4.3 Роль менеджера у виборі стратегії та розробці тактики управління господарською діяльністю.

Слово «стратегія» походить від грецького strategia (стратос – військо, аго – веду), тобто за походженням це військовий термін. Там він означає військове мистецтво, що вивчає закономірності та характер війни, теоретичні основи планування, підготовки і проведення крупних військових операцій із заздалегідь сформульованими стратегічними завданнями.

Термін «стратегія» використовується нині в багатьох сферах суспільного життя. Щодо терміну «стратегія підприємства (фірми)», то тут існує чимало визначень. Її розуміють як:

– систему організаційно-економічних заходів для досягнення довгострокових цілей підприємства; S обґрунтування перспективних орієнтирів діяльності підприємства на основі оцінювання його потенційних можливостей і прогнозування розвитку зовнішнього середовища;

– генеральний напрямок розвитку підприємства, який забезпечує узгодження його цілей і можливостей та інтересів усіх суб'єктів;

– ефективну ділову концепцію досягнення конкурентних переваг підприємством;

– сукупність перспективних орієнтирів для роботи підприємства;

– план дій, що визначає пріоритети розв'язання проблем і ресурси для досягнення основної мети.

В залежності від того, на якій стадії життєвого циклу знаходиться підприємство, його керівництво може обрати в якості базової стратегії:

– стратегію виживання (захисту);

– стратегію стабілізації (наступаючо-захисна);

– стратегію росту (наступаюча), котра вважається найбільш ефективною.

Стратегічний потенціал характеризується трьома моментами:

по-перше – наявністю та станом реальних ресурсів підприємства, його матеріальні, трудові, інформаційні, фінансові ресурси;

по-друге – ступенем відповідності ресурсного потенціалу стратегічним цілям і задачам підприємства;

по-третє – здатність ресурсного потенціалу забезпечити стійкість до впливу зовнішнього середовища та його гнучкість щодо внутрішньофірмових змін; іншими словами – здатність адаптуватися.

Тактика – це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Задачею тактики інноваційного менеджменту є мистецтво вибору оптимального рішення і прийомів досягнення цього рішення найбільше прийнятних у даній господарській ситуації.

Тактика підприємства – засіб, який забезпечує реалізацію наміченої стратегії. Тактика визначає конкретні короткострокові завдання, які забезпечують постійне наближення до поставленої мети. Вона розробляється і впроваджується керівництвом і працюючими у низових ланках.

Тактика розробляється на основі стратегії, але в свою чергу, в процесі її реалізації здійснюється уточнення стратегії.

Взаємозв’язок між стратегією і тактикою є складним. В кожному підприємстві на різних рівнях управління використовуються свої особливі стратегії, всі вони побудовані за ієрархічним принципом: від корпоративної (загальної) до функціональної.

Характер основних рішень менеджера залежить від його місця у системі ієрархічних відносин організації, а також від предметного кола функцій, які закріплюються за ним в цій організації. При чому, чим вищим є ієрархічний рівень менеджера, тим більшою мірою у його діяльності присутні функції стратегічного планування, а чим нижчим – тим більше управлінські функції стосуються безпосереднього виконання роботи.