4. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду справи в суді касаційної інстанції. Письмове касаційне провадження

Провадження в суді касаційної інстанції умовно можна розділити на три етапи:

1) попередній розгляд касаційної скарги, встановлення відповідності вимогам законодавства щодо порядку, строку та суб’єктів оскарження,

2) підготовка до касаційного розгляду та 3) безпосередньо касаційний розгляд.

У п’ятиденний строк з дня надходження касаційної скарги суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 428 КПК, без виклику сторін кримінального провадження повинен постановити одну із таких ухвал:

1) про відкриття касаційного провадження;

2) про залишення касаційної скарги без руху або її повернення;

3) про відмову у відкритті касаційного провадження.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження, про залишення скарги без руху або про відмову у відкритті касаційного провадження невідкладно повинна бути надіслана особі, яка подала касаційну скаргу. У випадку відмови у відкритті касаційного провадження особі, якій відмовили у відкритті провадження за її скаргою, разом з ухвалою обов’язково повертаються касаційна скарга та всі додані до неї матеріали.

Якщо відсутні підстави для залишення скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження і особами, які мають право на подачу касаційної скарги, дотримані всі вимоги, передбачені законом щодо процесуального порядку та строку касаційного провадження, суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження.

Підставами для відмови у відкритті касаційного провадження є дві обставини: 1) коли касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку; 2) коли з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає (ч. 2 ст. 28 КПК). При цьому слід зазначити, що у відкритті касаційного провадження не може бути відмовлено у випадку, якщо оскаржується судове рішення, яким апеляційною інстанцією було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.

При надходженні касаційної скарги, яка не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції повинен постановити ухвалу про залишення її без руху та надати особі, що її подала, можливість усунути недоліки касаційної скарги. У зазначеній ухвалі суд зобов’язаний чітко вказати, які саме недоліки допущено особою при поданні касаційної скарги, і обов’язково встановити строк, за який їх необхідно усунути. Визначення строку на усунення недоліків залежить від індивідуальних особливостей справи (складності, обсягу тощо), але у будь-якому разі він не може перевищувати п’ятнадцяти діб з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Залежно від недоліків, які мають місце у поданій скарзі, їх виправлення може бути здійснено або шляхом складання нового тексту касаційної скарги (якщо зауваження стосувалися змісту), або ж шляхом подання документів, які особа, що подала скаргу, у порушення вимог КПК не надала (якщо не надано копії касаційної скарги в кількості, необхідній для їх надіслання сторонамкримінальногопровадженнятаіншимучасникамсудовогопровадження, інтересів яких вона стосується; захисник або представник потерпілого, який подавав касаційну скаргу, не додав до неї оформлені належним чином документи, які підтверджують його повноваження відповідно до вимог КПК, тощо).

Коли особою усунуті недоліки, які мали місце у касаційній скарзі, у строк, встановлений судом касаційної інстанції, то скарга вважається поданою у день первинного її подання до суду касаційної інстанції. Протягом п’яти днів після усунення наведених недоліків та за відсутності інших перешкод суд касаційної інстанції повинен постановити ухвалу про відкриття касаційного провадження.

Якщо ж протягом наданого строку особою, що подавала скаргу, не усунуті зазначені недоліки, суд касаційної інстанції постановляє рішення про повернення касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції приймає рішення про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, у випадках: 1) якщо касаційну скаргу подала особа, яка не має права її подавати (тобто ця особа не належить до суб’єктів права на касаційне оскарження, визначених ст. 425 КПК); 2) якщо касаційна скарга подана після закінчення строку, передбаченого на касаційне оскарження (після спливу трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення (ч. 2 ст. 426 КПК), і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Вирішення питання про поновлення строку касаційного оскарження залежить від того, чи визнає суд причини пропуску строку поважними. До поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути віднесені об’єктивні обставини, які перешкодили чи завадили подати касаційну скаргу у строк, визначений законом. На жаль, законодавець не закріпив перелік підстав, які можуть бути визнані поважними для правильного вирішення цього питання. Однак системне тлумачення норм КПК (зокрема, ст. 138 КПК) дозволяє дійти висновку, що до поважних можна віднести такі причини: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють подання касаційної скарги. Указаний перелік є орієнтовним і невичерпним.

Необхідно звернути увагу на те, що залишення касаційної скарги без руху або її повернення скаржнику не позбавляє останнього права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК, але обов’язково у межах строку на касаційне оскарження.

При постановленні ухвали про відкриття касаційного провадження матеріали кримінального провадження (кримінальну справу) передають судді-доповідачу для підготовки до касаційного розгляду. Суддя-доповідач визначається відповідно до положень ст. 35 КПК автоматизованою системою діловодства зі складу колегії суддів, на розгляді якої перебуває касаційна скарга. Підготовка до розгляду здійснюється без виклику сторін кримінального провадження протягом десяти днів після відкриття судом касаційної інстанції касаційного провадження.

