- •«Технічні засоби автоматизації»
- •1 Функціональна схема асутп
- •2 Структурна схема Автоматичного регулятора
- •3 Технічна структура автоматичного регулятора
- •4 Класифікація промислових автоматичних регуляторів
- •За способом обробки інформації:
- •За конструктивним виконанням:
- •5.2. Розробники та виробники промислових регуляторів
- •5 Універсальні регулятори загальнопромислового призначення
- •5.1 Вимоги до урзп
- •6 Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання
- •6.1 Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах методом послідовної корекції
- •6.2 Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання
- •6.3 Реалізація п-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.4 Реалізація пі-закону регулювання ар з вм постійної швидкості
- •6.5 Реалізація лінійного під-закону регулювання
- •6.6 Реалізація під-закону регулювання з неколивальною баластною ланкою
- •7 Промислові автоматичні регулятори з нелінійними елементами
- •7.1 Типові нелінійні ланки в промислових ар
- •7.2 Структурні схеми нелінійних ар, виконаних за методом граничної системи
- •8 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості
- •4. Режим одноразового вмикання вм на половину періоду.
- •8.1 Пульсуючий режим
- •8.2 Режим постійної швидкості переміщення ро
- •8.3 Сумісний режим
- •8.4 Режим одноразового вмикання вм на половину періоду
- •9 Електричні засоби автоматичного регулювання
- •9.1 Особливості і області використання електричних засобів автоматичного регулювання
- •9.2 Загальні відомості про історію розвитку електричних систем тза
- •9.3 Функціональна схема електричних систем тза
- •10 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад»
- •10.1 Склад системи «Каскад»
- •10.2 Принципи побудови приладів системи «Каскад»
- •10.3 Операційні підсилювачі системи «Каскад»
- •10.4 Модулі гальванічного розділення мп-04
- •10.5 Захист струмових ланцюгів від розриву
- •10.6 Допоміжні пристрої
- •10.6.1 Потенціометричний задатчик зу11
- •10.6.2 Струмовий задатчик зу05
- •10.6.3 Програмний задатчик зу55
- •10.7 Блоки управління
- •10.7.1 Блок управління релейного регулятора бу21
- •10.7.2 Блок управління аналогового регулятора бу12
- •10.8 Вимірюючий блок и04
- •10.9 Алгебраїчний блок а04
- •10.10 Регулюючі блоки системи «Каскад»
- •10.10.1 Блок регулюючий релейний р21
- •10.10.2 Регулюючий блок з аналоговим вихідним сигналом р12
- •10.11 Приклад технічної реалізації системи автоматичного регулювання потужності енергоблоку.
- •11 Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання «Каскад-2»
- •11.1 Склад апаратури системи «Каскад-2»
- •11.2 Регулюючий блок р27
- •11.2.1 Вимірюючий модуль и001
- •Регулюючий модуль р027
- •11.3 Регулюючий блок р17 з аналоговим вихідним сигналом
- •11.3.1 Вимірюючий модуль ит002
- •11.3.2 Регулюючий модуль р017
- •11.3.3 Блок динамічних перетворень д05
- •12 Уніфікований комплекс технічних засобів у схемах технологічних захистів
- •12.1 Загальні вимоги до технологічних захистів
- •12.2 Інформаційна частина технологічного захисту
- •12.3 Керувальна частина технологічного захисту
- •13 Основні функціональні блоки уніфікованого комплексу технічних засобів
- •13.1. Аналого-дискретний перетворювач адп
- •Блок контролю та формування команди бфк
- •Блок логічний часу блв
- •13.4 Блок фіксації спрацювання бфс
- •13.5 Блок реле вихідних брв
- •13.6 Блок гальванічного розділення ланцюгів бгр
- •13.7 Блок реле проміжний брп
- •13.8 Блок гальванічного розділення з струмовими виходами бгр-т
- •13.9 Блок приймання команд бпк
- •13.10 Блок логічних перемикань блп
- •14 Типові електричні схеми технологічного захисту
- •14.1 Умовні позначення блоків уктс
- •14.2 Приклад проектування електричної схеми захисту
- •14.3 Схеми управління виконавчим механізмом
- •14.4 Схеми самобалансування і вмикання регуляторів до роботи
- •14.5 Контроль справності регуляторів
- •14.6 Схема управління запірною арматурою
11.3.2 Регулюючий модуль р017
Регулюючий модуль Р017 формує ПІД-закон регулювання при всіх включених складових закону регулювання
(11.5)
де Yi(s), ε(s) – зображення за Лапласом, відповідно, вихідного сигналу модуля та сигналу неузгодження, виражених у відносних одиницях від номінального діапазону їх зміни.
ПІ-, ПД-, П-закони регулювання реалізовані при вимкнутих, відповідно, Д-, І- та ІД-складових.
структурна схема модуля Р017 наведена в нижній частині рисунку 11.5.
На вхід Х0 модуля надходить сигнал неузгодження ε з виходу вимірюючого модуля, який згладжується демпфером з постійною часу ТДФ і підсилюється у КП раз. У вузлі 8 цей сигнал інтегрується з постійною часу ТИ, а у вузлі 9 він диференціюється з постійною часу ТД. Далі П, І та Д-складові закону підсумовуються у вузлі 10.
