5. Причини виникнення і суть монополій. Форми монополій

Існуванню конкуренції загрожує монополія. В широкому розумінні монополія - це така ситуація, за якої кількість продавців на ринку стає на стільки малою, що кожен продавець уже в змозі впливати на загальний обсяг пропозиції та на ціну продукту, що реалізується.

Наприкінці ХІХ ст. ринок вперше за свою багатовікову історію зіткнувся із складними проблемами. На шляху конкуренції виникли істотні перепони у вигляді монополістичних утворень, які стали результатом концентрації виробництва і капіталу.

Монополії останньої третини ХІХ ст. – це спроби порятунку від економічних криз (1873 р.). Окремі монополії з’явилися ще кілька століть тому. Давно відома так звана природна монополія, якою володіють власники сільськогосподарських угідь, наприклад, для вирощування рідкісних с/г культур (виноград в провінції Шампань) або з покладами рідкісних корисних копалин.

Монополія – це виключне право виробництва, торгівлі й інших видів діяльності, яка належить одній особі або групі осіб, державі. Головною ознакою монопольного утворення є посідання монопольного становища. Останнє визначається як «домінуюче становище підприємця, яке дає йму змогу самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару».

Монопольне становище є бажаним для кожного підприємства, воно дозволяє їм уникнути небезпеки, пов’язаної з конкуренцією. Монополії нав’язують суспільству свої власні інтереси, що знайшло своє вираження у вільному вислові:

« Що вигідно для «General Motors», то вигідно для Америки»/

Існують різні види монополій, які можна звести до трьох основних:

• природної, адміністративної та економічної.

а) Природна монополія – виникає внаслідок об’єктивних причин, коли попит найкраще задовольняється однією або декількома фірмами (в її основі особливості обслуговування, технології).

Наприклад, енергозабезпечення, трубопровідний транспорт, телефонні послуги, зв’язок і т.п.

б) Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів.

З одного боку, це надання державного виключного права на виконання певного роду діяльності.

З другого боку, це організаційні структури підприємств, коли вони об’єднуються і підпорядковуються різним главкам, трестам, міністерствам. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі, вони виступають на ринку, як єдиний суб’єкт і між ними відсутня конкуренція.

Економіка колишнього СРСР належала до найбільш за монополізованих в світі, що породжувало застійні явища.

в) Найпоширенішою в світі є економічна монополія, вона виникає за умови успішного розвитку підприємств, постійного зростання його масштабів шляхом концентрації капіталу, розорення і підпорядкування конкуруючих фірм, або добровільному об’єднанні фірм, поглинання переможцями банкрутів.

Монополістичні тенденції в економіці породжуються Законом МАКСИМАЛЬНОГО ПРИБУТКУ.

Виникнення підприємств-монополісті є наслідком розвитку продуктивних сил, реалізації переваг крупного підприємства над дрібним.

З розвитком науково-технічного прогресу (виплавка сталі, виробництво літаків, двигунів, будівництво метро) необхідно будувати такі заводи, підприємства, які не здатен самостійно побудувати один капіталіст.

Виникає нова форма власності – акціонерна власність. Так, щоб котуватися на Нью-Йоркській фондовій біржі, корпорація повинна мати не менше 22 млн. дол. активів. Відома праця В.І. Леніна «Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму», в якій автор узагальнив і обґрунтував численні дослідження західних економістів, показав негативні сторони монополії.

Завершили перелом в економічному численні щодо монополій праці Джоан Робінсон «Економічна теорія недосконалої конкуренції» та Едварда Чемберліна «Монополістична конкуренція», які вийшли в 1993 році.