12. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

а) тмутараканський князь Мстислав;

1) прагнув завоювати Новгород і контролювати шлях “із варяг у греки”;

б) князь Володимир Великий;

2) активізував дипломатичні та династично-шлюбні відносини з країнами Західної Європи;

в) полоцький князь Брячислав;

3) провів адміністративну, судову та релігійну реформи;

г) князь Ярослав Мудрий;

4) воював проти касогів, управляв Лівобережною Руссю.

а) чорна металургія;

1) виготовлення знарядь праці, ремісничих інструментів, зброї;

б) тваринництво;

2) вирощування вівса, проса, жита, пшениці, льону, конопель;

в) рільництво;

3) видобування заліза;

г) металообробне ремесло;

4) розведення великої рогатої худоби, свиней, коней, кіз, овець.

а) “гривни”;

1) власні монети Володимира Великого, на деяких з них викарбувано тризуб;

б) “гривні”;

2) хутряні гроші, шкурки білок і куниць;

в) “златники” та срібляники”;

3) прикраси на шию у вигляді вузького прута з коштовного металу;

г) “куни”;

4) грошові монети у вигляді злитків срібла усталеної форми масою від 95 до 197 г.

а) Володимир Великий;

1) Дочка Ярослава Мудрого. Була дружиною французького короля Генріха І. З 1060 р. - регентка під час правління свого сина Філіппа І. Її фрескове зображення є в Софійському соборі, скульптурне - на порталі церкви св. Вінцента м. Санлісу у Франції.

б) Ярослав Мудрий;

2) Цей князь всіляко прагнув послабити владу Ярослава і не хотів визнавати його верховенства над Новгородом. У 1021 р. на чолі великої дружини він напав на Новгород і захопив його. Повертаючись із багатою здобиччю та полоненими до Полоцька, військо його було розбите воїнами Ярослава. Проте, не бажаючи ворогувати з сильним полоцьким князем, Ярослав надав йому право управляти деякими важливими пунктами на шляху “із варяг у греки”, що посилив самостійність Полоцька.

в) княгиня Анна Ярославна;

3) У 993 р. під час чергового нападу печенігів на Русь Володимир з дружиною зустрів їх на р. Трубежі. За словами літописця, жодна зі сторін не наважувалася перейти річку, а тому вирішили провести поєдинок найсильніших мужів. Печеніги виставили свого мужа «превеликого…і страшного», а русичі поставили юнака середнього на зріст і зовсім не кремезного. «І взялися вони оба, і стали кріпко держати (один одного), і удавив він печеніжина в руках своїх до смерті, і вдарив ним об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли, а руси погнали вслід за ними, рубаючи їх, і прогнали їх. Володимир же, рад бувши, заклав город на броду тому і назвав його Переяславом, бо (тут) перейняв славу отрок той».

г) Борис і Гліб;

4) З 1019 р. - великий князь київський. Об’єднав під своєю владою землі на схід від Дніпра. За його князювання складено збірник законів «Руська правда», побудовано Софійський собор, Золоті ворота, створено бібліотеку Софійського собору.

д) князь Брячислав;

5) Один із зазначених у літописі синів Володимира Великого та полоцької княжни Рогніди. У 988 р. дістав в уділ Тмутараканське князівство, відіграв важливу роль у його розвитку. Літописець так описав його портрет: був він “дебелий тілом, рудий лицем, мав великі очі, хоробрий у бою,… любив дружину велико…”. Вів успішну боротьбу з хозарами, у 1022 р. здійснив похід проти касогів і у двобої переміг касозького князя Редедю. У 1023 р. захопив Чернігів, наступного року завдав поразки братові Ярославу під Лиственом. Однак виявив мудрість і в 1026 р. у Городці уклав мирний договір з Ярославом, за яким Русь була поділена на дві частини. Помер у 1036 р., не залишивши спадкоємців.

е) князь Мстислав;

6) Руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та його коханки-рабині Малуші. Охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету.

є) Кирило Кожум’яка;

7) Після смерті Володимира Великого між його синами почалася тривала війна за київський престол, після якої з 12 братів, за літописом, живими залишилося троє. Першим 24 липня 1015 р. було вбито князя ростовського, а невдовзі – князя муромського. Автори літописів одноголосно звинувачують у їхній смерті Святополка, прозваного за вбивство братів Окаянним. У 1072 р. убитих князів було приєднано до лику святих мучеників християнської церкви, тобто канонізовано.