- •Імунітет вроджений – це:
- •Імунітет гуморальний – це:
- •Імунітет клітинний – це:
- •Імунітет набутий штучний – це:
- •Імунітет нестерильний – це:
- •Імунітет стерильний – це:
- •Пастеризація – це:
- •Тиндалізація – це:
- •Свербіж та розчухування місць проникнення вірусу при хворобі Ауєскі спостерігається у:
- •Секундарна інфекція – це:
- •Септична інфекція – це:
- •Ензоотії хвороби Ауєскі серед хутрових звірів пов’язані, переважно …
- •Етіологія сапролегніозу …
- •Стаціонарність – це:
- •Стерилізація – це:
- •Чи можуть бруцели утворювати капсули?
- •Вірулентність – це:
- •Тривале мікробоносійство при лептоспірозі зумовлене …
- •Наявність жовтяниці за лептоспірозу пояснюється …
- •У разі пошесного запалення легень тривале мікробоносійство у перехворілих тварин спостерігається тому, що…
- •Чи хворіють люди на орнітоз?
- •Термін «тигрове серце» при ящурі означає, що …
- •Туші тварин, хворих на класичну чуму свиней …
- •За відсутності росту мікобактерій через 60 днів після посіву пробірку …
- •Тварин, хворих на колібактеріоз …
- •Тварин, що абортували у неблагополучному щодо бруцельозу господарстві …
- •Мед, одержаний від бджіл, хворих на американський гнилець …
- •Тварин, хворих на актиномікоз …
- •209. Характеристика постійних зоопаразитів:
- •210. Ветеринарна гельмінтологія вивчає:
- •211. Характеристика гетероксенних зоопаразитів:
- •212. Характеристика моноксенних зоопаразитів:
- •222. Морфологічні особливості Dicrocoelium lanceatum такі:
- •231. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus bovis:
- •232. Характеристика інвазійної личинки Cysticercus tenuicollis:
- •233. Характеристика інвазійної личинки Echinococcus granulosus:
- •234. Характеристика інвазійної личинки Coenurus cerebralis:
- •255. Характерними морфологічними особливостями Strongylus edentatus є:
- •256. Характерними морфологічними особливостями Strongylus equinus є:
- •257. Локалізація личинок Strongylus edentatus в організмі коней:
- •258. Локалізація личинок Strongylus vulgaris в організмі коней:
- •267. Морфологічні особливості роду Sarcoptes:
- •268. Морфологічні особливості роду Chorioptes:
- •269. Морфологічні особливості Otodectes cynotis:
- •270. Морфологічні особливості Notoedres cati:
- •271. Первинні місця поселення кліщів роду Psoroptes:
- •272. Первинні місця поселення кліщів роду Chorioptes:
- •273. Первинні місця поселення кліщів роду Sarcoptes:
- •274. Первинні місця поселення кліщів роду Otodectes:
- •275. Первинні місця поселення кліщів роду Notoedres:
- •280. Морфологічна характеристика імаго Melophagus ovinus:
- •281. Морфологічна характеристика імаго роду Haematopinus:
- •282. Біологічні особливості роду Bovicola:
- •283. Біологічні особливості роду Haematopinus:
- •284. Біологічні особливості Melophagus ovinus:
- •285. Біологічні особливості Wohlfahrtia magnifica:
- •286. Морфологічні особливості родини Ceratopogonidae:
- •287. Морфологічні особливості родини Culicidae:
- •288. Морфологічні особливості родини Simuliidae:
- •289. Українська назва овода Gastrophilus intestinalis:
- •290. Українська назва овода Gastrophilus pecorum:
- •291. Морфологічні особливості Babesia bovis:
- •292. Морфологічні особливості Babesia bigeminum:
- •298. Особливості біології збудників саркоцистозів:
- •299. Особливості біології збудника токсоплазмозу:
- •300. Характеристика найпростіших типу Sarcomastigophora:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в еректильній стадії шоку:
- •Симптоми, що можуть проявлятися в торпідній стадії шоку:
- •Для анаеробної флегмони характерно:
- •Абсцесом називають:
- •До світлозаломлювальних середовищ ока відносять:
- •До захисних пристосувань ока відносять:
- •Рефракція – це:
- •Кератоскопією вивчають:
- •Боковим фокусним освітленням установлюють:
- •До антисептичних засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Причиною телязіозного кон’юктиво-кератиту є:
- •Засоби, що звужують зіницю:
- •До засобів, що розширюють зіницю, відносять:
- •До в’яжучих та припікаючих засобів, що використовують в офтальмології, відносять:
- •Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:
- •До засобів, що подразнюють та прискорюють розсмоктування в офтальмології відносять:
- •Для патогенетичного лікування катарального кон’юнктивіту виконують:
- •В офтальмології найдовше діють форми лікарських засобів:
- •Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Єктропіум – це:
- •Блефароспазм – це:
- •Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •Під час виконання інтраплевральної блокади в теляти голку вколюють:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії бокової черевної стінки:
- •Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
- •Під час виконання підокісної резекції ребра окістя розтинають:
- •Після ампутації вушної раковини в собаки на рану накладають шов:
- •Кількість лігатур, яку потрібно накладати на яремну вену за її резекції:
