізохорної теплоємностей
- •4.2.1.1. Рівняння Майєра для ідеального ґазу
- •1. Ізохорна та ізобарна теплоємности
- •2. Зв’язок між ізобарною та ізохорною теплоємностями
- •4.2.1.2. Рівняння Майєра для неідеального ґазу
- •4.3.Теорії теплоємностей твердих тіл
- •4.3.1. Молекулярно-кінетична теорія. Закон Дюлонґа і Пті
- •4.3.2. Квантова теорія Дебая
- •Лекція 5
- •5.1. Основні означення
- •5.2. Закон гесса
- •5.3.Розрахунок теплових ефектів
- •5.3.1. Розрахунок теплових ефектів хемічних реакцій за теплом утворення сполук
- •Наприклад, отримання при 25 ºС Al2(sо4)3 з кристалічного Аl2о3 (т) і ґазу sо3 за реакцією:
- •5.3.2. Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану (тепло аґреґатного стану)
- •5.3.3. Тепловий ефект утворення сполуки у розчині (тепло розчинення)
- •5.3.4. Тепло розведення розчину
- •5.3.5. Тепло взаємодії кислоти та основи
- •5.3.6. Розрахунок теплового ефекту хемічних реакцій за теплом згоряння
- •Лекція 6 друге начало термодинаміки. Цикл карно
- •6.1.Означення другого начала термодинаміки
- •6.2. Рівняння другого начала термодинаміки
- •6.3. Коефіцієнти ефективности термодинамічних циклів
- •6.3.1.Прямий цикл
- •6.3.2. Зворотній цикл
- •6.4. Цикл карно
- •6.4.1. Прямий цикл Карно
- •6.4.2. Зворотній цикл Карно
- •6.5. Математичні вирази другого начала термодинаміки
- •Термодинамічний процес (незамкнутий цикл).
- •7.1.Означення характеристичних функцій і термодинамічних потенціалів
- •7.2. Ентропія, внутрішня енергія і ентальпія як характеристичні функції
- •7.3. Ізохорно-ізотермний потенціал гельмгольца
- •7.4. Ізобарно-ізотермний потенціал ґіббса
- •7.5.Десять вислідів з попередньої частини лекції
- •7.6. Рівняння гельмгольца
- •7.7. Рівняння ґіббса
- •7.8.Рівняння ґіббса-гельмгольца
- •8.1. Залежність характеристичних функцій та ентропії від тиску. Фуґітивність
- •Стандартний стан
- •8.3.Хемічний потенціал ідеального ґазу
- •8.4.Хемічний потенціал реального ґазу
- •Лекція 9
- •9.1. Активність реальних ґазів і розчинів
- •9.1.1. Активність реального ґазу
- •9.1.2. Активність компонентів розчину
- •9.2. Хемічна рівновага
- •9.2.2. Рівняння рівноваги для суміші ідеальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.3. Рівняння рівноваги для ідеального розчину і константа рівноваги
- •9.2.4.Рівняння рівноваги для суміші реальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.5. Рівняння рівноваги для неідеальних розчинів і константа рівноваги
- •9.2.6. Закон діяння мас Ґульдберґа-Воґе
- •9.3.Рівняння ізотерми і напрямок хемічної реакції
- •8.2. Хемічний потенціал
- •Для ідеального розчину
- •Для суміші реальних ґазів
- •9.4.Стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції Введемо поняття стандартного потенціалу Ґіббса і знайдемо його зв’язок з константами рівноваги хемічної реакції:
- •Для суміші ідеальних ґазів
- •Для ідеального розчину
- •Для неідеального розчину
- •9.5. Константа рівноваги і стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції
- •9.6.Константа рівноваги і способи вираження складу реакційної суміші
- •9.7.Вплив тиску на рівновагу хемічної реакції. Принцип зміщення рівноваги ле шательє-брауна
- •Приклади
- •9.8. Гетерогенна хемічна рівновага
- •9.9.Залежність константи рівноваги від температури. Рівняння ізобари та ізохори хемічної реакції
Лекція 1 Фізична хемія як наука і предмет. Хемічна термодинаміка
Зв’язок та обумовленість фізичних та хемічних процесів. Фізична хемія як наука. Мета і завдання, які вирішує фізична хемія. Особливости фізичної хемії. Наукові і технічні проблеми, які розв’язує фізична хемія. Предмет фізичної хемії. Основні розділи предмету фізичної хемії. Теоретичні методи досліджень фізичної хемії.
