2. Економічна сутність, склад і джерела доходів дбу, їх характеристика. Пропозиції щодо вдосконалення існуючої практики.

Економічна суть державного бюджету виражається в системі фінансових відносин між державою, органами місцевого самоврядування, економічними суб'єктами та населенням з питань життєзабезпечення діяльності держави в цілому, виконання ним своїх функцій зокрема. Ці відносини знаходять своє відображення в ухваленні ряду нормативних актів, законів, що визначають порядок формування і використання централізованих фондів грошових коштів.

Доходи бюджету — це частина централізованих ресурсів, що використовуються з метою виконання відповідних функцій держави.

В Україні, згідно з Бюджетним кодексом, доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

податкові надходження:

податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб);

всі податки, збори, обов’язкові платежі (загальнодержавні);

внутрішні податки на товари та послуги (ПДВ, акцизний податок, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності);

податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне та вивізне мито);

інші податки;

неподаткові надходження:

доходи від власності і підприємницької діяльності (частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України, дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, рентна плата);

адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, митні збори, єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України);

надходження від штрафів та фінансових санкцій;

інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації конфіскованого майна, додаткові збори на виплату пенсій);

власні надходження бюджетних установ (плата за послуги, що надаються бюджетними установами).

доходи від операцій з капіталом:

надходження від реалізації державних запасів товарів;

надходження від продажу основного капіталу (споруди, обладнання, кораблі, літаки, безгосподарне майно, скарби, дорогоцінні метали і каміння); надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

офіційні трансферти. Ця група доходів включає в себе безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління, недержавних джерел або міжнародних організацій, а саме: дотації (поточні платежі), субвенції (капітальні платежі).

Вагоме значення у вдосконаленні чинної системи доходів Державного бюджету України є покращення чинної системи оподаткування.

Проаналізувавши практику побудови податкових систем у ряді країн Західної Європи і ознайомившись з науковими розробками з цієї проблеми, головні принципи податкової системи можна сформулювати так:

- сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг; усі податки повинні мати цільове призначення;

- платники податків мають бути поінформовані урядом, куди використано кожну копійку сплачених ними податків; нові податки вводяться тільки для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;

Деякі зміни, що на мою думку і думку інших, покращили б сучасну податкову систему:

1) зниження частки податків, зборів та інших обов'язкових платежів у ВВП.

2) розширення кола платників податків шляхом скасування значної кількості податкових пільг та винятків. Справді, проблема податкових пільг для України є особливо болючою. Однак варто уникати спрощеного підходу до її розв'язання.