74. Забезпечення якості вищої освіти: міжнародний досвід.

Зовнішні процедури забезпечення якості мають надзвичайно важливу роль. Зокрема, “Європейські стандарти та вказівки забезпечення якості у вищій освіті” (ESG) окреслюють їх завдання наступним достатньо універсальним чином:

• стимулювати розвиток інституцій вищої освіти, що сприяє інтелектуальним та освітнім здобуткам;

• бути джерелом допомоги для інституцій вищої освіти у створенні та розвитку їх власної внутрішньої культури забезпечення якості;

• бути джерелами найновішої та достовірної інформації про процеси, що стосуються вищої освіти та їх результати;

• сприяти створенню спільного ресурсу, доступного для всіх зацікавлених суб’єктів європейського освітнього поля.

Існують загальновизнані європейські зовнішні процедури забезпечення якості, які пройшли ретельну апробацію та довели свою більшу чи меншу міру ефективності. Серед них:

- інституційна самооцінка;

- прозорий університетський вебсайт;

- ліцензування та акредитація (державою чи незалежними професійними

агенціями);

- добровільна інституційна експертиза незалежними агенціями;

- міжнародні міжінституційні опитування студентів;

- рейтингування.

Важливо відмітити, що жодні зовнішні чинники і процедури забезпечення якості не можуть бути ефективними, якщо вони не опираються на ретельно проведені та осмислені внутрішні процеси. Підставою кожного зовнішнього оцінювання має бути попередній процес внутрішньої самооцінки. До такого висновку суголосно приходять всі європейські експерти та учасники загального європейського поля вищої освіти. Зокрема, Європейська Асоціація Забезпечення Якості (ENQA) та запропоновані нею “Європейські стандарти та вказівки забезпечення якості у вищій освіті” (ESG) наголошують на тому, що репрезентативний та відданий справі внутрішній комітет з самооцінки навчального закладу є основоположною передумовою для будь-якої експертної оцінки зовнішньою агенцією.

75. Інтеграція освіти, наукових досліджень та інновацій у вищій школі(відповідно до зу «Про вищу освіту» 2014 р.).

Важливим критерієм якості сучасного трикутника знань є здатність навчального закладу бути зв’язуючою ланкою між освітньою інституцією з її програмами та проектами, з одного боку, та суспільством, з іншого, ефективно сприяти поширенню нового знання в суспільстві, суспільному розумінню вартості цього знання та можливостей його застосування, слугувати ареною заходів, які виконують ці завдання.

Одним з ключових індикаторів для зовнішнього оцінювання на думку багатьох європейських експертів був і залишається impact factor, зокрема, публікації, надруковані у міжнародно визнаних журналах експертної оцінки (peer-review journals), які є одним з головних, якщо не найголовнішим, показником «впізнаваності» університету в академічному світі. Сучасна академічна спільнота є спільнотою глобальною, яка поділяє тотожні проблеми і шукає спільних рішень, тому досягнення кожної окремої країни стають надбанням цілого світу. В такій ситуації міжнародні публікації та індекс цитування стають об’єктивним критерієм якості наукової праці. Оскільки в Україні цей показник не є загальновизнаним показником успішності наукової кар’єри, зокрема в ділянці гуманітарних наук, то impact factor може бути визначений лише як стратегічний ритерій на довшу мету. Першим кроком на шляху реалізації цього критерію було би входження у список регіональних peer-review journals – скажімо, Центральної Європи – а також створення власних українських аналогів peer-review journals.

Важливим показником зовнішнього оцінювання є міра залучення викладачів і науковців до міжнародних наукових й освітніх проектів – у першу чергу, як керівників чи спів-керівників таких проектів. Цей критерій щойно недавно почав включатися в експертні оцінки в Україні, але вага його залишається порівняно малою відносно до переліку інших критеріїв.

Щодо оцінки якості викладання та навчального процесу загалом, необхідно перенести акцент на рівень реального споживача освітніх послуг, а також оцінити інтеґрованість навчального закладу у загальноєвропейські освітні процеси. Для недержавних університетів важливим фактором є запрошення викладачів і науковців цих університетів як гостьових професорів до інших вищих навчальних закладів як в Україні, так і за кордоном.

Інший критерій якості викладацького складу - кількість викладачів університету, які є співкерівниками магістерських робіт і докторських дисертацій, які пишуться в інших університетах (згідно т.зв. системи co-tutelle).

Відповідні показники можна застосувувати і для студентів, наприклад:

скільки випускників бакалаврських, магістерських чи докторських програм вищого навчального закладу поступили на програми інших, у першу чергу – неукраїнських, університетів;

скільки власних бакалаврських, магістерських чи докторських програм мають афіліяцію з іншими університетами, а також угоди про подвійні чи спільні дипломи, тощо.