Протягом вказаного строку суддя-доповідач зобов’язаний виконати такі дії (ч. 1 ст. 430 КПК):

1) надіслати всім учасникам судового провадження певний перелік документів, а саме копію ухвали про відкриття касаційного провадження, в якій повинно бути вказано строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу (такий строк встановлює суддя-доповідач на власний розсуд, враховуючи індивідуальні особливості справи - складність, обсяг, кількість та обсяг касаційних скарг, які надійшли, тощо). Разом з тим цей строк повинен відповідати принципу розумності, бути достатнім для написання заперечень та враховувати реальну можливість учасника провадження отримати копії направлених документів відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів;копії касаційних скарг інших учасників та копії доданих до них письмових матеріалів; інформацію про їх права та обов’язки, яка повинна бути викладена на окремому аркуші та стосуватися лише конкретного учасника процесу;

2) витребувати із суду першої інстанції матеріали кримінального провадження, до яких належать документи, перелік яких наведено у ст. 99 КПК, інші матеріали, надані суду першої та апеляційної інстанцій під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;

3) вирішити клопотання, заявлені учасниками судового розгляду (за їх наявності);

4) вирішити питання про зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються, якщо про це заявлено особою, яка оскаржує рішення;

5) вирішити всі інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи: день, час, місце розгляду; як проводити розгляд - у закритому чи відкритому судовому засіданні; про запрошення та допуск захисника, якщо його участь у провадженні є обов’язковою; про перелік осіб, які підлягають виклику в судове засідання; про виклик перекладача (за необхідності); про можливість проведення письмового касаційного провадження; усі інші питання, які стосуються підготовки до судового розгляду касаційних скарг.

Усі рішення, які приймає суддя-доповідач, повинні бути документально оформлені постановлениям відповідних ухвал. Інформування учасників судового провадження про прийняття того чи іншого рішення відбувається шляхом направлення їм копій таких ухвал.

Після вчинення всіх передбачених законом процесуальних дій у межах підготовки до касаційного розгляду та отримання від суду першої інстанції матеріалів кримінального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.

Засуджений обов’язково викликається у судове засідання у таких випадках:

1) якщо в касаційній скарзі порушується питання про погіршення його становища (йдеться про заявлені клопотання скасувати виправдувальний вирок, призначити особі більш суворий вид або розмір покарання, визнання особи винною в епізодах, за якими вона була виправдана, тощо);

2) засуджений, який тримається під вартою, подав клопотання про участь у судовому засіданні (ч. 4 ст. 430 КПК).

Суддя-доповідач також може визнати обов’язковою участь у касаційному провадженні й інших учасників судового провадження (наприклад, участь потерпілого, якщо в касаційній скарзі ставиться питання про закриття кримінального провадження; засудженого та потерпілого - якщо ставиться питання про скасування чи зміну вироку суду на підставі угоди про примирення; засудженого - у разі закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, тоді як останній вказує на відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, тощо).

Касаційне провадження відбувається згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, притаманних касаційному перегляду (ст. 434 КПК). У призначений час суддя-доповідач відкриває судове засідання й оголошує про розгляд відповідної касаційної скарги. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних та повідомлених учасників судового провадження прибув у судове засідання, встановлює їх особу, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє, якщо вони відомі, причини їх неприбуття.

Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню касаційного розгляду за одночасної наявності таких умов: 1) ці особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду та 2) не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Касаційний розгляд повинен бути відкладеним, якщо в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких є обов’язковою відповідної до вимог КПК або ж за рішенням суду касаційної інстанції. Засуджений (виправданий) підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо в касаційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це він подавав клопотання. В інших випадках коло і учасників кримінального провадження, участь яких у касаційному розгляді є обов’язковою, визначається з урахуванням положень статей 323-327 КПК і виходячи із фактичних обставин справи.

У випадку якщо у судове засідання не прибув за викликом засуджений, до якого не застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, чи не з’явились за повідомленням прокурор або захисник, участь якого у кримінальному провадженні є обов’язковою, суд повинен відкласти судовий розгляд, визначити дату, час, місце проведення нового засідання і вжити заходів до забезпечення прибуття вищевказаних суб’єктів провадження до суду.

Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, за винятком випадків, коли від них надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або якщо засуджений чи цивільний відповідач повністю визнав пред’явлений позов.

Коли в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого чи про відкладення судового розгляду.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є засудженим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду.

У випадку якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх призначає нове судове засідання і вживає заходів для їх прибуття.

