Тема 5. Ю. Яновський. Роман «Вершники» («Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі»).

• Юрієві Яновському пощастило уникнути репресій. Чи означає це, що в нього не було конфліктів із владою?

• Як тоталітарна система нищила талант письменника? Як саме Юрій Яновський «реабілітовувався» перед партією?

• Чому «Вершники» називають «реабілітацій­ним двійником» «Чотирьох шабель»? (Та сама те­ма - зображення подій громадянської війни, але вже в дусі часу, з урахуванням компартійної критики.)

• Чи вдалося Яновському «догодити» на цей раз? У чому ідеологічна «правильність» твору? (Показана керівна роль комуністичної партії, герої твору - Чубенко, Іван Половець, Данило - вихідці з народу, комуністи; перемога у війні - за червоноармійцями; поетизуються трудові будні.)

• Чому «Вершники» є новаторським твором за формою? Яка його композиція? (Кожна новела - це самостійний художній твір, проте всі 8 розділів, з яких складається роман, ідейно-композиційно становлять єдине ціле, їх об'єднує спільна тема.)

На Україні «Вершники» допустили до друку аж після того, як Зенкевич переклав їх російською мовою і в Москві рукопис з легкої руки Вишневського був прийнятий на «ура».

• До яких роздумів спонукали вас спогади Юрія Смолича? Про що свідчить факт, що «Верш­ники» спочатку були надруковані в Москві?

• Чому ж цей твір, який благословила Москва і що вписувався у рамки соціалістичного реалізму, належить до класики української літератури? Що допомогло «Вершникам» витримати випробуван­ня часом?

Михайло Наєнко: «Остаточно зійти з дис­танції "Вершникам" не дав лише могутній та­лант письменника, вміння його наснажити окремі епізоди твору ("Шаланда в морі", "Ди­тинство", "Лист у вічність") таким загально­людським змістом, над яким не владний ніякий класовий пресинг».

• Перша новела - «Подвійне коло». Тривалий час вважалося, що почуття класової революційної непримиренності в ній значно вище за почуття ро­ду. Отже, спробуємо дослідити, уважно вчитую­чись у текст, що загальнолюдське в «Подвійному колі» вивищується над класовим.

• Сім'я Половців - це міні-модель українсько­го суспільства. У степу під Компаніївкою зустріли­ся, як люті вороги, рідні брати. Чи випадково автор завершує кривавий поєдинок перемогою Івана По­ловця?

• Якщо перемагає інтернаціональний загін, це означає, що автор підтримує криваву різню, тобто змальовує Андрія, Оверка, Панаса й Івана лише як класових ворогів?

• Чи можна стверджувати, що Яновський симпатизує лише Іванові?

• Розгляньте кожне з малих кіл поєдинку в такій послідовності:

1. Ім'я брата. 2. Чиї інтереси захищає. 3. По­літичний ідеал, за який бореться. 4. Ставлення до класових переконань брата-ворога. 5. Ставлення до роду, родини. Окремо виділимо деталь, яка ха­рактеризує приховане авторське ставлення до пер­сонажа.

Авторське ставлення: вчувається повага до ви­тримки й мужності Андрія: «не похнюпився», «сто­яв... готовий до всього». Найхарактерніша деталь - поранена рука, піднята догори. Герой «ніби гукає своїм болем на поміч». Отже, автор відчуває цей біль.

Авторське ставлення: попри непривабливість Оверка в сцені розправи, Яновський не засуджує його політичних переконань, хоча саме різка кри­тика їх була б у дусі часу. Із «Шаланди в морі» ми дізнаємося, що Оверко грав у «Просвіті», «читав книжки, написані по-нашому». Він закінчив викладачську семінарію. З цього випливає, що шлях до віііська Петлюри в Оверка був усвідомленим, об­думаним кроком.

Авторське ставлення: Панас - цинік, він спокійно спостерігає за смертельним поєдинком Андрія й Оверка. Проте саме Панас хоронить мер­твого брата: «Хай не кажуть, що я рід зневажив!» Картина похорону символічна: «По обличчю Па­наса Половця бігли дощові краплі, збоку здавало­ся, що він слізно плаче». Дощ - це символ очищен­ня. Автор ніби роздумує, чи омиє злива грішну зе­млю. Дощ-сльози - це німий докір письменника, який не вважає закономірним, нормальним яви- щем братовбивство ради ідеалів.

• Іван - єдиний із братів, хто не вчинив Каїно­вого гріха. Панас стріляє сам у себе, а Сашка, який, очевидно, став саме махновцем, бо захопився ро­мантикою безмежної волі, по праву старшого брата лише потягнув за чуба. У позитивного героя-червоноармійця має бути незаплямована репутація. Він проллє чужу кров лише в чесному бою. Хто ж є ідеологом червоноармійського заго­ну і його командира?

• Як виправдовує комісар Герт братовбивчу війну?

• Слова «одного роду, та не одного класу» про­тиставляються заповіту старого Половця. Які слова витримали випробування часом? Чому? На яких ро­бився ідейний акцент раніше, зокрема в 30-ті роки?

Підіб'ємо підсумки: незважаючи на те, що у «Вершниках» Яновський прагнув «випра­вити» помилки «Чотирьох шабель» і пішов на компроміс із самим собою, у романі немає сліпого, фанатичного захоплення «перемо­гою нового життя» та героями, для яких при­належність до робітничого класу була вищою за кровні узи. Читач відчуває біль автора, зумовлений великою трагедією часу - розпа­дом родинних зв'язків і братовбивчою вій­ною. Більше того, новела «Шаланда в морі» якраз і утверджує родинні цінності: вірність, взаємодопомогу, силу кохання - усе те, на чо­му споконвіків трималася сім'я.

• До яких роздумів про характер Половчихи, її роль у сім'ї спонукають вас такі рядки:

• «Вона не показувала перед морем страху, во­на мовчки стояла на березі - висока й сувора».

• «Я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма вітами над морем махала й листям шуміла».

• «Вона була доброго рибальського роду, доб­рої степової крові, її взяв за себе Мусій Половець - дофінівський рибалка, непоказний хлопець, ниж­чий од неї на цілу голову. Та така вже любов і так вона парує».

• «Мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі».

• «Її (шаланду. - О.Р.) море приб'є до берега, тоді треба виволокти і врятувати, і артіль подякує, без шаланди риби не наловиш».

• «Половчиха дивилася та боялася роздиви­тися, їй хотілося крикнути й покликати свого Мусієчка...».

• У чому краса образу Мусія Половця? Як по­казана його відданість громадянському обов'язку?

• Уважно прочитайте останній абзац новели. Чи можна вважати, що цими словами висловлена основна думка новели? Сформулюйте її.

Завдання для самостійного опрацювання - тестові завдання.