1. Закономірності формування і розвитку інформаційного ринку

Ринок - це простір, в якому відбувається обмін між виробниками товару - його продавцями і його споживачами - покупцями. Інакше ринок можна визначити як сукупність продавців і покупців, які здійснюють обмін у формі продажу товару і його покупки. Продавець - суб'єкт ринку отримує компенсацію у грошовій формі відповідно до споживчої вартістю свого товару.

Основним товаром на інформаційному ринку, як нам відомо, є журналістська інформація в різних її видах і станах - напівфабрикату або закінченого твору. Продавець і покупець на інформаційному ринку можуть у будь-який момент помінятися ролями. Редакція газети, що продає її номер читачеві, дізнавшись, що він володіє цікавою інформацією, спробує купити її у нього. Читач же, ставши продавцем своєї інформації, шукатиме на ринку більш вигідних її покупців.

Інформаційний ринок виникає тоді, коли у людей народжуються інформаційні потреби і задовольняє їх інформація стає цінним товаром. З розвитком економіки в найбільших країнах Європи - Англії, Франції, Італії та Німеччини, із зміцненням національних і міжнародних ринків - як торгових, фінансових, так і промислових - формується інформаційний ринок. Він розвивається і функціонує під впливом кількох чинників.

Це закон відповідності попиту та пропозиції. Розвиток ЗМІ регулюється попитом на журналістську інформацію. З посиленням інформаційних потреб певних суспільних груп зростає і попит на продукцію ЗМІ. Він викликає відповідну пропозицію - з'являються нові газети і журнали, що пропонують читачам різноманітну інформацію. Це особливо характерно для кризових періодів історії суспільства. Зазвичай в цей час засоби масової інформації, насамперед преса, активно залучаються до події - не тільки як їх учасник, але і як їх каталізатор, і навіть ініціатор. У подібні кризові роки різко зростає кількість періодичних видань, посилюється їх диференціація, відбувається швидка політизація. Яскравий приклад того - приголомшливо швидке зростання кількості газет і журналів в останні роки існування Радянського Союзу, в період перебудови і після розвалу СРСР.

Але зниження попиту на журналістську інформацію в силу різних причин - економічних, політичних та інших - негайно призводить до ослаблення пропозиції: багато газет і журнали зникають з інформаційного ринку, сповільнюється процес появи нових видань, зменшуються тиражі.

Настільки ж важливу роль на інформаційному ринку відіграє і закон вартості. Він багато в чому визначає фінансову політику редакцій і компаній ЗМІ, регулює ціни на журналістську інформацію.

Розвиток інформаційного ринку, відносини на ньому між виробниками товару і його споживачами регулюються і закономірностями так званого відтворювального споживання. Споживання створює потребу в новому виробництві, спонукає до його розвитку. Без потреби в якому-небудь продукті немає його виробництва. Але саме споживання продукту відтворює потребу в ньому. Відносини між виробництвом і споживанням набувають діалектичний характер. Виробництво в свою чергу призводить до виникнення споживання, створюючи спонукання до нього. Ці відносини визначають особливості ситуації, що виникає і на інформаційному ринку.

Справа в тому, що журналістика як різновид виробництва духовного продукту створює не тільки предмет споживання - газети, журнали, телевізійні та радіопрограми, але і споживача цієї інформації - аудиторію. Зростання аудиторії приводить до посилення потреби в інформації, яка стає стимулом розвитку журналістики. Зростаюче виробництво інформації у свою чергу викликає посилення потреби в ній, зумовлюючи поряд з іншими чинниками - ідеологічними, політичними та іншими - зростання читацької, глядацької, слухацької аудиторії. Чим швидше розвивається журналістика та її засоби, тим більше масовою стає їх аудиторія.

Більше того, зростання виробництва журналістської інформації визначає і спосіб її споживання: сама журналістика виховує у читачів все більш різнобічні інтереси, потяг до інформації, а також все більші вміння, все більш тонкі здатності використовувати її в різних цілях, пов'язаних з життям, практичною діяльністю, пізнавальними та естетичними потребами.

Так зростання потреб в інформації її виробництва та споживання формує і регулює інформаційний ринок.