IV. Перша допомога

Бути готовим завжди надати допомогу хворій людині чи потерпілому — це перший обов'язок кожної гуманної людини Кожен повинен вміти надавати долікарську допомогу щоб до прибуття кваліфікованого медика зберегти потерпілого в задовільному стані Чим перша допомога на мандрівці чи в горах відрізняється від звичайної першої допомоги^ Тим. що до того, як кваліфікована медична допомога дійде до потерпілого чи його доставлять до медичного пункту. мине багато часу. Це дуже ускладнює ситуацію, особливо. копи допомогу потрібно надавати негайно Тому перша допомога відіграє важливішу роль для збереження життя потерпілого і попередження подальших ускладнень. При наданні допомоги на вулиці буває достатньо просто морально підтримати потерпілого до прибуття машини «Швидкої допомоги» У віддаленні від населеного пункту (на мандрівці) від того, хто надає першу допомогу, може повністю залежати життя потерпілого Тому володіти навиками надання першої допомоги є дуже важливо бо в деяких випадках неправильні дії можуть принести більше шкоди, як просто бездіяльність.

IV.1. ОЖИВЛЕННЯ.

Перелік негайних заходів.

Якщо припинилося дихання, перевірте, чи працює серце; якщо серце б'ється — очистіть дихальні шляхи. Якщо дихання не відновилося, починайте штучне дихання рот в рот. Якщо зупинилося і серце — розпочинайте масаж серця (див. 1.2), Очистіть дихальні шляхи, якщо вони блоковані, і проводьте одночас но масаж серця зі штучним диханням. Як встановити зупинку дихання. 1. Прикладіть вухо до рота чи до носа 2. Піднесіть до рота потерпілого гладкий предмет (напр.покришку консервної бляшанки або скло компаса) і подивіться, чи воно запотіло.

Визначення зупинки серця.

1. Знайдіть пульс на сонній артерії чи на зап'ясті (мал. 1). 2. Розіпніть верхній одяг і прикладіть вухо до грудей.

Звільнення дихальних шляхів.

І. Покладіть потерпілого на бік так, щоб голова була нижче від тулуба. 2. Зігнутим пальцем звільніть рот від сторонніх предметів. Якщо язик заважає — закиньте голову максимально назад, підклавши руку під шию, 3. Якщо не видно ніякої перешкоди, а дихання не відновлюється, різко вдарте потерпілого між лопатки. 4. Якщо й після цього дихання не відновилося — приступайте до штучного дихання.

Штучне дихання рот в рот.

1 . Нахиліться над тілом потерпілого на рівні його грудей. Потерпілий повинен лежати на спині. Закиньте його голову назад (мал.2). Затисніть йому ніс. 2. Глибоко вдихніть повітря.

 

3. Щільно прикладіть відкритий рот до рота потерпілого. Якщо це важко зробити через поранення лиця, попробуйте прикласти свій рот до носа потерпілого.

4. Вдувайте в його рот повітря до тих пір, доки не побачите, що грудна клітка піднімається (мал 3, 4, а, б),

5 . Дайте можливість легеням потерпілого звільнитися від видихуваного повітря. Це станеться автоматично.

6. Повторюйте свої дії 5-6 раз кожні 5 с.

7. Якщо під час вдування Ви спостерігаєте піднімання живота, це означає, що повітря вдувається надто сильно і проходить аж до шлунка, що може викликати рвоту. Натисніть на живіт і витисніть з шлунка повітря (мал.5).

 М асаж серця,

1. Стадія удару. Перевірте., щоб потерпілий лежав на твердому. Вдарте його в груди зліва від нижньої частини грудної клітки. Цього може бути достатньо, щоб серце запрацювало знову.

2. Стадія стискання.

а/'покладіть долоню на нижню частину грудини,піднявши пальці над грудною кліткою;

б / покладіть зверху долоню другої руки і прямими руками натискайте вниз (мал. ба, 66). Частота натисків в дорослих — 60 разів в хвилину, в дітей — 90 разів;

в/ проводячи масаж; не припиняйте штучного дихання. Якщо Ви наодинці з потерпілим, натискайте йому на грудну кістку 15 разів. потім двічі вдихайте в рот, щоб наповнити йоголсгсні. Як що Вас двоє-, чергуйте 5 стиснень з одним глибоким наповненням легень.

Ознаки покращення.

1. Зіниці очей: якщо стан потерпілого покращується, то зіниці починають реагувати на світло і звужуються,

2. Пульс на сонній артерії вказус на відновлення роботи серця.

3. Шкіра потерпілого починати набувати нормального рожевого відтінку.

ІV.2. КРОВОТЕЧІ.

Кровотеча — цс виливання крові з кровоносних судин внаслідок порушення цілісності їх стінок- Розділяють тимчасову та остаточну зупинку кровотечі.

1. Тимчасова зупинка кровотечі попереджує небезпечну крововтрату і дозволяє виграти час для підготовки заходів для остаточної зупинки кровотечі — накладання тиснучої пов'язки чи доставки потерпілого до лікарні.

Для тимчасової зупинки кровотечі використовують кілька методів:

а) Притискання судин пальцем. Цей метод базується на притисканні стінки судини в певних анатомічних точках між пальцем і кісткою (мал.7). На кінцівках притискають судини вище рани,на шиї і голові нижче. Стискання судин проводять кількома пальцями.

б) Максимальне «форсоване» згинання руки в локтевому чи ноги в колінному та тазобсдрснному суглобах з наступним закріпленням їх в такому положенні бинтом. Кровотеча послаблюється за рахунок перегинання артерій.

в) Максимальне піднімання кінцівки вверх, що відносно знижує тиск і витікання, крові

Можливе використання цих методів у комплексі Другий і третій метод придатний лише при відсутності переломів.

Накладання тиснучої пов'язки — основний і надійний спосіб зупинки малих і середніх кровотеч. На рану накладають стерильну пов'язку, на неї великий кусок вати чи нсрозмотаний стерильний бинт і тісно забинтовують. При продовженні кровотечі (якщо бинт просочується кров'ю) поверх, не знімаючи попереднього, накладають ще один валик і забинтовують із ще більшим зусиллям.

Існує ще один поширений спосіб зупинки сильних кровотеч — накладання джгута. Однак МІЖНАРОДНИЙ ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ НЕ РЕКОМЕНДУЄ цей метод, так як він дуже часто викликає нсзво-ротні ускладнення. Однак у критичних випадках, коли всі вищезгадані методи є неефективні, необхідно вміти п равильно накладати джгут.