- •1.Державний лад давньоєгипетської держави.
- •3.Держава і право Стародавньої Індії.
- •16.Основні риси салічної правди.
- •25. «Польська правда»
- •26. Перше і друге Болгарське царство.
- •27. Закон судний людям
- •28.Законник Стефана Душана
- •29. Державний лад феодальної Чехії.
- •32. Утворення Російської централізованої держави
- •31.Памятки права Візантії.
- •38. Особливості англійського абсолютизму
- •39. Феодальне право Англії
- •40. Державний лад Франції в період абсолютизму.
- •37. Державний устрій Арабського халіфата
- •42. Мусульманське право
- •43.Держава і право феодальної Франції
- •44.Священна римська імперія Нім.Нації.
- •45. Князівський абсолютизм у Німеччині
- •46 Пруська монархія
- •47. Державний лад та право Австрії у 18 – 19 ст.
- •48. Причини падіння Речі посполитої. Поділи Польщі.
- •49. Основні етапи Англійської революції
- •50. Республіка в Англії
- •51.Оформлення конституційної монархії в Англії
- •52. Державний лад Англії у XVIII ст.
- •53.Виборчі реформи 1832, 1867, 1884-1885 рр. В Англії
- •54. Органи центрального і місцевого управл. В Великобрит. У XIX ст.
- •55. Утворення сша. Декларація незалежності 1776 р.
- •56. Конституція сша про повноваження федерації штатів
- •57. Конституція сша про розподіл владних функцій.
- •58. "Білль про права" 1791 р.
- •59.Громадянська війна в сша
- •60. Революція 1789 р. У Франції
- •61. Декларація прав людини і громадянина 1789р у Франції.
- •62.Перша республіка у франції.
- •63. Встановлений режим одержав назву Якобінської диктатури.
- •64.Консольство та перша імперія у Франції.
- •65. Цивільний кодекс наполеона.
- •66.Друга республіка у Франції.
- •67.Державний лад Другої імперії у Франції.
- •68.Державний лад Третьої республіки у Франції.
- •69. Конституція Північно - Німецького Союзу 1867р
- •70. Утворення Німецької імперії 1871 р.
- •71.Конституція Німецької імперії1871р.
- •74.Обєднання Італії, її державний лад.
- •75.Утворення Болгарської держави у 19ст.
- •76. Утворення Румунської держави
- •77.Революція Мейдзи в Японії.
- •79. Механізм нацистської диктатури в Німеччині.
- •80.Основні зміни в державному ладі великобританії у хх ст.
- •81.Джерела сучасного англійського цивільного права.
- •82.Джерела сучасного англійського кримінального права.
- •83. Сучасна судова система Англії
- •84.Конституція Франції 1946р.
- •85.П’ята республіка у Франції.
- •86.Державний лад фрн
- •87.Централізація державної влади в сша у хх ст.
- •88.Реформи виборчого права сша у хх ст.
- •89. Державний апарат сша на сучасному етапі
- •91. Зміни в джерелах та системі права сша в хх ст.
- •92. Утворення снд. Розвиток державно-правових інстутитів у країнах снд.
- •93. Політико-правові перетворення у постсоціалістичних країнах Центральної та Південно-Східної Європи у 1986-2006 рр.
70. Утворення Німецької імперії 1871 р.
Вісімнадцятого січня 1871 року в Версалі Вільгельм І був проголошений німецьким імператором. Так виникла нова (друга) Німецька імперія. 16 квітня 1871р. рейхстаг затвердив конституцію імперії.За формою державного правління це була конституційна монархія, а за формою державного устрою – федерація (у складі 22 монархій і чотирьох міст-республік). Столицею став Берлін.ІВід імені імператора здійснювалась і виконавча, і законодавча влада, визначалася компетенція державних установ і посадових осіб.Законодавчу владу конституція доручала 2-палатному парламенту. Верхня палата – Союзна рада (бундесрат) формувалась із представників союзних держав Нижня палата – рейхстаг – обиралась на 3 роки (з 1887р. – на 5) в ході загальних і прямих виборів при таємному голосуванні.Фактична роль рейхстагу була невеликою. У випадках, коли він відхиляв урядовий законопроект, його пропускали через бундесрат, укази якого мали ту ж силу, що й закони, прийняті рейхстагом. До того ж рейхстаг міг бути розпущений простою постановою бундесрату.Імперський уряд був представлений в особі канцлера. З 1862 по 1890р. цю посаду незмінно заміщував Отто фон Бісмарк. Кабінету міністрів не існувало.Судова система Німеччини визначалася законом про судові установи 1877р. В окремих державах союзу існували 3 судові інстанції: дільничні суди, земські суди, вищі земські суди. Загальнонімецьким був імперський суд. Його члени призначалися імператором. У складі суду були відділення цивільних і кримінальних справ.При всіх судах діяла прокуратура. На основі Положення 1878р. була організована адвокатура.Спеціальний розділ Конституції був присвячений імперській армії. Кожен німець повинен був служити в ній 7 років, витрати на армію несли всі держави.
71.Конституція Німецької імперії1871р.
Була затверджена рейстархом 14 квітня 1871р. і діяла до 1919р. Конституція юридично закріпила федеративний територіальний устрій, в основі якого лежали договірні відносини між королями, князями,герцогами .Слід зазначити нерівноправне становище союзних держав у новій імперії. Пруський король одночасно був німецьким імператором. За формою правління Німецька імперія була монархією, очолював її імператор, зокрема Вільгельм,а потім його син Фрідріх 2. Конституція закріпила широкі повноваження за імператором:
Представляти інтереси держави у міжнародних відносинах;
Оголошувати військовий стан у будь-якій частині імперії;
Командувати армією і флотом
Оголошувати війну та мир
Призначати імперського канцлера
Розробляти й видавати закони,контролювати їх виконання.
Загальноімперським законодавчим органом конституція проголосила рейстарх та бундесрат,тобто двопалатний парламент. Рейстарх обирався на основі загального рівного і прямого виборчого права з осіб чоловічої статті(з 25р). Спершу обирався на 3р. потім на 5р. Рейстарх мав право законодавчої ініціативи, законопроект ухвалювався бундесратом і підписанням канцлера. В деяких випадках бундесрат виступав в ролі імперського суду. Вищою судовою інстанцією став імперський суд. Після прийняття Конституції на імперію поширювалось прусське військове законодавство. Виконавча влада зосереджувалась в руках канцлера, який підпорядковувався кайзерові.
