- •1.Філософія и світогляд.Структура світогляду та йо історичні типи
- •2.Філософія,її предмет і роль у суспільстві.
- •3.Філософія і наука.Структура філософського знання.
- •4.Основні функції і завдання філософії.
- •5.Виникнення і основні риси філософії Стародавньої Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні системи староіндійської філософії.
- •6. Філософія Стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.
- •8.Космоцентризм раннього періоду розвитку античної філософії. Проблема першооснови буття. Початки діалектики та детермінізму.
- •9. Проблема людини в античній філософії. Софісти. Сократ
- •11.Філософська система Арістотеля.Поняття буття, матерії,форми і субстанції.Теорія пізнання і логіка.Вчення про форми державного устрою.
- •10.Ідеалістична концепція буття Платона. Теорія пізнання. Суспільно-політичні погляди.
- •12.Філософія еллінізму :епікурецизм,стоїцизм, скептицизм.Філософія стародавнього Риму.Неоплатомізм.
- •13 Середньовіна парадигма західноєвропейської філософії. Християнська апологетика і патристика. Вчення Августина про природу і людину.
- •14. Середньовічна схоластика. Полеміка номіналістів та реалістів.Тома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.
- •15.Гуманізм і антропоцентризм філософії Відродження
- •16. Соціально–філософські теорії н.Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства т. Мора і т. Кампанелли.
- •17.Натурфілософські ідеї епохи Відродження. Пантеїстична онтологія та космологія м.Кузанського та Дж.Бруно. Природничо-наукові досягнення м.Коперніка, и. Кеплера, Леонардо да Вінчі
- •18. Особливості розвитку філософії Нового часу (хvii-хviii ст.) в Європі. Проблема методу пізнання: емпіризм та раціоналізм
- •19.Класична німецька філософія
- •20. Основні ідеї теорії пізнання і.Канта
- •22. Антропологічна філософія л. Феєрбаха
- •23. Маркситська філософія.
- •24. Філософія життя ” – формування нової філософської парадигми.
- •25. Класичний психоаналіз та неофрейдизм (з. Фрейд, а. Адлер, е. Фромм)
- •26. Екзистенціалізм та його різновиди (с. К’эркегор, м Хайдеггер, к. Ясперс ж.П. Сартр, а. Камю, г. Марсель).
- •27. Сучасна релігійна філософія: персоналізм,неотомізм,тейярдизм.
- •28.Філософська антропологія як напрям сучасної філософії
- •29.Українська національна ментальність та її відображення в філософській думці України.Основні особливості та джерела укр. Філософії
- •30.Фiлософські ідеї Київської Русi хі - xiіі ст.
- •31.Філософсько-гуманістична думка українського ренесансу(хv-XVII). Розвиток реформаційних та гуманістичних ідей в братських школах та Острозькому культурно-освітньому центрі.
- •32. Характер філософських ідей в навчальних курсах Києво-Могилянської академії. Уявлення про людину, її моральний світ.
- •34. Особливості українського романтизму. Проблема людини і нації у творчості діячів Кирило-Мефодіївського товариства (Костомаров,Куліш,Шевченко).
- •35. Академічна філософія в Україні кінця хіх – початку хх ст. Філософія серця Юркевича
- •36. Соціально-філософські ідеї м. Драгоманова, м. Грушевського, в. Винниченка.
- •37. Філософсько-соціологічні погляди і. Франка. Філософія української ідеї.
- •38. Соціально-філософські погляди в. Липинського та д. Донцова.
- •39. Філософський сенс проблеми буття.
- •40. Філософське розуміння матерії: сутність та особливості.
- •41. Простір і час як форми існування матерії .Рух як спосіб існування матерії,його форми.
- •42.Проблема свідомості у філософії. Структура свідомості
- •43.Свідомість і мислення. Проблема ідеального
- •44.Діалектика та її альтернатива. Закони діалектики
- •45.Основні концепції походження людини
- •46. Основні принципи філософського пізнання світу.
- •47. Пізнавальний процес як єдність чуттєвого та раціонального
- •48. Проблема iстини у філософії.
- •49. Поняття суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес
- •50. Проблема сенсу історії та її цінностей
- •51. Соціальна структура суспільства
- •52.Соціальні спільності людей
- •53.Рушійні сили і суб’єкти історичного процесу
- •54.Поняття культури. Структура і функції культури
- •55.Основні концепції походження культури. Культура і цивілізація.
14. Середньовічна схоластика. Полеміка номіналістів та реалістів.Тома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.
Схоластика виникла із спроб логічного осмислення релігійних догматів з метою доказу їхньої істиності. Першим схоластом називають Ансельма Кентерберійського . Теоретично обґрунтовувати богословські істини – це мета і програма схоластики в середині сторіччя. Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. Схоластика була спрямована на раціональне обгрунтування основ християнського віровчення, насамперед для осмислення і доведення буття Бога. Вважалося, що істина вже дана в Біблії, необхідно її лише логічно вивести звідти. Однією із центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсали (загальні поняття). У відповідності з тим, як тлумачилося питання про існування універсалій, середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами — номіналізмом, і реалізмом. Номіналізм (від лат. номен — ім'я, назва) — напрям, який вважав, що реально існують лише поодинокі реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена. Найвидатнішими представниками є І.Росцелін, Дуне Скот, У.Оккам. Реалізм – це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність (буття) існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій. Яскравими представниками реалізму були Іоанн Скот Еріуген (IXст.), А.Кентерберійський (XIст.). Найвизначнішою фігурою в схоластиці слід визнати Фому Аквінського.Фома Аквінський стверджував, що універсалії існують "до речей" ,"в самих речах", "після речей" (тобто в розумі людини як результат абстракції).Казав що всяке суще є певна єдність есенції (сутності) та екзистенції (існування). Тільки в Богові сутність і існування тотожні; отже, тільки Бог є абсолютно проста істота. Він є актом чистого Буття. Всі інші істоти є складними і створеними згідно ідей божественного розуму. матері потрібна людським душам для завершеності специфічного для них роду буття. Тому людина - це подвійно складна істота. Основні поняття вчення Аквінського - поняття дійсності і можливості. Кожна річ є поєднанням “матерії і “форми”. При цьому “матерія” - це “можливість” прийняти форму, а “форма” - “дійсність” по відношенню до матерії, яка вже прийняла форму. Тома розрізняє можливість і дійсність: можливість – це властивість матерії, а дійсність та актуальність (сила дії) – це властивості Бога, від якого виходять усілякі форми. В людині форма постає тим, що вклав у неї Бог, а сама людина є єдністю матерії і форми. В пізнанні форма – це розум, а матерія – чуття, а знання постають єдністю форми та матерії.Фома виділяє дві здатності пізнання речей, які притаманні людині - це почуття та інтелект. Душа нематеріальна, самодостатня і само суща, або субстанціальна . Тома запропонував п'ять доведень існування Бога; у цих доведеннях фігурувала й думка Томи про те, що існування зла та недосконалого в цьому світі припускається Богом задля полегшення правильного людського вибору лінії життя.
