- •О. І. Сороківський Силові агрегати автомобіля конспект лекцій
- •Розділ 1 Зрівноваження автомобільних і тракторних двигунів
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Зрівноваження сил інерції обертових мас
- •1.3. Зрівноваження сил інерції мас, що рухаються зворотно-поступально
- •1.4. Зрівноваження одноциліндрового двигуна
- •1.5. Зрівноваження двоциліндрових двигунів
- •1.6. Зрівноваження трициліндрових двигунів
- •1.7. Зрівноваження чотирициліндрових двигунів
- •1.8. Зрівноваження шестициліндрових двигунів
- •1.9. Зрівноваження восьмициліндрових двигунів
- •1.10. Зрівноваження дванадцятициліндрових V-подібних двигунів
- •1.11. Теоретична і дійсна зрівноваженість двигуна
- •Розділ 2 Предумови до розрахунку та Розрахункові режими
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Розрахункові режими
- •Вибір розрахункових режимів здійснюють відповідно із забезпечення умов міцності під час найбільших навантажень.
- •Для двигунів Отто обов’язковими приймають три розрахункових режими:
- •Де n і n – часткові запаси міцності.
- •Розділ 3 Розрахунок поршневої групи
- •3.1. Розрахунок поршня
- •3.2 Поршневі кільця
- •3.3 Поршневий палець
- •Розділ 4 Розрахунок хитневої групи
- •4.1. Поршнева головка
- •4.2. Колінна головка
- •4.3. Стрижень хитня
- •4.4 Хитневі болти
- •Розділ 5 Розрахунок колінчастого валу двигуна
- •Основні конструктивні співвідношення елементів колінчатого вала
- •5.1. Визначення питомого тиску на поверхні шийок
- •5.2. Розрахунок опорних шийок
- •5.3. Розрахунок хитневих шийок
- •5.4. Розрахунок щок
- •Значення коефіцієнта залежно від відношення b/h
- •Розділ 6 Розрахунок елементів корпуса двигуна
- •6.1. Блок-картер
- •6.2. Гільза циліндра
- •6.3. Головка блока
- •6.4. Шпильки головки блока
- •Розділ 7 Розрахунок розподільного вала
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Тлумачний словничок окремих ужитих термінів
- •Механічні властивості сірих чавунів
- •Значення масштабного коефіцієнта м для конструкційних сталей
- •Значення коефіцієнта концентрації напружень к для найбільш поширених концентраторів
- •Значення коефіцієнта поверхневої чутливості п для різних станів поверхні
- •Навчальне видання
Тлумачний словничок окремих ужитих термінів
Вáльниця [19, 20] – łożysko (польськ.), ložisko (чеськ.), подшипник (рос.), bearing (англ.), lager (нім.), palier (франц.), cojinete (іспан.) – елемент опори обертової деталі машини, яка суттєво зменшує тертя. Зазвичай є елементом опори вала, звідси й назва – вальниця.
Вкладень вальниці – wkładka łożyska (польськ.), horni pánev ložisko (чеськ.), вкладыш подшипника (рос.), черупка лагерна (болг.), bearing bush (англ.), beilage (нім.), bague de palier (франц.), casquillo de cojinete (іспан.) – змінна частина вальниці ковзання, що виготовлена з матеріалу з хорошими ковзними властивостями.
Колінчатий вал – коленчатый вал (рос.), kurbelwelle (нім.), crancshaft (англ.), vilebrequin (франц.), ciqueal (іспан.), вал колянов (болг.) – це елемент хитневого механізму, що складається з колін та має опорні шийки – співвісні та хитневі – осі котрих зміщені відносно осі обертання вала і розміщені у певній послідовності.
Режим марного ходу [1] – холостой ход (рос.), idle running (англ.), leerlauf (нім.) – це режим, що не призначений для продукування енергії назовні, а існує лише для покриття витрат енергії, що пов’язані з функціюванням механізмів двигуна як, наприклад, виконання насосних ходів, подолання тертя між вузлами, привод внутрішніх механізмів тощо.
Стоп [1] – stop (польськ.), сплав (рос.), alloy (англ.), legierung (нім.), l'alliage (франц.), aleación (іспан.) – матеріал, що утворений внаслідок розтоплення та подальшого змішування у рідкій фазі твердих речовин.
Хитневий механізм [1] – кривошипно-шатунный механизм (рос.), cranc mechanism (англ.), kurbelgetriebe (нім.) – механізм, що забезпечує перетворення поступального руху поршня в циліндрі у обертовий рух колінчатого вала.
