Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дисертація.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Пріоритети розвитку екологічної безпеки харчової промисловості україни в умовах активізації глобалізаційних процесів

Валінкевич Н.В., докторант, Житомирський державний технологічний університет

Пріоритетним напрямом екологічної безпеки харчової промисловості України в умовах активізації глобалізаційних процесів є підвищення життєвого рівня людей, створення максимальної комфортності середовища їх існування з урахуванням потенційних можливостей країни та світових досягнень у розвитку науки і техніки.

Наприкінці минулого століття загострилась екологічна криза – виснаження природних ресурсів і тотальне погіршення якості довкілля зробили надзвичайно актуальним пошук досліджень з напряму безпеки навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та соціально-економічного розвитку суспільства. Постала проблема екологізації виробництва з врахуванням фактору екологічної безпеки. Зрушення в поведінці вітчизняного споживача та посилення конкуренції серед виробників продуктів харчування в країні стимулює зацікавленість у проведеннії екологічної політики підприємства в напрямку добровільного впровадження системи екологічного управління.

Однією з головних умов оздоровлення навколишнього середовища є його екологозбалансоване функціонування. Основними напрямками, на наш погляд, забезпечення екологозбалансованості є максимальна мобілізація науково-технічного потенціалу, а саме – застосування екологобезпкчних технічних засобів і технологій; необхідність врахування екологічного фактору при ціноутворенні на промислову та сільськогосподарську продукцію і стандартизація продуктів переробної промисловості; підвищення матеріальної зацікавленості трудових колективів харчових підприємств в екологічному виробництві за рахунок пільгового кредитування; залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій в галузі переробної промисловості; посилення матеріальної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, що знаходить вираження у грошових санкціях.

В сучасних умовах господарювання проблема екологізації виробництва ускладнюється тим, що керівники підприємств не виділяють коштів для проведення комплексу екологічних заходів. Тому перехід до нових методів управління потребує розробки якісно нових направлень природоохоронної діяльності. Тому, вважаємо за доцільне, для підприємств харчової промисловості створити та впровадити страхові карти та полюси, які мали б за основну мету діяльності добровільне страхування відповідальності за нанесені збитки при забрудненні навколишнього середовища. Це дозволить підприємствам значно зменшити розмір власних фінансових ресурсів, які повинні застосовуватись на ліквідацію збитків та посилити вплив держави на процеси екологізації виробництва.

В сучасних умовах господарювання також екологічними пріоритетами розвитку харчової промисловості України є створення та використання нетрадиційних джерел енергії, впровадження ресурсозберігаючих технологій, створення сертифікованих за европейськими стандартами виробництв та впровадження контролю за якістю та її управлінням, виробництво екологічно чистих продуктів згідно із сучасними медико-біологічними вимогами. Забезпечення населення країни екологічно чистими продуктами харчування є головним чинником успіху в зростаючій ринковій конкуренції, основним засобом поліпшення добробуту людей, а також необхідною умовою для продовження життя населення країни.

І ще одна важлива проблема, на нашу думку, яку необхідно мати на увазі, розглядаючи вплив глобалізаційних процесів на розвиток харчової промисловості, це впровадження екологічного менеджменту. На рівні галузі у цій системі є комплекс першочергових завдань: врегулювання та збалансованість з природним життєвим середовищем, вибір системи щодо критеріїв та задач резервування, а також на рівні виробництва необхідно розвивати нові підходи в управлінні, яке на даний час представлено лише оперативним, обмеженим за своїми задачами.

Вирішення питання забезпечення кваліфікованими та якісно підготовленими кадрами в харчовій промисловості є надзвичайно важливим напрямом. Сьогодні управління виробництвом повинно здійснюватись на основі та відповідно до сучасних світових вимог з метою впровадження контролю за якістю і безпечністю продовольчих товарів на основі методик системи НАСРР, міжнародних стандартів систем менеджменту якості та екологічного менеджменту харчових виробництв.

Розробка та впровадження екологічних напрямів наукових досліджень з метою одержання знань про взаємозв”язок харчування із станом здоров”я людини, а також визначення впливу безпечності харчових продуктів та їх споживання є стратегічним пріоритетом розвитку продовольчої безпеки країни.

Зазначимо, що в минулому столітті сформувався напрямок екологічного аудиту для посилення контролю за природоохоронною діяльністю підприємств, який є інструментом внутрішнього адміністративного управління. На сучасному етапі розвитку харчової промисловості необхідно, на наш погляд, створити та розвивати економіко-правовий інструмент стимулювання з метою підвищення ефективності їх функціонування та інвестиційної привабливості (вітчизняні інвестиції). Отже, проведення екологічного аудиту на підприємствах є органчною складовою та доповненням для галузевої системи екологічного менеджменту. Зацікавленість у проведенні екоаудиту повинні виявляти власникі підприємств, що виробляють продукти харчування, галузеве керівництво та місцеві органи влади, які зацікавлені у екологічній стабільності регіону.

Формування системи впровадження внутрішнього екологічного аудиту базується на сукупності організаційних та економічних методів впливу на її розвиток, метою якої є забезпечення позитивного (сталого) еколого-економічного ефекту природокористування на підприємствах харчової промисловості України. Засоби та важелі є інструментом у даній системі, які здійснюють стабілізацію та регулювання впливу на виробничі підрозділи та служби підприємства. Але застосування ефективного внутрішнього екологічного аудиту залежить від професійного рівня і практичного досвіду внутрішніх екологічних аудиторів.

Серед переліку чинників конкурентоспроможності харчової промисловості (модернізація та технічне переозброєння, впровадження сучасних технологій та систем управління якістю, розробка нових видів продукції) дуже часто відзначається її екологічна чистота, за умов еквівалентності правил та гарантій, що екологічне землеробство відповідає европейським вимогам. Слід наголосити, що забезпечення вітчизняного виробництва продуктів харчування европейським стандартам є передумовою її конкурентоздатності на зовнішніх ринках.

Необхідно відмітити, що поступовий вихід з економічної кризи підприємств харчової промисловості України пов”язаний з екологічною безпекою виробництва та продуктів харчування. Саме держава повинна допомогти забезпечити ефективну економічну діяльність виробникам продуктів харчування та створити передумови для досягнення високої конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Обгрунтування механізму та стратегії забезпечення екологічної безпеки виробництва продуктів харчування, визначення джерел фінансування, забезпечення зменшення техногенного навантаження на навколишне середовище є найважливішими проблемами екологічної безпеки держави на регіональному рівні.

УДК 504:368.17