Розділ 3. Значення країни на регіональному і глобальному рівні

Міжнародні відносини. Основна орієнтація Лаосу після у 1975 році була, в першу чергу, на В'єтнам та СРСР. Після розпаду СРСР та зміни політики В'єтнаму щодо внутрішніх економічних реформ Лаос зосередився на власних проблемах. В'єтнам, Куба, Китай та КНДР вважаються «стратегічними друзями» держави, проте зовнішня політика стала більш незалежною. Зараз Лаос входить до ООН з 1955 року з 1997 року є членом АСЕАН ( Асоціації держав Південно-Східної Азії).

Військові підрозділи

• Сухопутні сили (25,6 тис. осіб),

• Військово-повітряні сили (3,5 тис. осіб),

• ВМС (морська секція армії) (близько 600 осіб)

• Народне ополчення і сили самооборони (НОСО) (100 тис. осіб).

Військової служби та обов'язки

Збройні сили Лаосу або Народна армія Лаосу — військова організація Лаоської Народно-Демократичної Республіки, призначена для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності держави.

Безпека

Лаос досить безпечна країна, де незважаючи на довгі війни, кризи і злидні, населення неагресивне, а рівень злодійства, і тим більше насильницьких злочинів, залишився досить низьким. Однак слід дотримуватися розумних правил: не носити з собою всю готівку, дорогі коштовності і паспорт (з собою достатньо ксерокопії), а залишати їх у сейфі готелю. Подорожувати по країні практично безпечно, визначені заходи варто вживати лише в околицях камбоджійського кордону. Закриті для туристів зони: поблизу шосе «Рут-7» спеціальна зона Сайсомбун - особливий адміністративний район, керований армією; а також прилеглі до «Рут-6» землі. Після другої індокитайської війни в деяких районах залишилися заміновані поля і не розірвалися бомби. Відвідування цих місць без провідників небезпечно для життя: райони схід Саваннакхета, Сіанг-Кхоуанг, Салаван, Кхаммуан, Секонг, Чампасак, Сайсомбун, Хуа-Пхан, Аттапу і Ланг-Пхананг, поля схід Луанг-Намтха, Пхонгсалі, Болікхамсай При в'їзді в країну рекомендована профілактика проти малярії. Ні в якому разі не можна використовувати воду з-під крана, а також будь-яку небутильовану воду. Продукти, придбані на ринку, слід піддавати ретельній обробці. Поліція жорстко стежить за покупкою і вживанням наркотиків туристами, на яких у разі піймання накладаються істотні штрафи, аж до тюремного ув'язнення.

Експорт/ імпорт.

• Продукція експорту (1,4 млрд доларів США в 2008 році) — лісоматеріали, кава, електроенергія, олово, золото, мідь.

• Партнери — Таїланд (35,4%), В'єтнам (15,5%), Китай (8,5%).

• Продукція імпорту (2,3 млрд доларів США в 2008 році) — промислова продукція, паливо, товари споживання.

• Постачальники — Таїланд (68,3%), Китай (10,4%), В'єтнам (5,8%).[1]

Розділ 4. Соціально-культурний потенціал

Традиційне господарство, організація і культура.

Традиційна культура Лаосу перебувала під сильним впливом різних напрямків кхмерської, в'єтнамської та тайванської культур. Рівнинні племена Лаосу поділяють той же культ поклоніння предкам, що й багато тайські племена, тому існує значна подібність між тайської і лаосской культурою. Це проявляється в лаосской скульптурі, класичній музиці, музичному театрі та національної кухні. Лаоська народна музика відрізняється великою своєрідністю, головний інструмент - кхаен (подвійний ряд бамбукових трубочок, укріплених в корпусі з твердого дерева). Народна музика супроводжується співом або міні-спектаклями. Традиційне мистецтво має в основному релігійний зміст і включає вети (храми), ступи (монументальні культові споруди) і кілька традиційно лаоських зображень Будди. Лаосци залишаються майстерними ткачами, а традиційне ювелірне мистецтво (створення виробів із золота і срібла) поступово вимирає. [14]

Рис - основа всіх лаоських страв, і майже в усі страви додаються інші інгредієнти, наприклад, овочі, прісноводна риба, птиця, качка, свинина, яловичина або м'ясо буйвола. Сік лайма, стебла лимона і свіжий коріандр надають їжі особливий смак, а різні перероблені рибні суміші використовуються замість солі. Інші часто використовувані приправи - це гострий соус чилі, часник, м'ята, мелений арахіс, сік Тамарина, імбир і кокосове молоко. Разом з блюдом зазвичай подають тарілочку з листям салату, коріандром, шматочками лайма і базиліка, і ви зможете створити своє власне кулінарне виріб.

Мова і релігія.

Мова — Велика частина населення Лаосу говорить тайськими мовами, менша — на австроазиатских

За релігією — буддизм 67%, християнство 1,5%, інші - 31,5% (2005, перепис)

Пам'ятки і визначні місця

В'єнтьян - симпатичне містечко з безліччю примітних храмів і колоритних ринків. Луангпрабанг (Луангпхабанг) ​​- стародавня столиця Лаосу, внесена ЮНЕСКО до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1995 році. У місті безліч монастирів і храмів 16-20 століть, наприклад, монастир Ват-Сьенг-Тхонг або «Місто золотих храмів» - найкрасивіша споруда Луангпхабанга. Інші пам'ятки: Національний музей у будинку колишнього Королівського палацу, пагода Тат-Чомсі на «Святому пагорбі», «слід Будди» Ват-Пра-Батхен-ний, монастир Ват-Висунь і багато інших. Пакс - важливе торгове місто країни, комерційний і транспортний центр Південного Лаосу. Тут варто оглянути храм Ват-Луанг на набережній річки Се-Дон, Провінційний музей, будівля китайської громади, великий Східний ринок, а також рибну ферму на річці Меконг. Долина Джа - дика місцевість між Пхонсаваном і Сіенг-Хуанг, на якій зосереджені сотні кам'яних урн невідомого походження, зібрані у п'ять груп. Ці величезні споруди (найбільше - 10,6 тонн), вирізані близько двох тисяч років тому. Туризм в Лаосі все ще в зародковому стані (хоч і посилено розвивається). Тому в багато заповідників і примітних місць можна потрапити тільки з офіційним гідом, який допоможе оформити всі документи, отримати «перміти» і т. д. Самостійно можна спробувати щастя в Департаменті з туризму, з турфірмами на місці краще не зв'язуватися, так як вони залишають за собою пристойну комісію[3]