Після вирішення питань щодо наслідків неприбуття учасників касаційного провадження секретар судового засідання повідомляє про те, що судовий розгляд здійснюється при повному його фіксуванні, а також про умови фіксування судового засідання. Після цього суддя-доповідач оголошує склад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, засудженог(виправданого),захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження право на заявления відводів і з’ясовує, чи хтось бажає заявити кому-небудь відвід. Далі відбувається повідомлення про права і обов’язки, яке полягає у тому, що судовий розпорядник роздає учасникам судового розгляду пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені КПК. Після ознайомлення засудженого (виправданого) та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою суддя-доповідач з’ясовує, чи зрозумілі їм їхні права та обов’язки, і при необхідності роз’яснює їх. Якщо в судове засідання викликані свідки, суддя-доповідач повинен розпорядитись про видалення свідків із залу судового засідання.

Виконавши зазначені вимоги, суддя-доповідач вирішує клопотання, якщо такі надійшли від учасників судового провадження. Після закінчення підготовчих дій суддя-доповідач оголошує про початок касаційного розгляду та доповідає зміст оскарженого судового рішення у необхідній частині, тобто в обсязі, що має забезпечити розуміння учасниками судового провадження суті рішень суду першої та апеляційної інстанцій в цілому, а також більш детально викладає обставини щодо тієї їх частини, яка оскаржується. Суддя-доповідач повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскаржені, послідовно і стисло оголошує основні доводи, викладені в касаційних скаргах та запереченнях, якщо вони надійшли на них від інших учасників судового провадження, і з’ясовує в осіб, які подали касаційні скарги, чи підтримують вони їх.

Після з’ясування зазначених питань суддя-доповідач надає слово учасникам кримінального провадження для висловлення своїх доводів і пояснень з приводу поданої касаційної скарги. Спершу слово надається особі, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першою висловлює доводи сторона захисту (засуджений (виправданий), захисник, цивільний відповідач, їхні представники), а потім - усі інші учасники судового провадження. За необхідності можуть проводитись й інші процесуальні дії по з’ясуванню обставин та перевірці їх доказами. Обставини можуть з’ясовуватись лише в тій частині рішення, законність і обгрунтованість якої оскаржується в касаційній скарзі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Після висловлення доводів та перевірки їх доказами суддя-доповідач з’ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити касаційний розгляд і чим саме. У разі заявления клопотань про доповнення судового розгляду вони повинні бути розглянуті. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати в касаційному розгляді проводяться за правилами ст. 364 КПК у такому порядку: першій надається слово особі, яка подала касаційну скаргу; якщо касаційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи засуджений (виправданий). Прокурор може першим отримати слово для виступу тільки за умови, що він був суб’єктом подання касаційної скарги, в інших випадках прокурор виступає останнім. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.

Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обгрунтованості рішення суду першої та/чи апеляційної інстанції засудженому (виправданому), який брав участь у касаційному розгляді, надається останнє слово. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Слід зазначити, що суд касаційної інстанції також має право на ухвалення судового рішення за результатами письмового провадження за умови, що всі учасники судового розгляду заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності (ст. 435 КПК).

Сутність письмового касаційного провадження полягає у заочному перегляді судового рішення судом касаційної інстанції на підставі дослідження касаційних скарг, заперечень на них і матеріалів, що до них додаються, без залучення учасників судового провадження. Законодавець передбачив можливість письмового провадження у будь-якому касаційному провадженні незалежно від складності і фактичних обставин, але за умови добровільного волевиявлення всіх учасників судового провадження щодо розгляду касаційної скарги за їх відсутності.

Волевиявлення учасників письмового провадження повинно бути активним (у формі письмового клопотання) та обов’язково вільним від примусу. Разом з тим, згідно із ч. 3 ст. 427 КПК, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна заявити клопотання про своє небажання брати участь у касаційному провадженні, інакше відсутність такого клопотання суд може розцінити як бажання особи взяти участь у судовому розгляді. І навпаки, відповідно до ч. 3 ст. 431 КПК особа, яка подає заперечення на касаційну скаргу, повинна висловити своє бажання брати участь у касаційному провадженні. Якщо ж такого бажання не заявлено в запереченні, суд може розцінити це як небажання особи, що подає заперечення на касаційну скаргу, брати участь у касаційному провадженні.

Необхідно звернути увагу на те, що ініціатива стосовно письмового касаційного провадження в жодному разі не може виходити від суду, оскільки проведення письмового касаційного провадження є правом, а не обов’язком суду.

Судове рішення за наслідками письмового касаційного провадження приймається за загальними правилами і відповідно до вимог гл. 29 КПК. Разом з тим, на відміну від так званого «класичного» касаційного судового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК фіксування за допомогою технічних засобів письмового касаційного провадження не здійснюється.

Копія судового рішення касаційної інстанції, прийнятого за наслідками письмового провадження, надсилається учасникам цього провадження протягом трьох діб з дня після його підписання. Перебіг триденного строку починається з дня, наступного за днем підписання. Необхідно пам’ятати, що відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК до уваги не береться той день, від якого починається строк.