- •Оперативний доступ до стравоходу у великої рогатої худоби виконують:
- •Приступати до пластики носо-губного дзеркала в разі його розриву в бугая потрібно:
- •Під час виконання паралюмбальної анестезії клубово-пахвинного нерва у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Під час виконання надплевральної блокади в корови голку вколюють:
- •Прокол рубця в корови виконують:
- •Прокол сліпої кишки в коня виконують:
- •Ділянка рубця в корови, яку фіксують і розтинають у разі румінотомії:
- •Розріз черевної стінки, який виконують у корови за румінотомії:
- •Для розтину черевної стінки в разі правостороннього зміщення сичуга в корови виконують лапаротомію:
- •Розріз, який виконують за лапаротомії вентральної черевної стінки:
- •Уретротомія – це:
- •Уретростомія – це:
- •У разі уретротомії в бугая розріз виконують:
- •Прокол сечового міхура в дрібних тварин виконують:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин за способом Оливкова фіксацію зовнішнього й внутрішнього циліндрів випалої частини органа виконують за допомогою:
- •За резекції прямої кишки у великих тварин після відповідної фіксації й видалення периферичної частини органа на його куксу накладають:
- •За колоностомії в поросяти лапаротомію виконують у ділянці:
- •Під час виконання провідникової анестезії статевого члена в бугая голку вколюють:
- •У разі резекції “манжетки” на статевому члені в коня на її основу накладають петлеподібні шви таким чином, щоб:
- •Грижа – це:
- •Пролапс – це:
- •Вправна грижа характеризується тим, що:
- •Фіксована грижа характеризується тим, що:
- •Защемлена грижа характеризується тим, що:
- •Інтравагінальною називається грижа, за якої внутрішні органи проникають:
- •Під час виконання провідникової анестезії нервів у ділянці п’ястка за г.Т. Шабровим у великої рогатої худоби голку вколюють:
- •Прекарпальна бурса знаходиться на:
- •Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:
- •Під час екстирпації підшкірної ліктьової бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час екстирпації підшкірної прекарпальної бурси розріз шкіри слід виконати:
- •Під час тенотомії сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Під час резекції сухожилка глибокого згинача пальця у коня оперативний доступ виконують:
- •Екзартикуляція третьої фаланги пальця в корови – це:
- •Під час екстирпації підшкірної п’яткової бурси в коня розріз шкіри слід виконувати:
Під час виконання підокісної резекції ребра окістя розтинають:
1. уздовж ребра, а потім у поперечному напрямку поблизу верхнього й нижнього кінців першого розрізу;
+2. уздовж ребра;
3. уздовж ребра, а потім у поперечному напрямку, тільки поблизу нижнього кінця першого розрізу;
4. уздовж ребра, а потім у поперечному напрямку, тільки поблизу верхнього кінця першого розрізу.
Після ампутації вушної раковини в собаки на рану накладають шов:
-
1. безперервний швацький, захоплюючи шкіру з обох поверхонь вуха та хрящ;
2. вузловий, захоплюючи шкіру з обох поверхонь вуха та хрящ;
+3. вузловий, захоплюючи тільки шкіру з обох поверхонь вуха;
4. вісімкоподібний, захоплюючи шкіру з обох поверхонь вуха та хрящ.
Кількість лігатур, яку потрібно накладати на яремну вену за її резекції:
-
1. по одній лігатурі з кожного боку від ураженої частини вени;
2. дві лігатури краніально й одну каудально від ураженої частини вени;
+3. по дві лігатури краніально й каудально від ураженої частини вени;
4. одну лігатури краніально й дві каудально від ураженої частини вени.
Оперативний доступ до стравоходу у великої рогатої худоби виконують:
-
1. з правого боку між яремною веною і плечоголовним м’язом;
2. з лівого боку між яремною веною і плечоголовним м’язом;
+3. з правого боку між яремною веною і груднино-щелеповим м’язом;
4. уздовж серединної лінії вентральної поверхні шиї на рівні
4–5-го трахеальних кілець.
Приступати до пластики носо-губного дзеркала в разі його розриву в бугая потрібно:
-
+1. після мимовільної зупинки кровотечі;
2. після штучної зупинки кровотечі;
3. після омозоління поверхні розірваної частини носа;
4. відразу після розриву.
Під час виконання паралюмбальної анестезії клубово-пахвинного нерва у великої рогатої худоби голку вколюють:
-
1. вертикально, на відстані 5 см від серединної лінії хребта, на глибину 6–8 см до упору в задній край поперечнореберного відростка 4-го поперекового хребця з подальшим її зміщенням каудально й заглибленням на 0,5 см;
2. перпендикулярно до шкіри до упору в середину вільного краю поперечнореберного відростка 3-го поперекового хребця з подальшим зміщенням і заглибленням на 0,5 см;
+3. перпендикулярно до шкіри до упору в середину вільного краю поперечнореберного відростка 4-го поперекового хребця з подальшим зміщенням і заглибленням на 0,5 см;
4. вертикально, на відстані 5 см від серединної лінії хребта, на глибину 6–8 см до упору в задній край поперечнореберного відростка 2-го поперекового хребця з подальшим її зміщенням каудально й заглибленням на 0,5 см.