- •1. Задачі і розділи штучного інтелекту
- •2. Типи інтелектуальних систем
- •1. Розрахунково- логічна система
- •2. Рефлекторна інтелектуальна система
- •3. Інтелектуальна інформаційна система
- •4. Гібридна інтелектуальна система
- •3. Алгоритми пошуку рішень на просторі станів
- •4. Алгоритм а*
- •5. Два алгоритми минимакс, альфа-бета відсіч
- •6. Штучні нейронні мережі, склад принцип дії
- •7. Типи нейроних мереж, класифікація
- •8. Персептрон, одно-багатошаровий
- •9. Типи функції активації
- •10. Алгоритм зворотнього розповсюдження помилки
- •11. Побудова нейроконтроллерів для комп ігор, приклад
- •Обучение нейроконтроллера
- •Данные для тестирования
- •12. Радіально-базисні мережі, принцип
- •13. Мережі кохонена, принци Нейронные сети Кохонена
- •14. Генетичний алгоритм, головні операції
- •15. Типи кодування інформації в генетичному алгоритмі
- •16. Типи вибору генетичного алгоритма
- •17. Приклад використання генетичного алгоритму для оптимізації багатозначної функції
- •18. Типи невизначеності в системах штучного інтелекту
- •19. Байєсівський метод подолання невизначеності
- •20. Метод коефіцієнтів впевненості
- •21. Байєсівські мережі
- •22. Методи і моделі представлення знань
- •23. Продукційна модель представлення знань
- •24. Фреймова модель представлення знань.
- •25. Групи інтелектуальних систем.
- •26. Експертні системи. Структура експертних систем.
- •27. Цикл роботи експертної системи.
17. Приклад використання генетичного алгоритму для оптимізації багатозначної функції
Дано f(x,y)=1/(1+x^2+y^2) 1 – Ініціалізація
[-3;3];
-3 – 000 -2 – 001 -1 - 010 0 – 011
1 – 100 1.5 – 101 2 – 110 3-111
C |
x |
y |
f(x,y)-фітнес-ф-я |
C1 |
010 |
000 |
0.09 |
C2 |
000 |
111 |
0.05 |
C3 |
100 |
110 |
0.17 |
C4 |
110 |
010 |
0.17 |
Для х,у – трьозначна (4 шт.) хромосома.
– Вибір, 2х батьків, значення фітнес-функції є найбільшими
C3 |
100 |
110 |
0,17 |
C4 |
110 |
010 |
0,17 |
3. Одноточковий кроссовінг
C3-потомки |
10|0110 ----- 110 110 11|0010 ----- 100 010 |
0.11 |
C4-потомки |
0.33 |
4. Мутація
110 110 - 110 111 |
0.07 |
100 010 - 100 011 |
0.5 |
18. Типи невизначеності в системах штучного інтелекту
Невизначеність – певна міра інформації, якої недостатньо для вирішення задачі та для прийняття рішень. Складається з двох типів інформативності:
1. неповнота – коли інформації недостатньо
2. неоднозначність – інформація е обозначається та не класифікується. Неоднозначність у свою чергу поділяється на:
- фізичну – випадковість (неточність).
- лінгвістичну – значення слів, зміст речень.
З точки зору виришення складних задач, невизначеність буває:
1. Середовища
2. Структури
3. Крітеріальна.
З точки зору невизначеності є 2 типи інформації – апріорна (вже відома), апостеріорна (потрібно визначити).
Апріорна+апостеріорна=повна інформація.
Задача подолання невизначеності полягає в здобутті апостеріорної інформації
Методи подолання невизначеності:
1) ймовірнісні
2) Коефіцієнтів впевненості
3) Експертні оцінки
19. Байєсівський метод подолання невизначеності
За методом Байєса, подолання невизначеності засноване на припущенні що невизначеність оцінюється у проміжку [0,1]. Ця оцінка є мірою невизначеності (апостеріорна/сумісна ймовірність).
Наприклад, совместное событие – 3 раза выпала решка, выпадет ли орел?
Формула Байєса:
Е-подія, Н-гіпотеза.
P(H|E)=(P(H)*P(E|H))/P(E)
Ймовірна гіпотеза = апріорність ймовірної гіпотези (Н) помножена (*) на сумісну ймовірність події Е та поділено (/) на апріорну ймовірність події.
Приклад – хвороба Грип:
Е-симптоми (температура)
Н – хвороба (грип)
Р(Н) – 1122/10000=0,11, (де 1122 – людей, що вже захворіли на грип, а 10000-усього жителів).
Р(Е) – 566/1222 = 0,5 (де 566-наявність високої температури у людей захворілих грипом)
Р(Е/Н)=0,22 (власна експертна оцінка, чи є температура під час грипу) – сумісна вероятність температури та грипу.
Р(Н/Е)=(0,11*0,22)/0,5=0,05 –ймовірність того, що наступний хворий на грип матиме температуру.
Для n подій формула ускладнюється.
Наприклад, якщо 2 совмісні події
Р1 /\ Р2 = макс(з двох), та
Р1 \/ Р2 = мін(з двох)
Приклад
Р1=ймовірність сонцю = 0,5
Р2=обачно=0,6
Р3=дощ=0,4
Р4=вітер=0,45, тоді
((Р1\/Р2)\/(Р3\/Р4))=(((0,5\/0,6)\/(0,4\/0,45)))= 0,5\/0,4=0,4=дощ.
