Культура східних слов'ян дохристиянської доби

Сло­в'яни знали керамічне, скляне, ювелірне, шкіряне, збройне виробництво. Релігійний світогляд слов'ян у передхристиянський пері­од мав у своїй основі культ природи і культ роду. У зв'язку з таким поглядом на природу існували різноманітні обряди, свята, пов'язані із змінами весни, літа, осе­ні, зими. Вони перейшли й до християнських свят у формі різних обрядів: коляди, щедрування, масляниці, веснянки, купальських. У цих святах відбивається старовинний хлібо­робський та скотарський побут. Кожне слов'янське плем'я шанувало своїх богів і мало власні культи, але з процесом творення держави відбулося об'єднання цих богів. Слов'яни любили поспівати, потанцювати, були веселі, життєрадісні. У слов'янському малюнку домінували червоні, жовті, сині, зелені, блакитні тони..

Христианство и розвиток культури київської русі

Християнство на Русі проповідував ще апостол Андрій Первозванний - один з учнів Христа. Давньоруські люди використовували при виборі віри естетичний критерій їх насамперед вразила краса візантійського церковного обряду, краса служби, храму, співу. Зміцнювався новий феодальний лад. В ідеології безліч місцевих культів замінювалося культом єдиного Бога. Централізована організація священнослужителів церква, підпорядкована влади, служила зміцненню його становища необмеженого монарха. На початок ХХI століття на Русі використовувалися дві системи письма кирилиця, і глаголиця. Введення християнства значно прискорило розвиток писемності та літератури на Русі. Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були іконописання і книжкова мініатюра. Жанри монументального мистецтва фреска і мозаїка складалися на основі візантійських шкіл. У житті людей Київської Русі значне місце займали пісні і танці. Пісня супроводжувала різні, календарні свята.

Культурная місія братерств и братських шкіл

Братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі. Програмою навчання більшість братських шкіл відповідала тодішнім середнім школам: класичні мови, діалектика, риторика, поетика, арифметика, геометрія, астрономія, музика (церковні співи). Ці школи були доступні для різних прошарків суспільності. Особливу увагу братства приділяли створенню шкіл, вбачаючи в них один із засобів боротьби проти соціального та релігійного гніту.

Особливості культури галицько-волинського князівства

В Галицько-Волинському князівстві розвивались архітектура, живопис,художні ремесла. Кріпосні, оборонні і культові споруди в головних містах виконувались у традиціях візантійської та місцевої народної архітектури.Культура Галицько-Волинської Русі розвивалася в нерозривному зв’язку з життям, із соціально-економічною і політичною історією краю. Нова релігія допомагала утвердженню феодального ладу, зміцненню молодої державності, сприяла міжнародним контактам. Поширення християнства забезпечило розвиток писемності, сприяло появі визначних літературних пам’яток та мистецьких цінностей.

Внесок києво-могилянської академії в розвиток української культури

У колегії (академії) зберігались національні традиції української школи, але навчання здійснювалось латинською мовою, знання якої вважали за ознаки освіченості. Окрім того, вивчалися грецька, церковнослов'янська і польська мови. Навчальна програма передбачала вивчення так званих сімох вільних наук: граматики, риторики, поетики (піїтики), філософії, математики, астрономії та фізики, як це було в єзуїтських колегіях. Могутній вплив мали на піднесення рівня культури у Московщині й українські книжки.

Сучасний стан української культури

На сьогоднішній день українська література переживає чи не найбільший занепад серед усіх культурних галузей.  Зараз популярною є лише гостросюжетна література, так званий "низький жанр", котра зовсім не задовольняє культурні потреби освіченої людини. Протягом останніх років умови творчої свободи значно розширили стильові і тематичні межі у театральному мистецтві й виконавсько-концертній діяльності.  Помітно розширилася мережа державних театрів, переважно за рахунок надання бюджетного статусу нововиниклим театрам-студіям. Нові вистави українських театрів виступи українських виконавців стали помітними мистецькими подіями далеко за межами нашої держави. В сучасних умовах відбувається бурхливий розвиток різних жанрів та видів образотворчого мистецтва, значне пожвавлення художньо-виставкового життя, З'явилися численні державні та приватні галереї, проводяться різностильові мистецькі акції, Творчість багатьох українських художників та скульпторів отримала загальносвітове визнання. Однією з важливих складових культури в Україні є кінематографія. Вона покликана відігравати помітну роль у справ і формування духовних запитів суспільства.

