Діагностика:

        Рентгенологічному методу дослідження належить значна роль в діагностиці дисплазії кульшових суглобів у новонароджених. Під час рентгенографії дитина лежить на спині з витягнутими і приведеними ногами в положенні незначної ротації, суворо симетрично, таз повинен щільно прилягати до касети. Необхідний захист статевих органів свинцевою пластинкою, яка при правильному її положенні не заважає рентгенографії.         При рентгенодіагностиці захворювань кульшових суглобів слід враховувати, що у новонароджених відсутні ядра окостеніння головок стегон і необхідно пам'ятати, що висота голівки стегна дорівнює ширині шийки стегна. Ацетабулярна западина також є хрящовою і не дає конкретної тіні при читанні рентгенограми. Особливого значення надається стану верхнього краю ацетабулярної западини. Важливо врахувати також розташування хрящової голівки - наскільки вона вище і латеральніше за своє нормальне положення.         При наявності вродженого вивиху стегна відмічається косе розташування верхнього краю ацетабулярної западини, а верхній кінець стегна, і також передбачена, але ще не видима на рентгенограмі хрящова голівка стегна, знаходяться більше латерально, в деяких випадках (навіть якщо дитина ще не стоїть) вище на здоровому боці. Природно, що при двобічному вивиху рентгенодіагностика буває важкою через неможливість провести порівняння із здоровим суглобом. В таких випадках застосовуються спеціальні схеми, запропоновані Омбреданом, Хильгенрейнером, Ерлахером, Путті, Рейнбергом. Такі схеми певними лініями визначають нормальне розташування елементів кульшового суглобу і відповідно дозволяють визначити ступінь цього зміщення. Ранні рентгенологічні симптоми вродженого вивиху стегна були вперше визначені болонським ортопедом Путті. Він запропонував класичну "тріаду Путті":

• підвищена скошеність дахівки ацетабулярної западини;

• зміщення проксимального кінця стегна назовні і догори відносно ацетабулярної западини;

• пізня поява і гіпоплазія ядра окостеніння.

        Так як ядро окостеніння голівки стегна з'являється в нормі в 4-6 місячному віці, а при дисплазії - пізніше, до 9-10 місяця, то у дітей перших місяців життя, коли голівка, крім того, знаходиться лише латерально, але не вище западини, раціонально використовувати для оцінки рентгенограми схему Хільгенрейнера. Проводиться горизонтальна лінія через обидва У - подібні хрящі (лінія Келлера); від найбільш високо розташованого рівня діафізу стегна проводять перпендикуляр h до перетинання з горизонтальною лінією. Відстань від основи У - подібного хряща до перпендикуляра h називається величиною d. Довжина горизонтального відрізка d в нормі дорівнює 1,2-1,2 см, так само, як і довжина перпендикуляра h. При вивиху величина h зменшується, а d - збільшується. Від дна ацетабулярної западини проводиться лінія, яка торкається до найбільш периферичного відділу дахівки западини. Кут, який утворюється (індекс) в нормі у новонародженого дорівнює 27-30°, у дворічної дитини наближається до 20°. При наявності дисплазій суглобу і відставання в розвитку ацетабулярної западини індекс збільшується. Для дисплазії кульшових суглобів характерним є не тільки абсолютне збільшення цього кута, скільки наявність різниці в кутах з обох боків, що яскраво свідчить про ваду розвитку тазу.         Схема, запропонована С.А. Рейнбергом, застосовується у дітей більш старшого віку. Проводяться три вертикальні лінії: по середній лінії тіла, через верхньолатеральний край (виступ дахівки) здорової ацетабулярної западини і на рівній відстані від середньої лінії на боці вивиху. В нормі вертикальна лінія проходить через діафіз стегна, а при вивиху - медіальніше. Горизонтальна лінія також проводиться через У - подібні хрящі. В нормі голівка стегна розташована медіальніше вертикальної і нижче горизонтальної лінії, при вивиху - латеральніше і вище вказаних ліній. У дітей другого півріччя життя звертають увагу на лінію Шентона. В нормі нижній контур шийки стегна переходить в верхню півокружність запирального отвору, а при вивиху дугоподібна лінія відсутня, так як з'являється уступ через більш високе розташування нижнього контуру шийки стегна.         Найбільшу розповсюдженість отримала схема Омбредана, де враховуються положення голівки по відношенню до горизонтальної лінії (лінії Келлера) і розташування діафізу стегна (лінії Омбредана) по відношенню до вертикальної лінії.         Таким чином, певні навички дозволяють дати клінічно - рентгенологічну оцінку стану кульшових суглобів у дітей перших тижнів життя.