Хемічна термодинаміка. Науковий фундамент термодинаміки. Термодинаміка як наука і метод. Класична термодинаміка. Феноменологічний метод. Загальна (фізична), технічна і хемічна термодинаміка. Завдання хемічної термодинаміки. Статистична термодинаміка.
1.1. Зв’язок та обумовленість фізичних та хемічних процесів
Світ уявляє собою сукупність енергії, матерії та інформації, які існують у безконечній багатообразности форм, неперервно перетворюючих одна в одну. Ці постійні зміни і рух – невід’ємні властивости Всесвіту і, отже, матерії. Енергія є характеристикою цього руху як з кількісної, так із якісної сторони, тобто його мірою (енергія – міра руху матерії, а маса – міра її інертности). Енергія і маса системи при всіх її перетвореннях не змінюються, інформація неперервно накопичується.
Хемічні процеси супроводжуються та ініціюються фізичними. З іншого боку, фізичні властивости тіл суттєво залежать від їх хемічного складу.
Механізм хемічних процесів може бути зрозумілий лише на основі фізичних теорій. Фізичні та хемічні явища взаємообумовлені. Ці явища не випадкові: вони підлягають певним закономірностям, які зв’язані з різними формами руху матерії. Хемічні реакції можуть бути джерелом тепла, світла, електричної енергії, а також приводити до вибуху. Течія і кінцевий результат хемічної реакції суттєво залежать від підведення чи відведення теплової, електричної, механічної, електромаґнітної форм енергії.
Багато фізичних явищ не зумовлені хемічними процесами. Наприклад, при охолодженні тіл хемічні реакції можуть і не відбуватися. Але є багато фізичних явищ, які зумовлені хемічними процесами, наприклад:
а) у ґальванічному елементі електричний струм створюється за рахунок енергії хемічних реакцій;
б) під час горіння органічного палива виділяється енергія у формі тепла;
в) у двигунах внутрішнього згоряння за рахунок енергії горіння палива виконується механічна робота.
Вивчення фотохемічних реакцій дозволяє глибоко зрозуміти суть складних процесів фотосинтезу.
Теоретичні основи фізичної хемії лежать в основі фізіології рослин, мікробіології, біохемії, агрохемії, захисту рослин, ґрунтознавства, тощо.
Знання фізичної хемії потрібні лікарю, який постійно стикається з фізико-хемічними процесами, що протікають в організмі як здорової, так і хворої людини.
1.2. ФІЗИЧНА ХЕМІЯ – наука, яка пояснює хемічні явища на основі фізичних принципів та законів і займається дослідженням хемічних реакцій та хемічних процесів, що супроводжують їх.
Таким чином, фізична хемія вивчає невід’ємний зв’язок між фізичними і хемічними формами руху матерії, охоплює всі питання теорії хемічних перетворень і розглядає вплив фізичних параметрів на хемічні процеси та хемічного складу на фізичні властивости, розкриває яким чином хемічні реакції пов’язані з різними фізичними процесами – поглинанням і виділенням тепла, теплопередачею, поглинанням та випромінюванням електромаґнітної енергії, електричними явищами, тощо.
Як вказує сама назва «фізична хемія», ця наука охоплює питання і проблеми, що знаходяться на межі між хемією та фізикою. Тому, явної межі між фізикою і хемією, між фізичною хемією та іншими хемічними науками встановити не можна. Взаємопроникливість наявна.
1.3. ЗАВДАННЯ, ЩО ВИРІШУЄ ФІЗИЧНА ХЕМІЯ, є передбачення ходу хемічного процесу, його кінцевого результату та складу кінцевих продуктів; розкриття можливости керування хемічними процесами, тобто забезпечення найбільш швидкого та повного оптимального проведення хемічних процесів, а також кількісний опис хемічних явищ і процесів.
Нехай, наприклад, відбувається реакція
ab + cd ↔ ac + bd (1.1)
Цей процес можна вивчити так:
проаналізувати склад речовин, що вступили в реакцію та які утворилися в її наслідок (хемічний метод дослідження);
вивчити теплові ефекти реакції (фізичний метод дослідження).
Нехай, наприклад, два ґази, які реагують між собою, перебувають у замкнутому об’ємі. В міру перебігу хемічної реакції змінюється тиск суміші ґазів. Вимірюючи цей тиск, можна зробити висновки про перебіг реакції (фізичний метод дослідження).
1.4. МЕТОЮ ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ХЕМІЇ є пізнання та застосування законів фізики, що прикладені до хемічних явищ.
