25. Складнощі моделювання енергосистем:

наявність невизначеностей розвитку (зміна соціально-економічних умов, граничних умови, доступність ресурсів і технологій, зміна цін на енергоносії або вплив нових технологічних та наукових досягнень); застосування вагових коефіцієнтів в балансовому рівнянні для врахування впливу наступних показників: надійність постачання того чи іншого виду палива (енергії), екологічність, використання місцевих палив, застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел, енергозбереження тощо.

Тема 9. Макро- та мікроекономічні підходи які використовуються в енергетичному моделюванні в ІРП

26.Мікроекономіка

Призначення: вивчає поведінку та діяльність окремих економічних агентів. Ними можуть бути окремі споживачі (індивідууми), домогосподарства, підприємства, фірми, власники первинних виробничих ресурсів, вкладники капіталу тощо.

Об'єкт вивчення:

• ціни та обсяги виробництва і споживання конкретних благ,

• стан окремих ринків;

• ринкова поведінка окремих економічних агентів, споживацькі переваги,

• ринковий попит і ринкову пропозиція;

• розподіл ресурсів між альтернативними цілями.

Головні питання:

• "що виробляти?". У виробника завжди є можливість альтернативного виробництва, тому для вибору потрібно знати потреби споживача, задоволення яких є кінцевою метою всякого виробництва. Для цього необхідне вивчення мотивів поведінки споживачів та теорії споживацького вибору.

• "як виробляти?". Виробник має вирішити, які ресурси та в якій кількості залучати до виробничого процесу. Для цього необхідно з'ясувати механізм розподілу ресурсів між підприємствами та галузями виробництва.

• "кому і які результати принесе виробництво?". Відповідь пов'язана з вивченням доходів та їх розподілом на поточне та перспективне споживання.

Результат вивчення: мікроекономіка пояснює:

1. Пояснення явищ, які спостерігаються: як і чому приймають рішення окремі господарюючі суб'єкти. Вихідною позицією є теза, що при виборі варіантів поведінки економічні суб'єкти мають на меті максимізацію свого прибутку. Звичайно, у житті ми зустрічаємося з ірраціональною поведінкою суб'єктів. Однак її можна розглядати як відхилення від норми. Більшості господарюючих суб'єктів властива раціональна поведінка. Прибуток може бути як поточним, так і перспективним. Для економічного життя характерна суперечність між поточним та перспективним прибутком**.

*"Ефект Робін Гуда". Грабуючи багатих купців та роздаючи їхнє майно бідним, Робін Гуд поліпшував життя бідних. Однак, зрештою, купці взагалі припинили постачання товарів у цю місцевість, що призвело до різкого погіршення життя бідних.

2. характер взаємодії суб'єктів у процесі утворення більших структур - галузевих ринків. Прогнозування поведінки економічних суб'єктів залежить від точності вихідних положень та закономірностей, які покладено в основу прогнозу.

Методологія: основним методом дослідження є моделювання економічних явищ і процесів, Дослідження об'єктів пізнання не безпосередньо, а опосередковано, за допомогою аналізу деяких допоміжних об'єктів, які й називають моделями***.

***Економічні моделі повинні відповідати ряду вимог: змістовність і реалістичність прийнятих посилок і припущень щодо поведінки економічних агентів, здатність одержувати прогноз та передбачити результати впливу одних економічних параметрів на інші (наприклад, вплив введення податків на обсяг продажів якогось товару), інформаційне забезпечення та можливість верифікації та інше.

В мікроекономіці використовуються моделі двох типів: оптимізаційні моделі та моделі економічної взаємодії ринкових агентів, зокрема моделі ринкової рівноваги.

Оптимізаційні моделі застосовуються при дослідженні поведінки окремих економічних агентів, тому основні робочі поняття мають тут граничний характер: гранична корисність, гранична продуктивність, граничні витрати, гранична виручка і т.п. Тому таку методологію економічного аналізу називають маржіналізмом (від англ. Margin≈ межа). всі основні категорії в маржиналистской теорії засновані на застосуванні кількісного аналізу. Маржиналистская теорія дозволила застосувати кількісні методи та ефективно використовувати в економічній науці математичний апарат; проаналізувати еластичність попиту й поставити проблему оптимуму; запровадити принцип пріоритетів при ресурсної обмеженості вибору варіантів економічної поведінки. Термін був введений англійським економістом Дж. Гобсоном (1858-1940).

Моделі ринкової рівноваги використовується при дослідженні взаємовідносин між економічними агентами. Звичайно передбачається, що система знаходиться в рівновазі, якщо взаємодіючі сили збалансовані і відсутні внутрішні імпульси до порушення балансу. Моделі ринкової рівноваги – це окремий випадок більш широкого і загального класу моделей економічної взаємодії ринкових агентів, які дозволяють досліджувати не лише рівноважний, а й нерівноважний стан економіки.

Кращим методом для вивчення ціноутворюючих чинників є припущення про стан рівноваги і про невеликі коливаннях однієї якої-небудь певної ціни. Чому саме рівноважні моделі грають настільки важливу роль в мікроекономічної теорії? Справа в тому, що окремі суб'єкти ринку, індивідууми (домогосподарства) і підприємства, можуть оптимізувати своє становище, лише якщо їм відомі всі ціни на споживані ними ресурси і пропоновані ними блага. Однак окремий суб'єкт звичайно не може знати точно, як він міг би використовувати свої кошти при довільному рівні цін. Практично він повинен обмежитися рішенням: яку кількість певного товару він міг би купити або продати при деякій зміні його ціни, але за умови, що ціни всіх інших товарів залишаються незмінними, бо тільки при такому припущенні грошова одиниця має для нього цілком ясне значення.

Моделі рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією є основою макроекономічного аналізу коливань рівня економічної активності, зайнятості, інфляції. Навіть в періоди високої інфляції, коли абсолютні ціни всіх товарів швидко ростуть з різною швидкістю і суб'єкти ринкових відносин втрачають уявлення про значення грошової одиниці, саме рівноважні моделі дозволяють виділити в поведінці суб'єктів ринку те, що обумовлено зміною рівня цін, і те, що обумовлено змінами їх співвідношень.

Рівновага поєднує рівновагу на трьох укрупнених ринках: ринку ресурсів (факторів); ринку кінцевих товарів і послуг; грошовому ринку.

Часткова рівновага – рівновага, що встановилася на окремому ринку. Споживач хоче купити товар, а фірма – його продати. Для того, щоб це відбулося, має існувати якийсь певний рівень цін, який задовольнив би обох. Ринковий механізм передбачає, що кожен акт обміну здійснюється в результаті добровільної згоди покупця з продавцем по ціні яка влаштовує обох і ведуть вони себе раціонально, намагаючись отримати максимальну вигоду. Якщо порівняти рішення, які приймають споживач і фірма, то, очевидно, існує лише одна ціна (P_Е), коли ці рішення збігаються.