3.5. Відеоконтролер та монітори

Пристрої, які здійснюють відображення інформації на екрані монітора, називаються відеоадаптерами, або відеоконтролер. Видеоконтроллер - це плата розширення, що забезпечує формування зображення на екрані монітора з використанням інформації, яка передається від процесора.

Відеоконтролер підключають до ПК за допомогою спеціальних локальних шин PCI або AGP. Інтерфейс AGP застосовується для прискорення обміну даними між процесором і видеоплатой. Багато відеоплати розраховані на підключення до материнської плати через роз'єм AGP.

Інформація відображається в текстовому або графічному режимі. В текстовому режимі використовується посимвольно зображення даних на екрані монітора, і дані зображення зберігаються в ПЗУ. Зображення після включення живлення комп'ютера перезаписуються з ПЗУ в ОП. При роботі в графічному режимі застосовується Поточечное відображення інформації на екрані, при цьому кожна точка екрану моделюється рядом бітів, які характеризують колір кожної з зображуваних точок. В режимі VGA кожна точка задається послідовністю з чотирьох біт, тому кожна точка може відображатися в одному з 16 = 24возможних квітів. Моделювання графічного екрану можна здійснити різними наборами точок, як по вертикалі, так і горизонталі.

Сучасні відеоадаптери носять назву графічних прискорювачів, так як вони мають спеціальні мікросхеми, що дозволяють прискорити обробку великих масивів відеоданих. Також дані графічні прискорювачі називають акселераторами, вони володіють своїм спеціалізованим мікропроцесором і пам'яттю. Важливий обсяг цієї пам'яті, тому що в ній формується повне графічне Поточечное зображення екрана. В процесі своєї роботи відеоадаптер застосовує власну пам'ять, але не оперативну.

Однак для якісного відтворення зображення недостатньо мати відеопам'ять необхідного обсягу. Важливо, щоб монітор міг забезпечувати висновок в режимах з високою роздільною здатністю і щоб програмне забезпечення, яке задає формування зображення, могло підтримувати відповідний режим відео.

У настільних комп'ютерах застосовуються монітори на електронно-променевих трубках, рідкокристалічні монітори (LCD) і рідше плазмові монітори.

При роботі в графічних середовищах слід використовувати монітори з діагоналлю екрана не менше 15-17 дюймів. Серед основних параметрів моніторів можна виділити:

• максимальний дозвіл;

• довжину діагоналі;

• відстань між пікселями;

• частоту кадрової розгортки;

• ступінь відповідності стандартам екологічної безпеки.

Зображення вважається більш якісним, якщо відстань між пікселями мінімально, а частота кадрової розгортки висока. При частоті не менше 75 Гц забезпечується рівень комфортності зображення для ока. Ідеальною частотою розгортки вважається частота 110 Гц, при якій зображення сприймається абсолютно нерухомим. Частота кадрової розгортки не є постійною величиною, тобто при роботі з більшою роздільною здатністю один і той же монітор використовує меншу частоту. На якість зображення впливає і вид застосовуваного відеоадаптера, так як недорогі моделі можуть не підтримувати відповідну частоту.

У персональних комп'ютерах використовуються LCD-і TFT-дисплеї, а також дисплеї з подвійним скануванням екрана. Дисплеї TFT найбільш перспективні, але досить дорогі. Роздільна здатність TFT-дисплеїв складає 640x480, а в більш дорогих портативних ПК - 800x600 пікселів і рідше 1024x768.