- •Спілкування. Види спілкування.
- •Значення тмк, що вивчає. Основні завдання навчального курсу.
- •Поняття «масова комунікація». Чи ідентичні поняття змі й змк.
- •Природні канали передачі інформації.
- •Учасники масової комунікації.
- •Соціальні функції мк.
- •Загально та соціально-психологічні функції мк.
- •Іноземні концепції масової комунікації
- •Класифікація змк. Види класифікації. 4 типи сзмк.
- •Типи і види природних та технічних змк
- •Тип сзмк «Знаки». Суб’єктні візуальні знаки. Звукові суб’єктні знаки.
- •Речові, ритуальні знаки. Традиція та звичай. Функції знакових сзмк.
- •Суть, мета, завдання типу «Збори». Види статичних та динамічних зборів.
- •Різновиди виступів та види проповідей.
- •Тип сзмк «Книга». Книга як текстовий засіб.
- •З історії української книги
- •Види друкованих видань.
- •Газетні видання: поняття, особливості та історія становлення.
- •Характеристика сучасних газетних видань України.
- •Класифікація сучасних газетних видань України
- •Журнальні видання: поняття, особливості та історія становлення.
- •Види журнальних видань
- •Характеристика журнальних видань.
- •Класифікація журнальних видань України
- •Зображальні засоби як сзмк: поняття, значення, функції.
- •Види зображувальних сзмк та вплив зображень.
- •Фотографія. Види та жанри фотографії.
- •Фототехнології та фототехнічні машини у змі
- •Інформагенства: поняття, місце та значення.
- •Найбільші інформагентства світу та України
- •Основні поняття про радіо та радіомовлення.
- •Виражальні мовленнєві засоби радіо.
- •Кінодокументалістика. Основні поняття про кіно.
- •Види фільмів.
- •Виражальні засоби кіно.
- •Телебачення: з історії телебачення, базові питання та принципи.
- •Типи телепередач.
- •Виражальні засоби телебачення.
- •Одновекторна та багатовекторна комунікація.
- •Види комунікації. Організоване спілкування.
- •Групова комунікація. Публіка. Маса (Дж. Тард і г. Блюмен)
- •Типи і моделі комунікативного процесу.
- •Модель пропаганди.
- •Модель переконання.
- •Модель трансмісії сигналу.
- •Синтетична модель комунікації (Ґобана-Класа).
- •Загальна характеристика моделі Лотмана.
- •Комунікація як прискорений обмін інформацією (за Почепцовим).
- •Модель Лассвелла.
- •Онтологічний аспект комунікації (кп комунікативний процес)
Соціальні функції мк.
Специфіка масової комунікації проявляється у виявленні соціальних функцій, суспільній ролі, основних завданнях, цілеспрямованій діяльності її соціальних інститутів.
Суть цих функцій полягає у підтримці і зміцненні влади тих, хто матеріально підтримує, фінансує, забезпечує технікою чи в інший спосіб редакцію, студію та ін.
В основі соціальних функцій ЗМК лежать об'єктивні потреби суспільства в інформації та рекламі, в його інтеграції, управлінні, контролі, ідеологічному, духовному впливі, освіті, вихованні, відпочинку та насолоді.
Сучасні засоби масової комунікації виконують такі соціальні
функції:
1) інформативну;
2) регулятивну (або управлінську);
3) об'єднувальну (інтегруючу);
4) виховну;
5) освітню;
6) рекреативну (відпочинкову);
7) гедоністичну (функцію насолоди);
8) рекламну;
9) ідеологічну;
10) контролюючу.
ЗМІ, входячи до ЗМК, виконують ті ж функції.
Крім того, засоби масової комунікації виконують психологічні функції. Дослідниця Н. Н. Богомолова поділяє їх на загально-психологічні й соціально-психологічні.
Загально та соціально-психологічні функції мк.
Є дві загально психологічні функції масової комунікації:
1) утилітарна, або практична;
2) емоційної розрядки, або релаксації. Виконання утилітарної функції передбачає, що інформація,
передана через ЗМК, повинна мати практичне значення, бути корисною для аудиторії. Втілення цієї функції в життя зумовило найбільший в Україні тираж газети "Порадниця".
За допомогою ЗМК людина вирішує конкретні практичні, побутові проблеми. Цьому також сприяє реклама, оголошення, зокрема, такі рубрики як: "Наш сад ", "Господарські поради " та ін.
Функція емоційної розрядки чи релаксації здійснюється через матеріали, передачі розважального характеру. ЗМК повинні задовольняти потребу людини розслабитися, зняти емоційну напругу.
Засоби масової комунікації виконують чотири соціально-психологічні функції: 1) соціального орієнтування; 2) належності до групи або аффілації; 3)контакту з іншою людиною; 4) самоутвердження.
Розгляньмо кожну функцію окремо:
1. Функція соціального орієнтування. Аудиторія ЗМК потребує інформації для орієнтування в соціальних явищах, щоб засвоїти досвід і втілити його у власних цінностях, установках, орієнтаціях.
2. В основі функції аффілації лежить потреба людини відчувати своє споріднення з однією або кількома соціальними групами й відмежуватися від інших. Це підвищує почуття захищеності, впевненості у своїх силах. Такі групи авторитетні серед людей. Запорукою споріднення є погляди, переконання, ціннісні орієнтири.
3. Функція контакту пов'язана з потребою особи у встановленні контакту з іншою людиною для самовираження та зіставлення своїх поглядів з поглядами інших. Це дає моральне задоволення, можливість виявити соціальну активність і розв'язувати гострі соціальні проблеми. Одинокі люди, щоб компенсувати від-
сутність контакту з людьми, годинами дивляться програми телебачення, в їхніх
квартирах постійно звучить радіо, що створює ілюзію людського оточення. Функція
контакту яскраво виражається на зборах, в усних діалогічних формах спілкування.
4. Функція самоутвердження виявляється у тому, що в повідомленнях масової комунікації реципієнти знаходять пряму й непряму підтримку своїм ідеям, поглядам. Це сприяє здоровому розвитку почуття власної гідності та громадянської відповідальності.
Всі функції тісно взаємопов'язані. Кожний журналістський матеріал має виконувати всі функції засобів масової комунікації.
