Арахідонова кислота Простагландин
Характерними особливостями будови простагландинів є наявність карбонового ланцюга з 20 атомів карбону, циклопентанового угруповання, 2 бічних ланцюгів і подвійного зв’язку між С13 і С14, а також гідроксильної групи біля С15. Вважають, що саме наявністю даної гідроксильної групи зумовлена біологічна активність простагландинів. Залежно від будови циклопентанового кільця, простагландини поділяють на 4 основні групи, які позначають латинськими буквами: Е, F, А, В, або скорочено ПГ-Е, ПГ-F, ПГ-А, ПГ-В. Всередині групи простагландини відрізняються кількістю і місцем розміщення подвійних зв’язків, що позначається цифровим індексом внизу букви:
Найвищу біологічну активність мають ПГ-Е1 і ПГ-Г3а. В організмі людини щоденно утворюється близько 100 мкг простагландинів. За характером біологічної дії простагландини належать до так званих гормонів „місцевої” дії, або клітинних гормонів. Локальний ефект вони виявляють у тих тканинах, де проходить їх утворення, і досить швидко руйнуються, втрачаючи біологічну дію.
Вважають, що простагландини є досить ефективними внутрішньоклітинними регуляторами дії гормонів, причому біологічний ефект їх спряжений з системою аденілатциклаза – цАМФ. Простагландини впливають на фермент аденілатциклазу, яка забезпечує синтез 3,5–цАМФ, що є клітинним посередником між гормонами і ферментами, і виявляє себе як алостеричний ефектор ферментативних реакцій. Так, цАМФ активує фермент протеїнфосфокіназу, внаслідок чого посилюється фосфорилювання білків-ферментів, які забезпечують цілий ряд важливих метаболічних реакцій – синтез макроергів, регуляцію різних ланок обміну речовин, вивільнення гормонів. Встановлено, що регулюючий вплив цАМФ виявляється на рівні клітинних мембран, в яких локалізується аденілатциклаза, АМФ і відповідні гормони, алостеричні ефектори. Вплив простагландинів на метаболічні реакції організму можна показати схемою:
Впливаючи на цАМФ, простагландини впливають також і на різні обмінні процеси в клітинах тканин, де вони продукуються. Так, у скелетних м’язах вони посилюють глікогеноліз, у жировій тканині – ліполіз, у надниркових залозах – стимулюють синтез стероїдних гормонів. Простагландини використовуються в клінічній медицині при лікуванні деяких захворювань та для стимуляції родової діяльності.