3.4. Накопичувачі інформації

Прилад, призначений для тривалого зберігання значних обсягів інформації, називається накопичувачем або зовнішнім запам'ятовуючим пристроєм, пристроєм масової пам'яті.

В залежності від розміщення в ПК розрізняють накопичувачі:

1) зовнішні, які знаходяться поза системного блоку і мають власний корпус, джерело живлення, а також вимикач і кабель;

2) внутрішні, які знаходяться на монтажній стійці системного блоку комп'ютера. Дані пристрої не мають власного корпусом і підключаються до контролера накопичувачів і джерела живлення ПК.

За способом запису розрізняють пристрої довільного й послідовного доступу.

До основних типів накопичувачів на дисках відносяться:

• накопичувачі на гнучких магнітних дисках;

• накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД), вінчестер;

• накопичувачі на змінних компакт-дисках.

В накопичувачах на гнучких магнітних дисках {дискетах) запис інформації проводиться по доріжках, що ділиться на окремі сектори. Між цими секторами існують міжсекторних проміжки. В залежності від типу пристрою і носія і способу розмітки останнього підбираються число доріжок і секторів і розмір сектора.

Принцип роботи таких накопичувачів полягає в тому, що дискета, яка встановлюється в накопичувач, обертається зі швидкістю 300-360 об / хв, чим забезпечується доступ до потрібного сектору. Запис на диск спеціальної керуючої інформації носить назву форматування.

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках є кілька металевих дисків, які розміщені на одній осі і поміщені в герметизований металевий корпус. Перед використанням ці диски потрібно відформатувати. На жорстких дисках інформація розташовується на доріжках, а всередині доріжок - на секторах. Сукупність доріжок на пакеті магнітних дисків з однаковими номерами називається циліндром.

Серед основних характеристик НЖМД виділяють:

• інформаційну ємність;

• щільність запису;

• число доріжок;

• час доступу (мілісекунди);

• зовнішні габаритні розміри;

• накопичувачі на перезаписуваних компакт-дисках;

• накопичувачі на змінних магнітних дисках великої ємності;

• накопичувачі на магнітооптичних дисках.

Подібні накопичувачі підключають до системної шини за допомогою різного типу інтерфейсу, серед яких елементи з'єднання та допоміжні схеми управління, потрібні для з'єднання пристроїв.

Накопичувачі на змінних компакт-дисках застосовуються при використанні систем мультимедіа. Ці накопичувачі (CD-ROM) пристосовані для зчитування інформації з компакт-дисків, що вміщають до 700 Мб. Запис на подібні диски здійснюється один раз за допомогою спеціального обладнання.

Накопичувачі на перезаписуваних компакт-дисках CD-RW, на відміну від накопичувачів на СБ ^ дисках, дозволяють застосовувати багаторазову перезапис.

Накопичувачі на змінних магнітних дисках великої ємності призначені для запису на змінний диск до 200 Мб інформації і більше.

Накопичувачі на магнітооптичних дисках використовують оригінальну схему читання-запису інформації, що забезпечує високу інформаційну ємність носіїв і надійність зберігання записаної інформації. Запис на ці носії здійснюється довготривало, а зчитування досить швидко.

Пристрій для запису і читання цифрової інформації на касету з магнітною стрічкою називаються стримерами. Вони є накопичувачами на магнітній стрічці. Їх використовують для резервного архівування інформації. Серед позитивних якостей таких записів великі обсяги інформації, що зберігається і низька вартість зберігання даних.