141. Правові засади забезпечення екологічної безпеки при поводженні з пестицидами та агрохімікатами

ЗУ “Про пестициди і агрохімікати”

пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;

агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції;

Основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, є:

• пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;

• державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування;

• обгрунтованість їх застосування;

• мінімалізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин;

• безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами;

Пестициди і агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати вимогам, передбаченим у законі. Державні випробування пестицидів і агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва проводяться з метою біологічної, токсиколого-гігієнічної та екологічної оцінки і розроблення регламентів їх застосування. Державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів.

Порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

142. Правові форми охорони клімату

ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" у ст. 16 закріплено засади регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат: "Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів або його територіальними органами, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я або його територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів встановлюється КМ України.

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату".

Регулювання такої діяльності має наслідком виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань. 9 травня 1992 року на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро було підписано Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Україна приєдналася до цієї Конвенції 11 червня 1992 року, а ратифікувала її 29 жовтня 1996 року. Основною метою цієї Конвенції було досягнення стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему у строки, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дасть можливість не ставити під загрозу виробництво продовольства і сприятиме забезпеченню подальшого економічного розвитку на стійкій основі. Для забезпечення дієвості механізмів, передбачених цією Конвенцією, було підписано Кіотський протокол до неї. Україна його ратифікувала 4 лютого 2004 року .

Виконуючи свої міжнародні зобов'язання, КМ України затвердив Кліматичну програму України. Зокрема, в ній зазначалося, що клімат є одним з основних природних ресурсів, від якого залежать умови життя і діяльності людини, напрями та рівень розвитку економіки. Як природний ресурс клімат може використовуватися на благо людства. В той же час несприятливі кліматичні явища завдають значних матеріальних та екологічних збитків суспільству. Враховуючи те, що клімат є одним з основних факторів, які формують природне середовище, навіть незначні його зміни на фоні складної екологічної ситуації в Україні можуть спричинити значні соціально-економічні збитки, якщо не вжити комплексу заходів щодо запобігання їм.

Цією програмою передбачалося створення системи моніторингу кліматичних явищ, яка повинна забезпечувати подальші заходи щодо попередження зміни клімату. В 2005 році КМ України було затверджено Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, його викладено в новій редакції 5 березня 2009 р. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань у кліматичній сфері в 2007 році створено Національне агентство екологічних інвестицій України, наразі це Державне агентство екологічних інвестицій України, яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра екології та природних ресурсів України, та входить до системи органів виконавчої влади. У межах своєї компетенції Державне агентство екологічних інвестицій України забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї.

Порядок підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів, затверджений Постановою КМ України, передбачає порядок реалізації процедур спільного впровадження, під час яких власник має право реалізувати обсяги скорочення викидів парникових газів, що утворилися внаслідок ефективної реалізації ним природоохоронних (кліматоохоронних) заходів.