Тоталітаризм і культура

Протягом майже всього XX ст. культура зазнавала найвідчутніших втрат і деформацій внаслідок панування тоталітарних режимів. Тоталітаризм, особливо в першій половині століття, був притаманний не лише окремим країнам і культурам - він став складовою людської психології та свідомості. Отже, тоталітаризм є антиподом демократії. Історія людства знала чимало культур, що мали схожі з тоталітаризмом риси.

Українське образотворче мистецтво у 19-20 ст.

Український живопис у першій пол. XIX ст. розвівався в загальному річіщі розвою європейського мистецтва. Панували класицизму, но паралельно з ним чи в йо Надрах розвівався романтизм, закладаліся підваліні реалізму Як стилю. Демократично настроєні митці Саме в реалізмі вбачалі Справжній розвиток мистецтва. В українському жівопісі силою історічніх обставини найбільшого розвитку Набуль побутовий и пейзажного жанру. Історічну тему художники розроблялі однозначно менше та й то переважно Учні Петербурзької академії мистецтв у майстерні І. Рєпіна. Візначні Представники побутового и пейзажного жанрів - С. Васильківський, К. Костанді та ін. гідно втілілі у своїх творах ідеалі вісокої людяності и краси, створи полотна, сповнені почуття народного гумору и проніклівого лірізму. Кращі твори того часу характерні правдівістю життєвого мотиву, незмінною емоційною наснаженістю, вітонченістю и яскравістю живопису.

Загальна характеристика українського постмодерну

Постмодернізм виник як інтелектуальна течія, покликана осмислити не економічні, а швидше політичні та культурологічні проблеми.

Характерними рисами постмодернізму є:Орієнтація постмодерної культури і на "масу", і на "еліту" суспільства; Суттєвий вплив мистецтва на поза-художні сфери людської діяльності (політику, релігію, інформатику тощо) ; Стильовий плюралізм; Широке цитування у своїх творах мистецтва попередніх епох; Іронізування над художньою традицією минулих культур; Використання прийому гри під час створення творів мистецтва. Найсуттєвішою філософською відмінністю постмодернізму є перехід від класичного антропоцентристського гуманізму до сучасного універсального гуманізму, екологічний вимір якого охоплює все живе - людину, природу, Всесвіт

 

Дерев'яна архітектура в Україні

Українська дерев’яна архітектура має тисячолітні традиції. Протягом багатьох віків у процесі невпинного розвитку і вдосконалення відбираються найдоцільніші прийоми і форми. Саме вони лягли в основу рис народної архітектури. Народні майстри здебільшого ставили дерев’яні церкви на таких місцях, де б вони гармонійно доповнювали ландшафт. Велике вміння обирати місця для споруд з давніх-давен переходило від покоління до покоління.

Архетектура Київської Русі

У 30 - 80 роки ХІІ ст. архітектура, яскраво відбиваючи часи феодальної роздрібненості, прибирає рис фортечних споруд, важких, могутніх, з вікнами-амбразурами та декором з характерною для романського стилю аркатурою, що походить від оборонних пристосувань замкових стін. Архітектура кінця ХІІ - першої половини ХІІІ відрізняється тенденціями до раціоналізації будівельного виробництва, пошуками нових методів і конструктивних рішень. В кінці XV ст. в архітектурі Київської Русі з'явився новий матеріал - цегла.

Мозаїки і фрески як вид монументального мистецтва київської русі

У Софії Київській монументальний живопис нерозривно пов'язаний з архітектурою інтер'єру і його цільовим призначенням. Мозаїки, тобто найдовговічніший і найкоштовніший вид монументального живопису, виділяють головні частини храму, в яких розгорталося богослужіння. Фресці відводиться в Софії Київській другорядне місце. Мозаїки та фрески вкривають стіни собору у вигляді не окремих панно, а суцільного килима, що підкреслює монументальний розмах живопису. Мозаїки є найбільш ранньою частиною Софії Київської, вони вкривають купол, стіни і конху апсид, барабан і підпружні арки. Весь мозаїчний розпис храму, взятий у цілому, утворює струнке ціле, глибоко продуману систему, яка символізує ідею церкви вічної. Мозаїкам і фрескам Софії притаманні свіжість та безпосередність

Агатій печерський – лікар

Хритиянство-988

Перша гр..шк – у Львові

Бароко-козацька

Розстріл.відродження-30

«Земля» - Довженко

Антич.м.і держ.-Б

Києво-Печ.лав- Чинці

Чернець Алімпій-іконописець

Перест.Євангеліє-1556-1561

Барок.орх.-Медель

Театр «руська 2»- у Львові

Наталка-полтавка-Котляревський

Несвяткували-Діоніса

Сад божеств. Пісень-Сковорода

Створив театр Корифеїі-Кропивницький

Реформа-64

Русалка Дністрова-Руська 3

Кобзар-1840