2. Біосферні заповідники України

Науково-дослідними природоохоронними установами міжнародного значення є біосферні заповідники. Головна мета їх створення - «збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення екологічного моніторингу, вивчення спонтанних та глобально-антропогенних змін, що відбуваються в біосфері».

Біосферні заповідники України — природно-заповідні території міжнародного значення, в яких охороняється всі шари біосфери, і доступ до яких вкрай обмежений.

Мережа біосферних заповідників в Україні почала формуватися у 1984 році, коли ЮНЕСКО включила природні заповідники Асканія-Нова та Чорноморський до світової мережі. Нині цей статус мають також Карпатський та Дунайський заповідники, а загальна їх площа в Україні на кінець 2012 року становила 226719,5 га.

Найстарішим природним заповідником України (статус з 1921 року) і одним з перших, що отримав статус біосферного, є «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. Заповідна діяльність була започаткована бароном Ф. Фальц-Фейном у 1898 році, а перша вольєра тут з'явилась ще у 1874 році. Найбільша цінність заповідника - єдина у Європі ділянка цілинного типчаково-ковилового засушливого степу площею 11054 га із загальної площі 33,3 тис. га. Крім заповідного ядра до складу заповідника входять також дендропарк, зоопарк та охоронна частина. Флора нараховує 1316 видів лише судинних рослин. У складі фауни 67 видів ссавців, 172 види птахів та 958 - комах.

Таблиця 1.

Біосферні заповідники України

Назва	Рік заснування	Загальна площа, га	Область
Асканія-Нова	1985	33307	Херсонська
Чорноморський	1985	89129	Херсонська, Миколаївська
Карпатський	1993	57880	Закарпатська
Дунайський	1998	46403	Одеська

Найбільший за площею біосферний заповідник України - Чорноморський (89,1 тис. га) також знаходиться на Херсонщині і включає частину акваторії Чорного моря, цінну в орнітологічному відношенні (гніздові та перелітні птахи). Зокрема, саме тут охороняється 90 % світової кількості чорноголової чайки. Об'єктом охорони є також ландшафти типчаково-полинових причорноморських степів та солончаків і гаї-колки - залишки лісів дуба, берези, верби, вільхи тощо. Найцікавішими ділянками визнано Ягорлицький кут, Потіївку, Солоно-Озерне, Волошин ліс, Івано-Рибальчанське.

Гірські ліси Карпат покликаний оберігати Карпатський біосферний заповідник у Закарпатській області. Його площа становить 57,9 тис. га і до складу входять:

• Чорногірський масив - південний макросхил Чорногірського хребта з чіткою вертикальною зональністю і ялицевими, ялиновими та буково-ялиновими лісами;

• Мармароський масив - унікальні в межах Європи буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси;

• Угольсько-Широколужанський масив - найбільший у Європі осередок букових пралісів та єдине в Українських Карпатах місце зростання ялівцю козацького; реліктовим видом є - тис ягідний (близько 10 га.);

• Кузійський масив - мішані гірські ліси;

• «Долина нарцисів» - найбільший у Європі ареал нарциса вузьколистого в околицях м. Хуст (257 га);

• Юліївська гора,

• Чорна гора.

У 1998 році природний заповідник Дунайські плавні було перетворено у Дунайський біосферний заповідник (площа - 46.4 тис. га). Під охороною знаходиться екосистема дельти Дунаю з унікальним природним комплексом плавнів та водно-болотних угідь. На території заповідника знаходиться «українська Венеція» - м. Вилкове.