Вузол 14 призначений для безпоштовхового переключення з ручного в автоматичний режим та навпаки. вузол 11 дозволяє виконувати ручне управління навантаженням (виконавчим механізмом).
У вузлі 13 формуються обмеження вихідного сигналу за мінімумом і максимумом, оскільки ВМ пропорційної дії не мають обмежувачів переміщення.
вузол 12 – перетворювач вихідного сигналу модуля за напругою в уніфікований струмовий сигнал. На виході модуля є два вихідних сигнали однієї і тієї ж форми: Y1 – за напругою у межах 0-10 В, Y2 – струмовий сигнал в одному з вибраних за допомогою перемичок діапазонів 0-5, 0-20 або 4-20 мА.
Робота модуля за принциповою схемою (рисунок 11.7):
Рисунок 11.7 – Принципова схема регулюючого модуля Р017
Вхідний сигнал Х0 (сигнал неузгодження ε) надходить на дільник вхідної напруги і далі на демпфер, виконаний у вигляді RC-ланки на резисторі R11 і конденсаторі С2.
На операційному підсилювачі А1 виконаний масштабуючий підсилювач, коефіцієнт передачі якого встановлюється потенціометром R20 «КП». Вид ЗЗ в ОП А1 – послідовний, тобто вхідний сигнал надходить на його прямий вхід, а сигнал ЗЗ – на інверсний.
Вихідний сигнал від ОП А1 надходить на блок інтегрування на ОП А2, в якому на вході міститься резистор, а інтегруючий конденсатор С4 знаходиться в ланці ЗЗ. Вхідний резистор складений і містить потенціометр R1 для плавного встановлення постійної часу інтегрування ТИ, і перемикач S1, що має три положення: «Выкл», «×1», «×10».
Вихідний сигнал від ОП А1 також надходить на вхід диференціатора на ОП А3, в якому у вхідному колі міститься диференціюючий конденсатор С1, а у ЗЗ – складений резистор. З метою попередження входження диференціатора у стан насичення при швидких змінах вхідного сигналу діоди V2 і V3 обмежують амплітуду вхідного сигналу підсилювача А3.
Т.ч. в ОП А2 і А3 використані паралельні ЗЗ, а в ОП А1 – послідовний, то на суматорі А4 ці складові надходять на різні входи: П-складова на інверсний вхід, а І і Д-складові – на прямий вхід. Тому всі складові закону регулювання додаються з однаковими знаками.
Реле K1 призначене для безпоштовхового переключення режимів роботи автоматичного регулятора. Для цього в автоматичному режимі, як показано на рисунку 11.7, сигнал надходить на підсилювач А7, з’єднаний з модулем обмеження вихідного сигналу на А5, А8.
Вихідний сигнал Y1 може додатково підсилюватися в 10 разів при перемиканні перемикача S3 під назвою «КП» в положення «×10».
Якщо вихідний сигнал Y1 стає більшим за напругу обмеження по максимуму Umax, то відкривається А8, від вихідного сигналу віднімається його сигнал і далі сигнал Y1 залишається постійним на рівні обмеження (рисунок 11.8). Якщо вихідний сигнал Y1 стає меншим за напругу обмеження по мінімуму Umin, то відкривається А7, до вихідного сигналу додається сигнал А7 і далі вихідний сигнал Y залишається постійним на рівні обмеження. Статична характеристика між рівнями обмеження вихідного сигналу є незмінною.
рисунок 11.8 – Статична характеристика вузла обмеження сигналу
У режимі роботи модуля «ручний» на обмотку реле K1 подається напруга від зовнішнього перемикача на блоці управління. Контакти реле K1.1 перемикаються в нижнє положення і інтегратор А2 та суматор А4 охоплюються жорстким негативним ЗЗ, тобто замість ПІД-закону модуль формує П-закон з коефіцієнтом передачі 1. Т.ч. регулюючий каскад переходить в режим слідкування (повторення) вхідного сигналу.
Навантаженням в цей час оператор керує вручну за допомогою зовнішнього потенціометричного задатчика. Для переключення з ручного в автоматичний режим роботи необхідно спочатку вручну зменшити сигнал неузгодження ε до нуля і потім переключити регулюючий модуль в режим роботи «автоматичний».
Одночасне ручне зведення до нуля сигналів ε для значної кількості контурів автоматичного регулювання складного ТОУ досить трудомістка, тому її звичайно виконують за допомогою блоків автоматичних технологічних захистів УКТС. Блоки УКТС дозволяють запам’ятувати початкове значення неузгодження ε(0), відняти його від поточного значення для штучного створення нульового значення сигналу неузгодження ε(0) = 0 для безповштовхового перемикання в автоматичний режим і потім плавно відновити сигнал неузгодження до його поточного значення.
Вихідний струмовий сигнал модуля Y2 за напругою перетворюється в струмовий Y1 за допомогою перетворювача напруги в струм, що виконаний на ОП А6. За допомогою перемичок між клемами 7, 9, 5, 13, 11 вибирають діапазон вихідного струму 0-5, 0-20 або 4-20 мА.