Хитень [1] – мотовилка (болг.), шатун (рос.), connecting rod (англ.), pleuelstange (нім.), bielle (франц.), biela (іспан.) – рухома деталь двигуна, яка з’єднує поршень з колінчатим валом та здійснює складний плоско-паралельний рух, а у відносному русі – хитається.
Додаток IІ
Таблиця ІI.1
Значення і для сталей з різними межами міцності
Границя міцності в, МПа |
Згин |
Розтяг-стиск р |
Кручення |
350…450 |
0,06…0,10 |
0,06…0,08 |
0 |
450…600 |
0,08…0,13 |
0,07…0,010 |
0 |
600…800 |
0,12…0,18 |
0,09…0,14 |
0…0,08 |
800…1000 |
0,16…0,22 |
0,12…0,17 |
0,06…0,10 |
1000…1200 |
0,20…0,24 |
0,16…0,20 |
0,08…0,16 |
1200…1400 |
0,22…0,25 |
0,16…0,23 |
0,10…0,18 |
1400…1600 |
0,25…0,30 |
0,23…0,25 |
0,18…0,20 |
Таблиця ІI.2
Механічні властивості легованих сталей
Марка сталі |
в, МПа |
Т, МПа |
–1, МПа |
–1р, МПа |
Т, МПа |
–1, МПа |
20Х |
650…850 |
400…600 |
310…380 |
230 |
360 |
230 |
30Х |
700…900 |
600…800 |
360 |
260 |
420 |
220 |
30ХМА |
950 |
750 |
470 |
– |
– |
– |
35Х |
950 |
750 |
– |
– |
– |
– |
35ХМА |
950 |
800 |
– |
– |
– |
– |
38ХА |
950 |
800 |
– |
– |
– |
– |
40Х |
750…1050 |
650…950 |
320…480 |
240…340 |
– |
210…260 |
40ХН |
1000…1450 |
800…1300 |
460…600 |
320…420 |
390 |
240 |
45Х |
850…1050 |
700…950 |
400…500 |
– |
– |
– |
50ХН |
1100 |
850 |
550 |
– |
– |
– |
12ХН3А |
950…1400 |
700…1100 |
420…640 |
270…320 |
400 |
220…300 |
18ХН24А |
1100 |
850 |
– |
– |
– |
– |
18ХНВА |
1150…1400 |
850…1200 |
540…620 |
360…400 |
550 |
300…360 |
25ХНМА |
1150 |
– |
– |
– |
– |
– |
20ХНЗА |
950…1450 |
850…1100 |
430…650 |
310 |
– |
240…310 |
25ХНВА |
1100…1150 |
950…1050 |
460…540 |
310…360 |
600 |
280…310 |
30ХНГСА |
1100 |
850 |
510…540 |
500…530 |
– |
220…245 |
37ХНЗА |
1150…1600 |
1000…1400 |
520…700 |
– |
– |
320…400 |
40ХНМА |
1150…1700 |
850…1600 |
550…700 |
– |
700 |
300…400 |
Таблиця ІI.3
Механічні властивості вуглецевих сталей
Марка сталі |
в, МПа |
Т, МПа |
–1, МПа |
–1р, МПа |
Т, МПа |
–1, МПа |
10, Ст. 1 |
320...420 |
180 |
160 |
120...150 |
140 |
80...120 |
15, Ст. 2 |
350...450 |
200 |
170 |
120...160 |
140 |
85...130 |
20, Ст. 3 |
400...500 |
240 |
170...220 |
120...160 |
160 |
100...130 |
20Г |
480...580 |
480 |
250 |
180 |
170 |
90 |
25, Ст. 4 |
430...550 |
240 |
190 |
– |
– |
– |
30 |
480...600 |
280 |
200...270 |
170...210 |
170 |
110...140 |
35, Ст. 5 |
520...650 |
300 |
220...300 |
170...220 |
190 |
130...180 |
35Г2 |
680...830 |
370 |
260 |
190 |
240 |
160 |
40 |
570...700 |
310...400 |
230...320 |
180...240 |
– |
140...190 |
40Г |
640...760 |
360 |
250 |
180 |
210 |
150 |
45, Ст. 6 |
600...750 |
340 |
250...340 |
190...250 |
220 |
150...200 |
45Г2 |
700...920 |
420 |
310...400 |
210 |
260 |
180...220 |
50 |
630...800 |
350 |
270...350 |
200...260 |
– |
160...210 |
50Г |
650...850 |
370 |
290...360 |
– |
– |
– |
60Г |
670...870 |
340 |
250...320 |
210 |
250 |
170 |
65 |
750...1000 |
380 |
270...360 |
220...260 |
260 |
170...210 |
65Г |
820...920 |
400 |
300 |
220 |
260 |
180 |
Таблиця ІI.4