- •Модуль 8. Недоговірні зобов'язання
- •Тема 23. Загальні положення про недоговірні зобов’язання. Відшкодування моральної шкоди
- •Відшкодування моральної шкоди
- •Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду
- •1. Поняття та види недоговірних зобов’язань. Порівняння договірних та недоговірних зобов’язань
- •Види недоговірних зобов’язань
- •2. Порівняння договірних та недоговірних зобов’язань Спільне у договірних та недоговірних зобов’язаннях
- •Відмінності у договірних та недоговірних зобов’язаннях
- •3. Відшкодування моральної шкоди
- •Висновок до модулю «Загальні положення про недоговірні зобов’язання. Відшкодування моральної шкоди»
- •Тема 24. Загальні положення про відшкодування майнової шкоди
- •1. Поняття деліктних зобов'язань
- •2. Способи та обсяг відшкодування шкоди майну
- •3. Елементи деліктного зобов’язання
- •4. Підстави та умови виникнення деліктних зобов'язань
- •5. Правомірне завдання шкоди
- •Тема 25. Відшкодування шкоди життю, здоров’ю фізичної особи та іншої шкоди
- •1. Створення загрози життю, здоров’ю і майну фізичної особи або юридичної особи або майну юридичної особи
- •2. Відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я
- •3. Визначення втраченого заробітку, доходу внаслідок ушкодження здоров'я
- •4. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого
- •5. Порядок відшкодування та зміна розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого
- •Тема 26. Окремі зобов'язання із заподіяння майнової шкоди
- •Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою та обмежено дієздатною особою
- •Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •1. Відповідальність за шкоду у разі цивільно-правового представництва, виконання завдання, виконання трудових (службових) обов’язків
- •2. Відповідальність держави за шкоду, завданою органом влади, посадовою особою, правоохоронними органами, злочином
- •3. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •4. Відшкодування шкоди, завданої неделіктоздатними особами
- •5. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою та обмежено дієздатною особою
- •Тема 27. Зобов’язання із односторонніх дій
- •1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •Ознаки публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу:
- •Строк (термін) виконання завдання:
- •Зміна умов обіцянки:
- •Наслідки виконання і передання результату:
- •Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди відбувається у разі:
- •2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •Риси конкурсу:
- •3. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •4. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •Предмети зобов’язання, що виникає внаслідок рятування:
- •Суб’єкти зобов'язання, що виникає внаслідок рятування:
- •Держава відшкодовує рятівнику шкоду:
- •Власник відшкодовує рятівнику шкоду:
- •Тема 28. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •1. Поняття та предмет зобов'язання відшкодування безпідставного збагачення
- •2. Поняття безпідставно набутого майна
- •3. Правова природа наслідків безпідставного збагачення
- •Не має значення, внаслідок чого було збагачення:
- •Це можливі вимоги про:
- •4. Відшкодування доходів, отриманих внаслідок безпідставного збагачення
2. Способи та обсяг відшкодування шкоди майну
Ст. 22 ЦК встановлює такі способи відшкодування шкоди майну:
відшкодувати завдані збитки у результаті порушеного права;
відшкодувати шкоду в натурі (передати іншу річ того ж роду та тієї ж якості, полагодити пошкоджену тощо). Такий спосіб може бути застосований на вимогу особи, якій завдано шкоди та відповідно до обставин справи.
Обсяг відшкодування – повний, тобто, це стягнення збитків у повному обсязі, а саме:
реальні, фактичні збитки, втрати, яких зазнала особа у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права;
упущена вигода, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Загальна норма ст. 22 ЦК про те, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі, не стосується деліктних зобов’язань, оскільки ст. 1166 ЦК встановлює повний, без винятків, обсяг відповідальності при деліктах. При відшкодуванні шкоди внаслідок протиправних дій не враховується ступень вини, оскільки якщо суд покладе на правопорушника часткове відшкодування шкоди, то частка невідшкодованої шкоди ляже на постраждалого, який взагалі ні в чому не винний.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ст. 22 ЦК).
У разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові такого майна, відшкодовується державою у повному обсязі (ст. 1170 ЦК).
3. Елементи деліктного зобов’язання
Суб’єкти деліктного зобов'язання – будь-які учасники, кредитор (потерпілий) та боржник (заподіювач шкоди). Як правило, шкода відшкодовується особою, яка безпосередньо завдала шкоду. У випадках, зазначених законом, відшкодування покладається на інших осіб (на батьків тощо). Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, здійснюється потерпілому солідарно, якщо потерпілий не заявить про часткове відшкодування. Особа, яка відшкодувала шкоду, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Держава, АРК, юридичні особи мають право регресу до фізичної особи, винної у вчиненні злочину.
Предмет деліктного зобов'язання – це те, що боржник зобов’язаний надати потерпілому (грошові кошти, інша річ того ж роду та тієї ж якості, полагоджена річ); залежно від предмету деліктного зобов'язання відшкодування здійснюється у натуральній чи грошовій формі. При ушкодженні здоров'я та заподіяння смерті – це грошові кошти як компенсація втраченого заробітку, втрати можливості одержувати майнове утримання непрацездатними особами, які були на утриманні померлого, витрати на поховання, а також інші витрати.
Зміст деліктного зобов'язання – право кредитора та обов’язок боржника.
Мета деліктного зобов'язання – поновлення первісного майнового стану потерпілого, а якщо це неможливо – відшкодування збитків.