Роль козацтва на розвиток української культури

Зародження на українських землях козацької культури можна віднести до кінця XVI ст. Внаслідок цих дій на території сучасної Центральної України утворився новий соціальний стан - козацтво, якому довелося відігравати важливу роль у розвитку зовнішньої та внутрішньої політики України. З утворенням української Гетьманщини розпочалася розбудова навчальних закладів, а особливо церков, книговидання, малярство. У розвиток української освіти, науки, мистецтва,книгодрукування гетьман вкладав величезні кошти з державної скарбниці та власні, намагався Україну зрівняти з європейськими державами.

Острозький культурно-освітній центр

Острозький культурно-освітній центр було створено за ініціативою українського магната, київського воєводи Костянтина Острозького (1526—1608). Прибічник православ'я, він боровся проти полонізації України, насадження в ній католицизму та уніатства.  Найбільше значення мала Острозька школа, яка перетворилася у справжній центр розвитку освіти та літератури.

Українська культура доби гетьманщини

Розвиток української культури XIV—XVI ст. відбувається в складних історичних умовах. Українські землі розпорошилися і втратили єдиний політичний центр, так само, як і державну незалежність (якийсь час лише Галичина утримувала свою незалежність та власну державність). Тоді вони були у повній залежності від татарського хана і не могли відстояти свою самостійність. Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. З другої половини XVII ст. як самостійний жанр виокремлюється гравюра. Козацькі старшини читали закордонні європейські журнали і мали домашні бібліотеки.

Давньоруські літописи

Більшість літописів у вигляді оригіналів не збереглися, а збереглися їхні копії та часткові переробки - так звані списки, створені в XIV-XVIII століттях. Основні літописі: Несторівський список, Лаврентіївський список, Іпатіївський список, Радзівіллівського Список. Поділяються на розряди (первісна київська, новгородські, псковські і т. д.). Перші давньоруські книги – це церковнослужебні «Псалтир та Євангеліє». Старі книги були написані на пергаменті спеціальним шрифтом-уставом.

Література давньоруської русі

Близько дев'яноста відсотків що дійшли до наших днів давньоруських творів  - Переклади з грецької, і лише десята частина належить перудавньоруських книжників. Майже всі перекладені з грецької творибули суто релігійного змісту. Їх однаково шанували і візантійці, іпівденні слов'яни, і росіяни. Від Візантії були успадковані такі жанри, якжитіє, проповідь, хроніка, різноманітні богослужбові співи. Російський фольклор був глибоко пов'язаний зі старої язичницької вірою, а літературапрагнула втілювати істини нової релігії – християнства. У давньоруській літературі події та речі, які оточують людину, --символи і прояв вищої, духовної, Божественної реальності.

Иконопис

Мистецтво іконопису мало свої особливості, що відрізняли його від монументальних розписів. В іконі обмежений простір, який вимагав зосередження на створенні психологічного образу, знаходженні найвиразніших композицій та колористичних рішень.

Першим твором іконопису другої половини XI ст. вважається ікона Дмитра Солунського.  Перші ікони були привезені на Русь з Візантії і Болгарії, а в кінці XI ст. з'явилися власні.

Козацькі літописи

 історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —книжна, близька до народнорозмовної. Вони присвячені козацьким війнам. Самовидець розповідає про події, які відбувалися в Україні, і пов'язує їх із процесами в сусідніх державах."Літопис" С. Величка за жанровими особливостями належить до художньо-літературного дослідження. Цей жанр допускає можливість викладу певної гіпотези бачення проблеми.

Історія українського друкарства

Багато людей працювало над створенням книгодрукарства. І тількі єдиній людині вдалося зібрати до купи всі винаходи, які були відкриті і використовувалися раніше. Цією людиною був Іоганн Гутенберг. Гутенберг вперше механізував друкарській процес. Другим нововведенням, яке вніс німецький винахідник в книжкове діло, була словолитна форма. Це не складний пристрій, за допомогою якого відливаються літери. Така мідна формочка получила назву матриці. Другим друкарем, видававшим книги кириліцею, був чорногорський чернець Макарій.  На початку XVI століття Макарій виїздить до Румунії і в 1508 році засновує в країні першу друкарню.