4.Маркування та кодування товарів

       Нерозривною частиною стратегії проектування та використання упаковки є маркування товарів. Цей процес відбувається із застосуванням етикеток, ярликів, штрихового кодування і подібних засобів. Вони можуть мати вигляд простої бирки, що прикріплена до товару, чи суцільної графічної композиції, що є невід’ємною частиною упаковки.

Серед основних функцій маркування виділяють: ідентифікація товару, визначення назви підприємства-виробника, місця виготовлення, вмісту, сорту товару, порядку його використання, терміну придатності, споживчої цінності, ціни товарної одиниці, запобіжних заходів.

Маркування – це потрібні написи, зображення й умовні позначки, розміщені на упаковці, бирках або самому товарі, що відвантажується, для належного перевезення та здавання вантажу одержувачу.

Маркування повинно бути здійсненим одним із  таких засобів:

безпосередньо нанесенням знаків на вантажному місці;

за допомогою ярликів.

В умовах тотальної комп’ютеризації вагоме місце посідає штрихове кодування. У західних країнах 99% товарів мають штрихові коди. Застосування штрихових кодів економічно виправдане, якщо ним охоплено не менше ніж 85% товарів, які виробляються. У загальному розумінні штриховий код – це спосіб введення інформації в ЕОМ, за допомогою якоготоварний об’єкт можна швидко розпізнати та передати інформацію про нього в комп’ютер.

При штриховому кодуванні кожному виробу присвоюється окремий номер, який найчастіше складається з 13 цифр. Перші дві або три, якщо читати  зліва направо, - код країни походження (виробника чи продавця) товару, тобто “прапор” країни; наступні чотири або п’ять – код підприємства-виробника; ще п’ять – код товару, окремі його споживчі властивості; остання – контрольна цифра, яка використовується для перевірки правильності зчитування штрихів спеціальним пристроєм (сканером).

Розрахунок контрольної цифри здійснюється у такій послідовності:

додаємо цифри, які стоять на парних позиціях коду;

результат множимо на три;

додаємо цифри, що стоять на непарних позиціях коду;

додаємо результати 2-ї та 3-ї дій;

контрольне чисто становить різницю між остаточною сумою та найближчим до неї більшим числом, кратним 10.

Тема: Формування попиту на ринку окремого товару

4.1 Мікроекономічні теорії поведінки споживача

   Одна з перших теорій, що пояснювала поведінку споживача було розроблена класичною економічною школою. На думку представників школи, людина мислить раціонально з економічним зиском для себе і діє у власних інтересах. Ця теорія була уточнена неокласичними економістами і отримала назву «теорії граничної корисності». Ця теорія стверджує, що поведінка споживачів залежить від того як задовольняються їхні потреби і яку користь здатний принести той чи інший товар.

   Розрізняють загальну та граничну корисність.

   Загальна корисність – характеризує задоволення, що його отримує покупець від споживання певного набору товарів або послуг.

   Гранична корисність – корисність, що додається внаслідок придбання чергової одиниці того самого товару чи послуги.

   В межах обмеженого проміжку часу, коли смаки покупців залишаються незмінними вони мають можливість придбати необхідну кількість товарів, але при цьому психологічна здатність до задоволення від споживання товару має тенденцію до зниження, яка пропорційна збільшенню його кількості. На ідеї зменшення граничної корисності базується пояснення закону попиту і головних положень теорії поведінки споживача.

Вибір споживача визначає взаємодія таких факторів:

1.природна розумна поведінка;

2.врахування переваг об’єктів споживання;

3.бюджетне стримування;

4.діючі ціни.

    Потрібен вибір між альтернативними продуктами, щоб за обмеженої кількості грошових ресурсів придбати найбільш раціональний набір товарів та послуг. Необхідні також умови за яких корисність, що її отримує споживач була максимальною. Придбання кожного товару для покупця триває доти, поки гранична корисність на одиницю грошових коштів витрачених на конкретний товар не стане рівнозначною граничній корисності на грошову одиницю витрачену на будь-який інший товар.