72. Поняття та види надр як об’єктів екологічного права.

Ознаки надр як об’єкта:

• матеріальний об’єкт

• об’єднуються з землею і є її продовженням

• економічний характер надр (складові частини – родовища корисних копалин – це природні тверді накопичення мінеральних речовин в надрах, які при сучасних техніко-технологічних умовах можуть бути ефективно використані або безпосередньо або шляхом вилучення з них природних компонентів)

Ст. 1 КУпН: Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Корисні копалини залежно від цінності і розповсюдження поділяються на загальнодержавного та місцевого значення. Перелік затверджується КабМіном або Дерджслужбою геології та надр України.

Є класифікація на ті, що у власності Українського народу та у власності територіальних громад.

Також поділяються на загальнопоширені та не загальнопоширені.

Родовища корисних копалин – нагромадження мінеральних речовин, які придатні для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин – місця де накопичуються відходи видобутку збагачених корисних копалин запаси яких оцінені та мають значення. (терикони, відвали руд)

Юридичні ознаки надр:• всі надра у межах власності українського народу (Держфонднадр – у сфері держави – ВР, ПУ, КМУ, органи місцевого самоврядування тощо)• надаються у користування.

Щодо цього об’єкта скаладаються правовідносини. Потрібно вживати «надрове право»

Чинне законодавство оперує поняттям "Державний фонд надр", яке включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. За своїм змістом Державний фонд надр та надра в цілому є тотожними поняттями, адже, виходячи з цих понять, в Україні немає ділянки надр, що не включена до Державного фонду надр. Державний фонд надр формується Мінприроди разом з Держгірпромнаглядом.

73. Право надрокористування: поняття, види та зміст

Право надрокористування з правової точки зору можна розглядати у двох значеннях - як суб'єктивне та об'єктивне. Об'єктивне право надрокористування - це правовий інститут екологічного права, система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають з приводу належності, раціонального використання та охорони надр. Суб'єктивне право надрокористування - це набір передбачених законодавством правових можливостей суб'єкта використовувати надану йому ділянку надр для задоволення власних інтересів.

Право надрокористування може бути загальним та спеціальним. На праві загального надрокористування землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Слід зазначити, що КУпН передбачає право загального надрокористування тільки для землевласників та землекористувачів.

Усі інші види використання надр є спеціальними видами природокористування і здійснюються на підставі спеціального дозволу.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних із користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вносити як внесок у спільну діяльність.

За строками надрокористування буває постійне або тимчасове. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років).

Користування надрами в Україні є платним. Безоплатно здійснюється тільки описане вище загальне право надрокористування.

Право надрокористування самим законодавцем поділяється на види залежно від мети їхнього використання:

o геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

o видобування корисних копалин;

o будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

o створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

o виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

o задоволення інших потреб.

Зазвичай надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Без отримання гірничого відводу здійснення надрокористування можливе тільки у випадках, прямо передбачених КУпН (геологічне вивчення, видобування підземних прісних вод і торфу тощо).

Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення та оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їхнього формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Видобування корисних копалин. Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини проводяться згідно із затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

З метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.

Користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. Законодавець не встановлює особливих вимог до кожного з видів такого надрокористування і об'єднує в одну групу використання надр для: будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.).

Право надрокористування (залежно від виду та мети) може бути припинене та/або припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - календарних днів не приступив до користування надрами (для видів використання надр, пов'язаних з видобуванням корисних копалин). Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами, наприклад, невнесення плати за користування надрами.