Надання першої долікарської допомоги у разі ураження електричним струмом
Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості та правильності дій осіб, що надають допомогу. Перша допомога складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому долікарської медичної допомоги. Наслідки ураження струмом залежать від тривалості проходження його через людину, тому важливо швидко звільнити потерпілого від дії струму і якомога скоріше надати допомогу, навіть при смертельному ураженні, тому що період кліничної смерті продовжується лише кілька хвилин.
Заходи по наданню першої долікарської допомоги залежать від стану потерпілого після звільнення його від дії струму. [6,7]
Якщо потерпілий короткочасно знаходився під струмом і після цього може самостійно координувати свої дії, його необхідно у супроводі іншої особи відправити до медпункту і допустити до роботи тільки після огляду лікарем, тому що наслідки електротравми можуть з'явитися навіть після 2 – 3 годин.
Якщо ураження легке (збережена свідомість, не порушені дихання і серцева діяльність), а є тільки слабкість, іноді підсмикування окремих м'язів, то потерпілого слід покласти, зігріти (розтерти шкіру рук, ніг, тулуба, до ніг покласти грілку, дати гарячий чай). Обов'язково відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладнень від електротравми.
Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був у запомороченні або тривалий час знаходився під дією електроструму, необхідно одночасно викликати швидку, покласти його на сухе місце, накрити ковдрою, забезпечити спокій, весь час уважно слідкувати за його диханням і пульсом. Допомогу потрібно надавати негайно, якщо можливо — на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу .
Якщо потерпілий знепритомнів, але у нього є стійкі дихання і пульс, його слід покласти, дати свіже повітря, піднести до носа нашатирний спирт, розтерти і зігріти.
Якщо потерпілий дихає слабо, а серцева діяльність нормальна, необхідно розпочинати робити йому штучне дихання.
За відсутністю ознак життя (немає дихання, серцебиття і пульс відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло) треба вважати, що потерпілий у стані клінічної смерті і терміново приступати до його оживлення – штучного дихання і зовнішнього масажу серця.
Ніколи не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя. Констатувати смерть має право тільки лікар.
У народі є хибна думка, що після враження електричним струмом людину можна "оживити" шляхом закопування в землю. Не робіть цього ніколи!
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Правила безпеки при користуванні електроприладами
Кожен день ми користуємось електричними приладами, але потрібно знати, що вони криють у собі небезпеку. Так, дія електричного струму на людину може призводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електричного струму, які приводять до смерті людини. Та щоб уникнути багатьох неприємностей, тобі достатньо завжди пам’ятати та дотримуватись правил поводження з електричними приладами (пам’ятка див. Додаток 1).
Основні правила роботи з побутовими електроприладами:
Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші, потрібно включати в електромережу справними.
Якщо ти дивишся телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.
Якщо щось потрапило до телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, які працюють, треба в першу чергу їх вимкнути. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.
Переважна кількість побутових електроприладів є переносними, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції. Також буває, що електричний дріт обірвався чи оголився. У таких випадках ні в якому разі не торкайся оголених місць, бо це може призвести до травми.
Не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади.
Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вразити електричним струмом.
Не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі.
Не торкайся мокрими руками та не витирай вологою ганчіркою електричні кабелі, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, ввімкнені в електромережу.
Не можна підвішувати речі на кабелі.
Не можна бавитись із штепсельними розетками – це загрожує твоєму життю.
Коли ідеш з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.
Використання електричних приладів не за призначенням або невміле користування ними, може призвести до пожежі!
Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно:
Вимкнути електрорубильник. (А ти знаєш, де знаходиться електрорубильник твого помешкання? Якщо ні, тоді негайно попроси своїх батьків показати тобі його і навчити, як ним користуватися!)
Якщо знеструмити електромережу неможливо, то слід пам’ятати: не можна застосовувати для гасіння воду та пінні вогнегасники, можна лише порошкові; терміново телефонуй за номером 101 і викликай пожежників на допомогу.
Якщо електроприлад зайнявся, спробуй діяти за такою схемою:
обмотай руку сухою ганчіркою, висмикни вилку з розетки;
накрий палаючий предмет ковдрою;
повідом дорослих про пожежу.
Під час прогулянки ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;
розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;
гратись поблизу підстанцій.
Якщо не забувати ці прості правила, то можна уникнути багатьох неприємностей.
Пам’ятай, несправності в електромережі й електричних приладах може усунути лише спеціаліст-електрик!